Визначення показників рентабельності. Найбільш поширеними критеріями оцінки ефективності діяльності підприємств є показники прибутковості або рентабельності

Найбільш поширеними критеріями оцінки ефективності діяльності підприємств є показники прибутковості або рентабельності. Коефіцієнти рентабельності характеризують рівень прибутковості діяльності підприємства в цілому, його окремих складових або продукції і визначаються як відношення одержаного підприємством балансового або чистого прибутку за аналізований період до величини вкладених, затрачених ресурсів, або до обсягу реалізованої продукції. В практиці фінансового аналізу розрізняють рентабельність всього капіталу, власних засобів, виробничих фондів, продажу.

Коефіцієнт рентабельності всього капіталу (Кр.к.) показує величину балансового або чистого прибутку, одержаного підприємством протягом аналізованого періоду, з кожної гривни загальної вартості майна і може бути розрахований за формулою.

. (17.1)

Коефіцієнт рентабельності власних засобів підприємства (Кр.вз.) характеризує ефективність використання власних засобів підприємства і визначає частку балансового або чистого прибутку, що припадає на кожну гривну власних засобів підприємства:

. (17.2)

Рентабельність власного капіталу показує, скільки прибутку одержа­но з кожної гривні, вкладеної власниками підприємства. Цей показник характеризує ефективність використання інвестованого акціонерного капіталу і є важливим критерієм оцінки рівня котування акцій на фондо­вому ринку. Коефіцієнт рентабельності власних засобів дозволяє оціни­ти потенційний дохід від інвестування грошових засобів в дольові цінні папери різних емітентів.

Коефіцієнт рентабельності всіх активів підприємства порівнюють з коефіцієнтом рентабельності власних засобів. Різниця цих показників характеризує економічну доцільність залучення зовнішніх джерел фінан­сування. Одне з основних правил залучення зовнішнього фінансування можна сформулювати наступним чином - зовнішні залучення економі­чно себе оправдовують лише в тому випадку, коли це спричиняє збільшен­ня віддачі власного капіталу підприємства.

Рентабельність виробничих фондів (Кр.вф.) характеризує величину прибутку, отриманого з одиниці фондів, і визначається відношенням ве­личини балансового або чистого прибутку за аналізований період до середньої вартості задіяних основних фондів і оборотних засобів підприє­мства. Цей показник характеризує ефективність використання фондів підприємства або його виробничого апарату. При цьому використову­ють формулу:

(17.3)

Рентабельність фінансових вкладень підприємства (Кр.фв) характе­ризує ефективність довгострокових фінансових інвестицій і визначаєть­ся як відношення величини доходів, отриманих по довгострокових цінних паперах, якими володіє підприємство, і від дольової участі в статутних фондах інших господарських формувань, дочірніх підприємств до вели­чини довгострокових фінансових вкладень за наступною формулою:

(17.4)

Показники рентабельності власного і залученого капіталу (Кр.к.) використовуються для оцінки ефективності використання довготерміново залученого і власного капіталу підприємства, при цьому може бути використана формула:

, (17.5)

Інша група показників рентабельності характеризує дохідність ви­робництва певної продукції, виконання робіт, надання послуг. При визна­ченні рентабельності продаж за базу порівняння приймається обсяг реалізованої продукції підприємства за аналізований період, який співставляється з величиною отриманого балансового або чистого прибутку за формулою:

, (17.6)

Нормативні значення коефіцієнтів рентабельності диферен­ційовані по галузях, видах виробництва, технологіях виробництва. При відсутності норм потрібно проаналізувати динаміку показників заряд періодів, при цьому збільшення рентабельності свідчить про зростання ефективності діяльності підприємства, покращення його фінансового становища.