КРАСНОГОРСЬКОМУ

. Тип центральний, урівноважений

‚. Тип центральний, підкірковий

ƒ. Тип кірковий

„. Анергічний або гіподинамічний

И.П. Павлов, окрім цих, властивих в рівній мірі і тваринам і людині типів вищої нервової діяльності, виділив ще три, чисто людських типів - мислячий, художній і середній.Для мыслячого характерне переважання другої сигнальної системи (мова) над першою. При художньому, навпаки, домінує перша сигнальна система. Середній тип характеризується рівномірним розвитком обох сигнальних систем.

Слід підкреслити, що тип нервової діяльності є природженим, або, як то кажуть, конституціонально обумовленою властивістю. На відміну від цього поняття "характер" включає своєрідний сплав нервової системи і соціального середовища, в якому росте дитина (сім'я, оточення, виховання). Все це віддруковується на його нервовій діяльності в процесі життя.

Тип нервової системи може визначати прояви вищої нервової діяльності або бути затушованим всім тим, що прийшло до дитини в результаті життєвого досвіду і соціальних впливів. Разом з тим виникнення і перебіг неврозів тісно пов'язані з типом вищої нервової діяльності. Ці захворювання у дітей виявляються розладами в емоційній і вольовій сфері, неправильними (збоченими) реакціями на різні зовнішні подразники і, що особливо важливо підкреслити, порушеннями основних процесів життєдіяльності, таких як їжа, сон.

Клінічні прояви неврозів такі багатообразні, такі несхожі один на одного хворі неврозами діти, хоча психічні травми, пережиті ними, деколи дуже схожі одна на одну.

До найбільш частих проявів неврозів у дітей відносяться так само: нетримання сечі, особливо нічне (енурез); заїкання; дитячі страхи; патологічні (хворобливі) потяги.

Найбільш частою причиною всякого неврозу є психічна травма. Особливо неврози загрожують дітям з так званих "неблагополучних" сімей, де відносини між батьками загострені, де у присутності дітей часто спалахують скандали і сварки, діти позбавлені відходу, батьківського тепла і турботи.

ОРГАНІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙвиявляються рядом важких симптомів. Проте перші ознаки захворювання можуть бути виражені дуже нечітко і нерідко приймають форму різних порушень поведінки, витівок, дивностей. Не завжди легко розцінити їх як прояви хвороби, і ці помилки іноді можуть мати дуже несприятливі для дитини наслідки.