Запровадження християнства на Русі. Запровадження християнства – це епохальний поворот в історії Давньоруської держави, який не тільки суттєво вплинув на всі сфери тогочасного суспільного життя

Запровадження християнства – це епохальний поворот в історії Давньоруської держави, який не тільки суттєво вплинув на всі сфери тогочасного суспільного життя, а й надовго визначив характерні особливості вітчизняної моделі історичного розвитку.

Прийшовши до влади, Володимир Великий спробував провести релігійну реформу, суть якої полягала в модернізації язичництва, запровадження на Русі культу єдиного бога – громовержця Перуна. Очевидно, Володимир мав зважати як на новгородську еліту, завдяки грошам якої прийшов до влади, так і на норманських найманців, на мечі яких спирався. Проте навіть модернізована стара релігія не відповідала потребам часу: вона гальмувала процес державотворення; ускладнювала розвиток зв’язків з християнськими країнами. Тому запровадження нової державної монотеїстичної релігіх стало життєвою необхідністю. Вибір було зупинено на християнстві візантійського зразка.

Драматичні події, пов’язані із запровадженням нової релігії, що відбулися протягом трьох років (988, 989, 990) літописцем спресовані в один – 988. Насправді християнізація Русі тривала декілька століть.

Прийняття християнства значно вплинуло на подальший розвиток Київської Русі: - Дало остаточному розкладу родового ладу й формуванню та зміцненню нових феодальних відносин у східних слов’ян; - Православ’я стало надійним ґрунтом для створення могутньої, централізованої самодержавної країни; - Прийняття християнства сприяло зростанню міжнародного авторитету держави; -- Під впливом християнства поступово відбулася докорінна зміна світобачення та світосприйняття населення Давньоруської держави; - Нова віра заклала якісно нові підвалини в культурній сфері, сприяла розвитку писемності, літератури, архітектури та мистецтва. - Водночас прийняття християнства візантійського зразка спричинило появу низки негативних явищ, тенденцій та процесів: - Православна церква не стала справжнім гарантом захисту різних соціальних верств, вагомою противагою самодержавній владі. - Прилучення до багатств світової культури було обмежене.

Цивілізуючий вплив Візантії на Русь був затухаючим. Отже, запровадження християнства на Русі, безумовно, було явищем прогресивним. Воно сприяло формуванню та зміцненню феодальних відносин, розвитку державності, зростанню міжнародного авторитету, розвитку культури.