Становлення антропології як офіційної науки. Третій період розвитку антропології: становлення антропології як офіційної науки

Третій період розвитку антропології: становлення антропології як офіційної науки.

Хронологічні межі: друга половина ХІХ ст.

Головна тенденція:безконкурентнепанування дарвінізму в усіхнауках про людину.

Друга половина ХІХ ст. – період складання антропологічних товариств, здобуття антропологією статусу академічної науки. Одним із засновників академічної антропології був Поль Брока, який заснував Перше антропологічне товариство в Парижі в 1862 р. Другий центр антропології – Лондонське антропологічне товариство виникло в 1863 р. У тому ж році було створено й відділ антропології та етнографії при Московському товаристві шанувальників природознавства. Пізніше з’являються антропологічні товариства в Німеччині й Італії. Створення ж наукових співтовариств – важлива ознака перемоги нової наукової парадигми (в даному випадку – еволюціонізму). Перший у світі факультет соціології в Чиказькому університеті (1892 р.) об’єднував соціологію й антропологію. Довгі роки антропологія вважалася академічним партнером соціології. У 20-х рр. ХХ ст. в США вже існувала величезна кількість департаментів соціології й антропології. Тільки з 1965 р., коли антропологія отримала статус незалежної академічної дисципліни, ці департаменти розділилися. У Великобританії академічна соціологія з самого початку розвивалася в тісному союзі з соціальною антропологією. У США соціологія домінувала над антропологією, в Англії й Франції ж поступалася їй.

Отже, як самостійна наука антропологія сформувалася в середині ХІХ ст., отримавши найбільший розвиток у Великобританії й США. У Великобританії антропологія розвивалася на етнографічному матеріалі, який учені набували за межами країни – в численних колоніях. В інших країнах Європи антропологія складалася на базі місцевого фольклору й селянської культури, була спрямованою якби всередину соціального організму й частіше називалася етнологією. У США антропологія формувалася на специфічному культурному ареалі – вивченні життя американських індіанців, корінних мешканців континенту. Але сьогодні все більший акцент робиться саме на гуманістичному аспекті антропології. Американський антрополог Конрад Кaттак пише: „Запевняю вас, що антропологія – щось набагато більше, ніж тільки вивчення примітивних суспільств. В її горизонт потрапляють буквально всі суспільства – і давні, й сучасні, і вона намагається описати їх, порівнюючи й зіставляючи одне з одним. У той же час будь-яка інша соціальна наука не виходить за межі одного типу суспільства, як правило, індустріального, що описується на прикладі США чи Канади. Тільки антропологія надає людині унікальну можливість побувати одразу в усіх суспільствах, розглянути їх у кросс-культурній перспективі, тобто порівнюючи традиції й звичаї різних країн” (Kattak C.P. The Exploration of Human Diversity. – N.Y.: McGraw-Hill, 1994. – P.2).