Тема IІІ.6. Воскоподібні діелектрики. Бітуми, лаки, компаунди.
Характерними рисами воскоподібних діелектриків є їхня незначна механічна міцність і наявність жирної, водою поверхні, що змочується погано. Всі воскоподібні діелектрики мають полікристалічну будівлю і тому мають чітко виражену температуру плавлення. Вони використовуються, головним чином, для просочення і заливання. Головний недолік - велика усадка при остиганні, у результаті чого утворяться тріщини, пори, заповнені повітрям. Це приводить до зниження електричної міцності просоченої ізоляції.
З воскоподібних діелектриків варто вивчити парафін, церезин і галовакс.
Парафін являє собою не полярний воскоподібний діелектрик, одержуваний у результаті переробки нафти.
Церезин одержують у результаті переробки озокериту (гірського воску). В електротехніку використовується також синтетичний церезин, одержуваний перегонкою в очищенням проміжного продукту при виробництві синтетичного бензину.
Галовакс - синтетичний непальний воскоподібний діелектричний, одержуваний у результаті хлорування нафталіну.
Необхідно ознайомитися з властивостями й областями застосування перерахованих воскоподібних діелектриків.
Бітуми - близькі до смол речовини шарового складу, в основному вуглеводні. При досить низьких температурах тендітні, а при підвищенні температури що розм'якшуються і розплавляються. Розрізняють по походженню штучні (нафтові) бітуми, що представляють важкі продукти перегонки нафти, і природні (копалини) бітуми, називані асфальтами або асфальтитами.
Бітуми мають незначну гигроскопічність, вони добре сполучаються з мі гральними і рослинними оліями і використовуються в основному для виготовлення заливальних складів і масляно-асфальтових лаків.
Лаки являють собою колоїдні розчини плівкоутворювальних речовин в органічних розчинниках. До плівкоутворювальних речовин відносяться смоли, рослинні олії, ефіри целюлози, бітуми й ін. Як розчинники застосовують бензол, толуол, спирти, ацетон, скипидар і т.д. До складу лаків можуть такавши входити пластифікатори і сикативи. Пластифікатори додасть лаковій плівці еластичність. До них відносяться касторова олія, жирні кислоти лляної олії й інші олієутворюючі рідини. Сикативи прискорює процес висихання лаку.
По своєму призначенню електроізоляційні лаки поділяються на просочувальні, покривні і що клеять.
По способі сушіння лаку поділяється на двох груп: лаки повітряної (холодної) і грубний (гарячої) сушіння.
При вивченні теми варто ознайомитися з властивостями і використанням смоляних, масляних, масляно-бітумних і ефіроцелюлозних лаків.
Емалі являють собою лаки з введеними в них мілкодисперсними речовинами - пігментами. Як пігменти застосовують окисли металів і їхньої суміші. У процесі висихання емалей пігменти вступають у хімічні реакції з лаковою основою, утворити щільне покриття з підвищеною твердістю.
Компаунди - це електроізоляційні склади, виготовлені на основі бітумів, парафіну, церезину, полістиролу (термопластичні компаунди), а також на основі епоксидних, поліефірних і інших смол (термореактивні компаунди). На відміну від лаків і емалей компаунди не містять летучих розчинників. По призначенню компаунди розділяються на просочувальні, заливальн і обмазувальні.
На закінчення варто ознайомитися з основними характеристиками й областями застосування компаундів.
Дата добавления: 2015-03-11; просмотров: 1694;