КЛАСИФІКАЦІЯ СПОЖИВАЧІВ ТЕПЛОТИ
Теплове споживання—це використання теплової енергії для різноманітних потреб.
Споживачів теплоти у сільському господарстві поділяють на дві групи: виробничі та комунально-побутові.
До виробничих споживачів теплоти відносяться: тваринницькі, рослинницькі, селянсько-фермерські підприємства, об’єкти загального виробничого призначення.
Комунально-побутові споживачі використовують теплоту для опалення, гарячого водопостачання та інші потреби. Із загальної кількості теплоти, вироблюваної у сільському господарстві, 65...70 % використовуються для потреб сільського населення.
Згідно із призначенням споживачів теплоти поділяють на: опалювальні, вентиляційні, технологічні, гаряче водопостачання тощо.
Залежно від характеру зміни у часі теплові навантаження споживачів поділяють на сезонні та цілорічні.
Сезонними споживачами теплоти є опалення, вентиляція та кондиціонування повітря. Основний вплив на величину і характер зміни сезонного теплового навантаження чинить температура зовнішнього повітря. Через невелику, як правило добову, зміну температури і значну акумулюючу здатність споруди, витрата теплоти протягом доби у сезонних споживачів змінюється відносно мало (рис. 11.1).
Рисунок 11.1. Добовий графік сезонного опалювального навантаження.
Річний графік сезонних споживачів, навпаки, має різко перемінний характер: найбільша витрата теплоти у найхолодніші місяці (грудень, січень, лютий) і нульова витрата у літній період (рис. 11.2). Влітку теплота частково може бути використана для вироблення холоду в абсорбційних холодильних установках.
До цілорічних відносять технологічні споживачі і гаряче водопостачання комунально-побутових споживачів. Деякі галузі промисловості, зокрема пов'язані із переробкою сільськогосподарської продукції, мають сезонний характер.
Технологічне навантаження і гаряче водопостачання мало залежать від зовнішньої температури. Проте річні графіки технологічного навантаження гарячого водопостачання певною мірою залежать від періоду року. Влітку теплове споживання менше, ніж узимку через більш високі температури перероблюваної сировини, а також менші значення тепловтрат теплопроводів. Добовий графік теплоспоживання для технологічних потреб і гарячого водопостачання має перемінний характер. Приклади добових графіків витрати теплоти на гаряче водопостачання наведені на рис. 11.3.
Рисунок 11.2. Річний графік Рисунок 11.3. Безрозмірний графік
Дата добавления: 2014-12-16; просмотров: 1530;