Антропологізація» сучасної науки. Усією своєю величезною масою сьогодні антропологія тисне на всі науки про людину й змушує їх змінюватися
Усією своєю величезною масою сьогодні антропологія тисне на всі науки про людину й змушує їх змінюватися. Вона, дійсно, стала філософією, бо впливає на світогляд науковців, ламає старі парадигми й змушує науки розривати усталені стереотипи. Цей процес проявив, насамперед, великі недоліки самої філософії, бо вона, виходить, не справляється зі своїм головним призначенням – давати світоглядні орієнтири наукам, формувати парадигми, визначати розвиток наук у певній перспективі. Філософія явно відстала від динамічного процесу розвитку самої наукової думки. Сформувалася прогалина в методології наукового пізнання, яку тут же заповнила собою антропологія. Але рано чи пізно на ній самій позначиться те ж, що загальмувало розвиток тієї ж філософії, а саме: вивчаючи людину, наука досі не спромоглася дати визначення тому, ЩО ТАКЕ ЛЮДИНА. Гарантія ж правильного й динамічного розвитку будь-якої науки – чітке визначення засадових понять і категорій.
Наукова експансія антропології позначається й на історичній науці. Антропологія більше не замикається в межах історичної антропології, яка раніше практично збігалася з етнографією та етнологією, вона здійснила інтервенцію в саму історичну науку, все більш устійнюючи в ній історико-антропологічний підхід до вивчення історичної дійсності. Історична антропологія добре вже розвинула методи вивчення історії ментальностей(ядра історичної антропології),й пішла далі, виявляючи й вивчаючи особливості світосприйняття й культурно-поведінських норм, духовного устрою різних епох і цивілізацій. У тому вона все більше стає дисципліною філософською, що розвивається як у межах культурології, розширюючи та доповнюючи її, так і філософії (філософська антропологія, релігієзнавство; теорія пізнання, латентна «картина світу» тощо), й історії (принцип історизму; символізм, міфологічна свідомість, історія цивілізацій, парадигмальна та цивілізаційна моделі історичного процесу тощо).
Антропологія змінює навіть уже сам зміст історичної науки. Оскільки в історичної антропології з самого початку був відсутній специфічний предмет дослідження, вона змушена була якби «розташовуватися» на етнографії, етнології й історії. Перспективу вона мала тільки в країнах, які володіли колоніями, бо в країнах, створених корінним населенням, розвивалися етнографія, етнологія й культурна антропологія. З розвалом колоніального світу в другій половині ХХ ст. історична антропологія, замість того, щоб зникнути, розчинившись у інших науках, зчинила вторгнення в історичну науку, все більш змінюючи її власний предмет дослідження, роблячи її все більш «олюдяною».
І такий гуманітарний прорив історичної антропології слід оцінювати як явище позитивне. На сьогодні можна констатувати, що провідною тенденцією сучасної світової історичної науки є її «антропологізація», тобто перетворення її з історії соціально-економічних та політичних систем в ІСТОРІЮ ЛЮДИНИ. Явище гуманістичне, прогресивне, перспективне, яке повертає історичну науку від традиційних контактів з економічними науками та політологією до пошуків нових зв’язків з філософією, психологією, теологією, культурологією, а також з природознавством.
«Антропологізація» історичної науки змінює навіть розуміння самого предмету історичної антропології. Вона все більш трактується як міждисциплінарна галузь, в якій про історію говорять як про процес становлення людини й намагаються зрозуміти та обґрунтувати, що сталося з «людською природою» за тисячоліття історичного розвитку. Але передові антропологи йдуть далі (зокрема, К.Гірц, Ж.Ле Гофф, В.Феллер та ін.), твердячи, що головною метою історичної антропології повинно стати дослідження шляхів розвитку історичної свідомості людини, віднайдення її когнітивних джерел. Адже тільки роздуми про ґенезу історичної свідомості здатні наповнити структури й форми історичної антропології матерією, змістом і самим життям.
То ж не випадково, що сьогодні на стику соціальної й культурної антропології та антропології історичної формується інтердисциплінарна галузь – СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ, в якій поєднуються власне антропологія, соціологія, історія й філософія – як «рідні сестри». Все більше антропологів світу працюють одночасно в цих «чотирьох вимірах». Філософія допомагає об’єднати науки, побачити загальне, надати мисленню необхідну системність; міждисціплінарність же в науковому підході на сьогодні, як ніколи, є замовленою – всі найзначніші наукові відкриття нині робляться саме в режимі інтердисциплінарності, а в історичній науці системний підхід до вивчення історичної дійсності є вимогою часу.
Методи антропології.
В основі всіх антропологічних методик лежить метод антропометрії – вимірювання розмірів людського тіла. Розрізняються: соматометрія – вимірювання живої людини, остеометрія – вимірювання кістяка й краніометрія– вимірювання кісток черепа. Крім кількісних вимірів, оцінюються також якісні характеристики: м’які частини обличчя, особливості побудови тіла. Маються шкали, де в балах відображені пігментація очей, волосся, шкіри, проводяться описання форм носа і черепа.
Засади сучасної антропометрії розроблені французьким антропологом Полем Броком (1824 – 1880), який випрацював докладні програми проведення досліджень і запропонував низку приладів та інструментів для вимірювання. Він також створив таблиці визначення пігментації. Над удосконаленням методик антропології працювали особливо плідно Р.Мартін (1864 – 1925), В.В.Бунак та інші. В антропології використовуються методи наукової фотографії, пластичної реконструкції, дерматогліфіки – отримання відбитків пальців, долоні, стопи, виготовлення мазків крові тощо.
Антропологія користується й методами суміжних наук (популяційної генетики, етології, психології, екології та ін.). Є й прекрасні зразки практичного використання антропологічних методів – так, уся світова криміналістика виникла на ґрунті саме використання антропологічного підходу та методик французькими слідчими. Спочатку – антропологічні вимірювання, а згодом світова криміналістика розробила метод дактилоскопії. Сьогодні валеологія все більш настійно ставить питання щодо вивчення й використання даних щодо тонких тіл людини (польових структур), безпосередньо пов’язаних з людським мозком. Залучення методів валеології антропологією дозволить поглибити її розвиток як філософської науки, посилить об’єктивну базу як історичної антропології (вивчення ментальностей як явищ, зв’язаних з психологією людини та історією людських цивілізацій), так і дасть поштовх розвитку методів власне соціально-історичної антропології.
Методи антропологічних досліджень: антропоскопія (описова методика), антропометрія (вимірювальна методика), краніологія (вивчення черепу), остеологія (вивчення кістяка), одонтологія (вивчення зубної системи), дерматогліфіка (вивчення шкіряного рельєфу), пластична реконструкція (відновлення обличчя людини по черепу), мікроанатомія, антропологічна фотографія, методи рентгенології, посімейного вивчення, довгочасового і разового вивчення груп, картографування расових ознак, включене спостереження аборигенних культур тощо.
У свій час видатний антрополог Клод Леві-Стросс пропонував розрізняти предмети антропології й соціології за таким критерієм: соціологія вивчає свідомі дії, антропологія – безсвідомі. Пропозиція цікава, якщо враховувати пораду Макса Вебера щодо того, що соціології краще братися за вивчення ціле- й цінніснораціональних дій, а афективну й традиційну дію віддати іншим наукам. Афективні дії за традицією, що склалася, вивчає психологія, а ось ТРАДИЦІЙНІ ДІЇ – вповні по силах антропології. Але, оскільки сьогодні уявлення про предмет антропології змінилося, вважається, що вона володіє набагато більш широким гуманітарним поглядом на світ.
Ключові поняття: антропологія, «антропологізація» сучасної науки, соціальна антропологія, культурна антропологія, історична антропологія, соціально-історична антропологія, методи антропології, метод антропометрії, соматометрія, остеометрія, краніометрія, антропоскопія, краніологія, остеологія, одонтологія, дерматогліфіка, пластична реконструкція, мікроанатомія, антропологічна фотографія, рентгенологія.
Дата добавления: 2014-12-14; просмотров: 1160;