Позже развитие скотоводства стало источником животной пищи.

І. Загальні положення

Діючі правила розроблені на основі правил із лижних гонок 1986 року і діючих міжнародних правил ФІС. Усі змагання з лижних го­нок, які проходять в Україні, у тому числі і відкриті, з участю зарубіжних спортсменів, проводяться у відповідності з даними правилами й положенням, затвердженим організацією, що проводить змагання.

§ 1. Характер і види змагань

1. В залежності від масштабу й значимості всі змагання діляться на 3 групи.

1-ша група: всеукраїнські змагання; чемпіонати, кубки, молодіжні і юнацькі ігри; чемпіонати, кубки СТ, відомств, а також усі міжнародні змагання, які про­водяться на території України.

2-га група: змагання окружних, районних, міських і обласних масштабів;

3-тя група: змагання у спортшколах, спортивних клубах і колективах фізичної культури.

2. Змагання з лижних гонок можуть бути:

- особисті (визначаються результати й місце окремих учасників);

- особисто-командні (визначаються результати й місце окремих учасників і команд);

- командні (із врахуванням результатів та зайнятих місць окремими учасниками, визначається місце команди);

- масовими.

Характер і програма змагань визначаються положенням про дані змагання.

§ 2. Організація, яка проводить змагання

1. Змагання з лижних гонок проводяться федераціями лижного спорту, Міністерством у справах сім'ї, молоді і спорту України, уп­равліннями у справах молоді, фізичної культури та спор­ту, радами спортивних товариств і відомствами, спортивними клуба­ми й колективами фізичної культури у відповідності з календарним планом спортивних заходів.

2. Організація, яка проводить змагання, розробляє й складає Положення про змагання у відповідності із сучасними правилами. Визначає час, місце й умови їхнього проведення.

3. У випадку необхідності, тільки організація, яка проводить змагання, може внести в положення зміни або доповнення, змінити терміни й місце проведення змагань або зовсім відмінити їх, своєчасно повідомивши про це організації, які мають брати участь.

4. Організація, яка проводить змагання, комплектує разом із федерацією й президією колегії суддів, головну суддівську ко­легію і затверджує чисельний склад суддів згідно з даними правилами.

5. Організація, яка проводить змагання, зобов'язана:

а) організувати матеріально-технічне забезпечення змагань, підготовку лижних трас, представити інвентар та обладнання згідно з вимогами головної суддівської колегії (хронометри, номери учасників, схеми й профілі лижних трас, прапорці для розмітки дистанцій, за­соби інформації, зв'язку і т. д.), забезпечити медичне обслугову­вання;

б) виділити офіційним особам, членам журі, суддівській колегії, тренерам і спортсменам, технічному персоналу необхідні приміщення для роботи у процесі змагань, але з таким розрахунком, щоб вони не заважали спортсменам на старті й фініші;

в) визначити місця представникам радіо й телебачення, фотокорес­пон­дентів поза зоною старту й фінішу (але з хорошим її ог­лядом);

г) при проведенні змагань, що відносяться до 1-ї групи, опубліку­вати схеми й профілі дистанцій, а також вказати суми перепаду ви­сот на трасах та різницю між найвищою й найнижчою точками кожної траси.

6. Усі питання про допуск до змагань учасників, пов'язані з визначенням приналежності спортсменів до тієї чи іншої команди, спортивного товариства, або їхньої спортивної кваліфікації, вирішує тільки організація, яка затвердила положення про дані змагання (або затверджена нею мандатна комісія), до початку змагань.

7. Організація, яка проводить змагання, несе повну відповідальність за безпеку учасників і глядачів, організовує охорону порядку на спортивних спорудах і дистанціях, забезпечує необхідні профілактичні заходи попе­ред­ження в особливо небезпечних місцях: на спусках, поворотах, при перетині доріг та інших складних ділянках траси.

§ 3. Положення про змагання

1. Положення про змагання повинно відповідати сучасним прави­лам.

2. В положенні має бути вказано кількість і вік учасників змагань, склад команди, терміни, місце проведення, програма зма­гань, порядок визначення особистої й командної першості, нагород­ження, умови прийому й відшко­ду­­вання витрат.

3. Положення про змагання має бути відіслано організаціям, які беруть участь, не пізніше ніж за три місяці до початку зма­гань.

§ 4. Заявки на участь у змаганнях

1. Попередні заявки на участь у змаганнях спортивні ор­ганізації подають в організацію, яка проводить змагання, у визначені положенням тер­міни.

2. Поіменні друковані заявки на участь у змаганнях з ідентифікаційним кодом, домашньою адресою спортсменів, завірені круглою печаткою міського або обласного фізкультурного диспансеру, підписані керівником обласного управління, директором ДЮСШ, УФК, УОР, СДЮШОР, поділ учас­ників за групами жеребку­­вання мають бути представлені в секретаріат не пізніше ніж за дві години до початку жеребкування. Ра­зом із поіменною друкованою заявкою подають заповнені (бажано в надру­кованому вигляді) картки на всіх учасників по дистанціях у двох примірниках з обов'язковим зазначенням прізвища тренера учасника.

3. Організація, яка заявляє учасника на змагання, заявкою га­рантує його стан здоров'я, фізичну й технічну підготовленість, а також страхування від небезпечних випадків і несе за це повну відповідальність.

При індивідуальних заявках учасник проводить страхування са­мостійно і своєю заявкою гарантує свою фізичну і технічну підго­товленість.

Кількісний склад учасників, включених у заявку, повинен відповідати положенню про дані змагання.

У заявку включаються також спортсмени, допущені організацією, яка проводить змагання, до участі у змаганнях на особисту першість.

4. На командних і особисто-командних змаганнях після жеребку­вання додат­­кові заявки можуть бути дозволені тільки в тому випад­ку, якщо основний учас­ник не може стартувати з поважної причини (травма, хвороба, під­­тверд­­жена офіційним лікарем змагань).

Дозволити участь у змаганнях згідно з додатковою заявкою можуть журі змагань або головна суддівська колегія. Офіційно дозвіл пе­редають у секретаріат не пізніше ніж за годину до початку змагань.

Якщо у процесі змагань виникає необхідність заміни учасників по програмі змагань, представник не пізніше ніж за годину до по­чатку виду змагань подає головному секретареві перезаявку.

При додатковій заявці й перезаявці ново заявлений учасник стартує під номером вибулого.

5. Не дозволяється заявляти одних і тих же самих учасників більш ніж на одне змагання, яке проводиться в один той самий час.

6. Спортсмени що не мають дозволу лікаря до участі в змаганнях не допускаються. В окремих випадках лікар змагань може прийняти таке рішення після проведення додаткового обстеження і допустити спортсмена, але нести відповідальність за його здоров'я.

§ 5. Розклад стартів, порядок стартів і жеребкування

1. Розклад стартів і графік змагань встановлюється директором змагань у відповідності з правилами й положенням про змагання, кількістю учасників, розташуванням трас та іншими особливостями проведення змагань.

2. У разі необхідності за рішенням директора змагань (а на міжнародних і всеукраїнських змаганнях за рішенням журі) розклад стартів може бути зміненим, про що представників організацій, які беруть участь, повідом­ля­­ють завчасно. При необхідності дати старт раніше, ніж було оголошено, пред­­­ставників організацій, які беруть участь, слід повідомити про це напе­­ре­­додні дня змагань.

3. Порядок старту спортсменів у кожному змаганні і на кожній дистанції визначається жеребкуванням. Жеребкування проводить сек­ретаріат змагань у відповідності з положенням і правилами змагань.

4. Допускається дві форми жеребкування:

а) загальна, при якій порядок старту учасників визначається єдиним для всіх спортсменів жеребкуванням без урахування спортив­ної кваліфікації;

б) групова, при якій усі учасники розподіляються на 3 або 4 групи. Групи стартують у наступній послідовності: І-2-3-4. Жереб­кування проводиться в тій же послідовності.

Групове жеребкування проводиться, якщо в даному номері прог­рами заявлено понад 20 чоловік;

в) допускаються такі способи розподілу учасників по групах жеребкування:

- за рівнем спортивної підготовленості;

- за принципом рівного або пропорційного представництва в кожній групі представників організацій, що беруть участь у змаганнях;

г) група сильніших на цих змаганнях визначається журі або суддею за узгодженням із представниками.

На міжнародних змаганнях учасники діляться на дві групи: А і Б.

Група А - міжнародна група з максимальною кількістю учас­ників з однієї країни - 8 чоловік.

Група Б - включає решту заявлених спортсменів іноземних деле­гацій і визначену кількість учасників країни-організатора зма­гань, яка пропонується комітетом змагань.

Групи стартують у такій послідовності: Б-А. Жеребкування проводиться в цій же послідовності.

Розподіл на групи. Спортсмени з групи А розподіляються по підгрупах наступ­ним чином: менше 20 спортсменів - на дві підгрупи; 20-50 учасників - на три підгрупи, більше 50 - на чотири підгрупи.

Підгрупи стартують у такому порядку: І, II, III, IV. Жереб­кування проводиться в тій же послідовності. Перед жеребкуванням керівники команд повинні поділити своїх спортсменів по підгру­пах рівномірно. Якщо країна заявила більше учасників, ніж число підгруп, то спортсмени, які не увійшли ні в одну підгрупу, можуть бути розподілені по одному в кожну підгрупу на розсуд керівни­ка команди. Це правило розповсюджується також на країни, які мають менше спортсменів, ніж число підгруп.

Якщо за дві години до початку жеребкування від команди немає пропозицій щодо розподілу по групах, то для цих спортсменів во­но проводиться у порядку надходження письмових заявок.

При жеребкуванні розподілення по групах не може бути змінено.

Примітка. На змаганнях, що належать до 1-ї групи, стартові номери для спорт­сменів повинні бути виготовлені з кольорової тканини, цифри - чорного кольору.

Колір тканини стартового номера повинен відповідати кольору розмітки траси (§ 24), а в естафетах - етапу (§ 28, п.6). Допус­кається виготовлення стартових номерів із кольоровою поперечною смугою 5-10 см (замість кольорової тканини).

§ 6. Протести

1. Протести щодо проведення й результатів подають представники органі­­за­­­цій, які беруть участь у зма­ганнях, в письмовому вигляді директору змагань.

2. Протести щодо належності учасників до тієї чи іншої команди повинні подаватись в організацію, яка зат­вердила це положення (або організаційний комітет) до початку змагань.

3. Протести щодо порушення правил змагань учасниками або суддями подаються директору змагань не пізніше ніж через годину після закінчення даного номера програми змагань. Рішення за такими протестами мають бути прийняті директором змагань у той же день (якщо немає потреби додаткової перевірки фактів).

4. Протести розглядаються в журі або в організації, яка затвердила це положення.

5. Протести по поведінці іншого учасника або офіційної особи відносно хронометражу подаються у письмовій формі секретарю змагань протягом 15 хвилин після оголошення попереднього результату змагань.

6. Рішення за протестами, перелічених у пп. 1-5 цього параграфа, мають бути прийняті до затвердження технічних результатів змагань.

§ 7. Медичне обслуговування змагань

1. Медичне обслуговування змагань передбачає:

а) організацію пунктів надання медичної допомоги учасникам;

б) забезпечення змагань санітарним транспортом і засобами евакуації з дистанції;

в) проведення контрольного огляду трас і оформлення акту при­йому готовності спортивного об'єкту до проведення змагань;

г) забезпечення радіо - або телефонним зв'язком із пунктами ме­дичної допомоги і лікарськими бригадами.

2. Про розташування пунктів медичної допомоги й місць розта­шування медичних працівників необхідно повідомити суддів, учасників, глядачів і представників команд, ці пункти мають бути позначені на схемах.

3. Медичні працівники, які обслуговують змагання, повинні ма­ти яскраві відповідні знаки.

Старший лікар медичної бригади, який обслуговує змагання, одночасно є заступником директора змагань. Він керує роботою бригади, присутній на засіданнях головної суддівської колегії й нарадах представників, разом із начальником траси визначає місця харчуван­ня й надання медичної допомоги учасникам на трасах, повністю відповідає за всю роботу по медичному обслуговуванню змагань. Після закінчення змагань старший лікар подає директору змагань звіт про виконану ро­боту.

II. Учасники змагань

I дистанції лижних гонок

§ 8. Розподіл учасників на групи за віком і статтю

1. Визначення дистанцій для кожної вікової групи

Групи Вік (років) Дистанції гонок (км)

Молодші дівчата до 16 до 10

Старші дівчата 17-18 до 15

Юніорки 19-20 до 20

Жінки основного віку 21 і старші всі дистанції

Молодші юнаки до 16 до 15

Старші юнаки 17-18 до 20

Юніори 19-20 до 50

Чоловіки основного віку 21 і старші всі дистанції

2. Дорослі спортсмени (жінки і чоловіки) повинні мати вік мінімум 21 рік під час змагального року. Вік учасників визначається на 1 січня календарного року (у рік проведення змагань спортсменові повинно бути стільки років, скільки вказано у віковій групі).

3. Юнаки й дівчата можуть виступати у старшій віковій групі, при наявності спеціального дозволу тренера, на дистанціях, перед­бачених для даної групи діючими правилами змагань.

Юніори і юніорки, а також спортсмени-ветерани мають право виступати у змаганнях спортсменів основного віку на дистанціях, визначених для даних вікових груп.

У заявлених змаганнях учасник може виступати тільки в одній віковій групі.

§ 9. Обов'язки і права учасників змагань

1. Учасник зобов'язаний:

- суворо дотримуватись норм поведінки спортсмена як у місцях проведення змагань, так і поза ними;

- бути в охайному і добре підготовленому костюмі; при прове­денні особисто-командних і командних змагань учасник повинен бути одягнутий у єдину для команди форму з емблемою відповідної організації;

- знати правила змагань і суворо їх дотримуватись;

- ознайомитись із положенням і програмою даних змагань, знати розклад стартів;

- бути фізично й технічно підготовленим до участі в даних змаганнях із врахуванням їх складності;

- мати номер учасника змагань, добре закріплений на грудях і спині;

- зробити маркірування лиж (якщо маркірування передбачено на даних змаганнях);

- вчасно з'явитись на старт і пройти реєстрацію;

- всю дистанцію в індивідуальних гонках та естафеті пройти ли­жах;

- в естафетних гонках, де дозволяється заміна одної лижі у випадку поломки, зобов'язаний пред'явити поламану лижу суддівській колегії;

- йти по розміченій трасі, пройти всі контрольні пун­кти. Якщо на повороті траси з внутрішньої сторони поставлена розмітка, спортсмен не повинен заходити до середини дуги повороту, позначеної розміткою;

- в естафетних гонках перші 200 м не застосовувати ковзаняр­ський хід і йти по своїй стартовій лижні;

- по трасі зберігати дистанцію не менше одного метра від носка своїх лиж до п'яток лиж гонщика, який іде попе­реду ;

- на вимогу гонщика, який наздоганяє, поступатись лижнею, сходячи з неї обома лижами, крім змагань зі спринту і випадків, коли спортсмен знаходиться в маркірованому коридорі. Це правило застосовується в гонках класичним стилем, навіть коли нарізано дві лижні, а також гонках вільним стилем, лижник, якого обганяють, поставлений у скрутне становище для пересування, і коли обгін лижника не перешкоджає пересуванню іншого спортсмена;

- у випадку входу в маркірований коридор спортсмени зобов'язані залишатися в обраному коридорі, крім випадків, коли вони обганяють інших учасників;

- у гонках з масстарта, переслідування й естафетних гонок, спортсмен чи команда, яких обігнали на коло, знімаються зі змагань, але повинні бути представлені в підсумковому протоколі на позиції, яку вони займали під час обгону;

- при передачі естафети доторкнутись рукою якої-небудь частини тіла стартуючого гонщика (у зоні передачі);

- якщо на дистанції з якимось із учасників стався нещасний випадок, про це необхідно повідомити першому із контро­лерів на трасі;

- у випадку сходу з дистанції - зняти номер і повідомити про припинення гонки найближчому контролерові й представнику своєї команди. Здати номер на фініш і пред'явити лижі для зняття з них маркірування (якщо маркірування проводилось);

- бути присутнім на церемонії вручення нагород; призер при відсут­ності без поважних причин губить право на отримання нагороди;

- не заважати роботі суддів. (Усі довідки про проведення й результати змагань учасник повинен отримувати у представника або тренера своєї команди).

2. Учасник має право:

- протягом одного дня брати участь тільки в одному но­мері програми;

- отримувати допомогу на дистанції згідно з правилами змагань;

- замінювати обидві палиці;

- поміняти одну лижу, якщо лижа чи кріплення зламане або ушкоджене. Ушкоджене екіпірування повинне бути представлене журі перед затвердженням результату змагань;

- змащувати лижі на дистанції і ремонтувати інвентар без чиєїсь допомоги;

- застосовувати при зміні мазі нагріваючі прилади, навіть якщо вони запалені іншою людиною;

- у гонках класичним стилем для зняття з лиж снігу, що налип, або мазі - користуватись будь-яким предметом, який поклали на сніг (предмет ніхто не повинен тримати). В гонках вільним стилем та­ка допомога категорично забороняється;

- на останніх 200 м дистанції перед фінішем не поступатись лижнею;

- приймати їжу на дистанції;

- отримувати медичну допомогу;

- отримувати дані про час і порядок проходження відрізків дистанції ним самим або іншими учасниками;

- в естафетній гонці у випадку поломки лижі замінити одну лижу;

- при відсутності представника або тренера звертатись безпо­середньо в суддівську колегію для отримання довідок про змагання і результати.

З. Учасник не має права отримувати яку-небудь сторонню до­помогу, крім указаної у п. 2.

4. Всім учасникам змагань забороняється застосовувати допінги. Результати спортсменів, які знаходяться під дією допінгових засобів, анулюються, а спортсмени дискваліфікуються.

5. Учасник може бути знятий з участі у змаганнях у даному виді програми:

- за грубе порушення норм поведінки;

- за порушення даних правил;

- за явну непідготовленість до даних змагань, якщо подальша участь у них загрожує його безпеці або здоров'ю.

6. Забороняється лідирувати учасника при проходженні ним дистанції, супроводжувати попереду, ззаду або збоку, а також по­давати допомогу в подоланні підйомів.

§ 10. Обов'язки і права представників і тренерів

1. Представник організації, який є керівником коман­ди, повинен знати правила змагань і положення про дані змагання.

Він несе повну відповідальність за поведінку учасників і своєчасну їхню явку на старт та церемонію нагородження.

2. Представник зобов'язаний брати участь у засіданні суддівської колегії, яка проводиться разом з представ­никами, і в жеребкуванні.

3. Представник має право отримувати в суддівській колегії поточну інформацію і підсумкові результати змагань.

4. Представник не повинен втручатися в роботу суддівської колегії і заважати роботі суддів. Якщо представник команди чи тренер порушив правила змагань або рішення журі (ГСК), або вів себе негідним чином, журі або ГСК може застосувати санкції. Це може бути попередження чи усунення від змагань із повідом­ленням за місцем праці.

5. Представник не має права покидати місце проведення зма­гань, поки всі члени команди не закінчили гонку. Упевнившись у цьому, доповідає директору змагань про закінчення виступу команди, а також повідомляє старшому судді на фініші про всіх членів команди, які зійшли з дистанції (форма №10).

Дізнавшись, що хтось із членів команди не фінішував, і не поставив до відома, що зійшов з дистанції, представник команди зобов'яза­ний негайно повідомити про це директора змагань і разом з начальни­ком трас вжити заходів для пошуку спортсмена.

При відсутності представника його обов'язки виконує тренер команди, який користується всіма правами представника.

Примітка. В окремих випадках, при невеликій кількості учасників, обов'язки представника й тренера може виконувати капітан команди.

III. Суддівство змагань

§ 11. Склад суддівської колегії

1. Для проведення змагань призначається суддівська колегія.

2. Комплектується суддівська колегія організацією, яка проводить змагання, разом із президією колегії суддів відповідної категорії.

3. Керівництво роботою суддівської колегії здійснює головна суддівська колегія (ГСК).

Склад ГСК і суддівських бригад залежить від масштабу й ха­рактеру змагань.

Склад суддівської колегії групи

1 2 3

1 Директор змагань 1 1 1

2 Головний суддя з технічних питань 1 1 -

3 Головний суддя по кадрах 1 1 -

4 Головний секретар 1 1 1

5 Головний хронометрист 1 - -

6 Головний суддя з інформації 1 1 -

7 Головний суддя по трасах, начальник трас 1 1 -

8 Головний суддя

по медичному обслуговуванню 1 1 1

9 Технічний делегат 1 - -

Старт

1 Старший суддя на старті 1 - -

2 Стартер 1 1 1

3 Помічник стартера 1 1 -

4 Секретар стартера 1 1 1

5 Суддя по маркіруванню лиж 1 1 -

6 Секретар по маркіруванню лиж 1 1 -

7 Суддя при учасниках 1 1 -

Фініш

1 Старший суддя на фініші 1 1 1

2 Суддя-фіксатор 1 1 1

3 Хронометрист 1 1 1

4 Секретар хронометриста 1 1 1

5 Суддя порядку приходу 1 1 1

6 Секретар порядку приходу

7 Судді на фініші 3 2 1

8 Суддя по перевірці нормування 1 1 -

9 Судді на електрохронометражі 3 3 -

Секретаріат

1 Заступник головного секретаря 1 1 -

2 Секретар прес-служби 1 1 -

3 Секретар журі 1 - -

4 Секретарі 4 3 2

Нагородження

1 Старший суддя 1 1 1

2 Судді 2 1 -

Інформація

1 Старший суддя на відрізках 1 1 -

2 Бригада суддів на відрізках 2 1 -

3 Радіо-інформатори 2 1 1

4 Судді на світловому табло 1 1 -

5 Судді на екранах 2 1 1

6 Судді на контрольних пунктах траси 3 1 -

Примітка. Склад суддівських бригад може бути змінено рішенням ГСК залежно від умов і характеру змагань.

§ 12. Обов'язки головної суддівської колегії

1. Директор змагань:

а) керує проведенням змагань у відповідності з даними правилами й положенням про змагання, очолює роботу суддівської колегії;

б) здійснює контроль за підготовкою місця змагань у відповідності з регламентом, положенням і правилами змагань;

в) визначає кількісний склад суддівських бригад і суддів з врахуванням масштабу та умов проведення даних змагань;

г) проводить засідання ГСК разом з представниками команд, на якому уточнює положення про змагання, допуск учасників і систему заліку, графік проведення змагань;

д) повідомляє про зміни й доповнення до положення, регламент і порядок проведення змагань;

е) після закінчення кожного дня змагань проводить засідання суддівської колегії з представниками команд, де розглядає підсумки дня, розбирає заяви і протести, затверджуються технічні ре­зультати;

ж) має право:

- змінити при необхідності розклад стартів;

- перервати або відкласти змагання, якщо виникли умови, які загрожують безпеці учасників, а також якщо не забезпечено медич­не обслуговування;

- усунути від суддівства суддю, який здійснив грубу помилку або не справ­ляється зі своїми обов'язками; відмінити рішення судді, якщо впевнений у його помилці.

2. Головний суддя з технічних питань є першим заступником директора змагань. У його відсут­ності виконує обов'язки директора змагань. На нього покла­даються обов'язки організації роботи суддівських бригад, оснащення й об­ладнання стартового і фінішного містечка. Повністю відповідає за організацію технічного забезпечення змагань. Проводить нараду суддівських колегій і семінарські заняття.

3. Головний суддя по кадрах займається підбором і комп­­лек­­­туванням суд­­дів­ських бригад. Контролює явку і веде табель роботи суддів, зай­­мається акре­­дитацією, забезпеченням суддів атрибутикою, готовить розрахункові і фінансові документи. Вирішує питання транспортування суддів до місць змагань. Оцінює роботу суддів, узгоджує її із головним суддею з технічних пи­тань і з старшими суддями бригад.

4. Головний суддя з інформації:

а) очолює службу інформації й проведення урочистих церемоніалів на змаганнях;

б) організовує інформацію для учасників, суддів, представників команд, тренерів, глядачів з використанням усіх засобів (радіо, стаціонарних та пересувних табло, інформаційних стендів);

в) координує роботу бригад інформації, нагородження і тех­нічних засобів інформації;

г) спільно з представником організації, яка проводить змаган­ня, організовує нагородження переможців і призерів змагань, а та­кож церемоніали відкриття і закриття змагань;

д) організовує радіо - і телефонний зв'язок з контрольними пун­ктами на трасах, інформацію результатів проходження учасниками відрізків через радіоінформацію і табло;

е) координує роботу:

- радіоінформатора (диктора);

- групи табло і їх помічників;

- групи суддів, які працюють на інформаційних стендах;

- групи суддів на відрізках;

- зв'язківців;

- бригаду суддів по нагородженню;

- бригаду суддів технічних засобів інформації.

Підсумкова інформація особистих та командних результатів змагань видається згідно з матеріалами секретаріату.

Робота інформаторів крім повідомлення результатів змагань повинна бути спрямована на пропаганду лижного спорту.

5. Головний хронометрист:

а) призначається з числа найбільш досвідчених висококваліфікованих суддів;

б) відповідає за організацію хронометражу на змаганнях;

в) керує і координує роботу суддів, які займаються хрономет­ражем (ручний хронометр, електрохронометр, хронометраж проміжно­го фінішу);

г) координує роботу стартера і хронометристів на фініші;

д) контролює своєчасне включення стартового електрогодинника і хронометрів;

е) завчасно отримує необхідну кількість хронометрів, пе­ревіряє їх роботу, встановлює стартовий час і розподіляє по відповідних службах (бригадах суддів);

ж) під час змагань спостерігає за роботою і показниками часу на електрохронометрі та ручних хронометрах. У випадку розходження в показах часу застосовує необхідні заходи для їх усунення. У випадку несправності електрохронометрів переводить фіксацію результатів повністю на ручні хронометри. Слідкує за правильними показниками результатів на бігучому рядку фотофінішу та світловому табло.

6. Головний суддя по трасах (начальник трас):

а) керує роботою своєї бригади, несе відповідальність за вибір, точність виміру, підготовку обладнання трас у відповідності з правилами;

б) завчасно знайомиться з місцевістю, вибирає траси і готує їх, намі­­­чає роз­­мі­щення контрольних пунктів, пунктів зв'яз­ку, складає акти про вимір трас, схе­­ми трас, їх профіль і подає відповідні документи директору змагань не пізні­­­ше ніж за два дні до початку змагань, організовує офіційний перегляд трас учас­­­ни­­­ками;

в) у день змагань із бригадою суддів забезпечує розмітку трас, розстановку вказівників і прокладання лижні, якщо вона не була зроб­лена завчасно або виникла необхідність у повторній прокладці; розставляє контролерів на пости; перевіряє знання ними обов'язків; забезпечує контрольними протоколами й засобами для надання першої медичної допомоги.

Відомість про місцезнаходження контрольних постів не публікується. На­­чаль­­ник трас визначає місце вимірювання темпе­ратури повітря й снігу. Не піз­­ніше ніж за 30 хвилин до старту він повинен закінчити підготовку та об­­лад­­­нання трас і доповісти директору змагань про готовність трас до проведення змагань;

г) під час змагань спостерігає за станом лижні, розмітки, об­ладнання трас і вживає заходи для ліквідації недоліків. Він не­се відповідальність за порядок на трасах під час гонок, наглядає за виконанням учасниками правил проходження дистанції.

Після закінчення гонки начальник трас або його заступник зобов'я­заний переглянути трасу, зняти контролерів, зібрати контрольні протоколи (листи), перевірити їх і доповісти директору змагань про закриття траси;

д) зобов'язаний відразу вжити заходи для надання допомоги, якщо йому стане відомо про небезпечний випадок з кимось із учас­ників на трасі.

Якщо після закінчення змагань стане відомо, що хтось з учасників не фіні­­шу­­вав і не повідомив, що зійшов з дистанції, начальник трас разом із пред­­ставником команди зобов'яза­ний негайно вжити заходів для пошуку спортсмена.

Кожний із заступників начальника трас виконує таку ж роботу і користується тими ж правами на своїй трасі.

Помічники начальника трас використовують технічні засоби підготовки трас ("Буран", ретрак) і працюють за вказівками начальни­ка трас.

Бригада робітників на трасі працює за угодою, виконує весь об'єм роботи по підготовці дистанції.

Контролери.

Кожний контролер слідкує за правильністю проходження учасни­ками дистанції, фіксує порядок проходження, слідкує за дотриман­ням правил змагань. У випадку їх порушення одним з учасників відразу після змагань повідомляє в письмовому вигляді начальнику траси або його заступнику.

Суддя по стилю.

При проведенні змагань із лижних гонок класичним стилем призна­чаються судді по стилю. Кількість суддів й місце їх розташування на трасі визначають: директор змагань, технічний делегат та начальник траси.

Про місця розташування контрольних пунктів не повинні знати спортсмени, тренери та інші офіційні особи.

На кожний пункт контролю призначається по два судді, які роз­ташовуються на відстані кількох метрів один від одного і фіксують порушення правил виду змагань, тобто використання ковзанярського ходу.

Після закінчення змагань про всі порушення правил виду змагань судді по стилю доповідають письмовою заявою головному судді з технічних питань.

7. Головний секретар:

а) розподіляє обов'язки серед членів секретаріату, організовує їх роботу;

б) інструктує й контролює роботу бригади секретарів на окремих дистанціях і відрізках;

в) організовує прийом поіменних і технічних заявок спільно з комісією по допуску учасників;

г) організовує й проводить жеребкування, видає номери представ­никам та учасникам;

д) готує стартові протоколи, завчасно видає їх тренерам, представникам команд, готує робочі папки для суддівських бригад, вивішує протоколи на стенди;

Забезпечує вхідною інформацією прес-центр і гостей змагань. У процесі змагань організовує оперативний підрахунок особистих і командних резуль­татів, без затримки видає їх інформаційній службі.

е) після закінчення змагань визначає особисті й командні результати та подає їх на затвердження журі або ГСК, доповідає про результати на нараді представників;

ж) забезпечує швидке копіювання технічних результатів, ком­плектування папок із підсумковими матеріалами і вручає командам, які брали участь у змаганнях;

з) готує нагородні листи переможців і призерів змагань. Веде протокол засідання суддівської колегії.

Готує звіт головній суддівській колегії про проведення змагань.

§ 13. Загальні обов'язки суддів

Суддівство змагань є почесним і відповідальним обов'язком.

Суддя по спорту:

- повинен бути чесним, суворо дотримуватися правил змагань, при уваж­­ному й доброзичливому ставленні до учасників вимагати від них виконання правил змагань і дисциплінованої поведінки;

- повинен у призначений термін з'явитись на місце збору, щоб оз­найо­­­ми­­тись з обов'язками, пройти інструктаж, отримати інвентар, документацію і підготуватись до роботи;

- повинен мати відповідний посаді розпізнавальний знак;

- зобов'язаний повідомити старшому судді про порушення учас­никами правил змагань і норм поведінки;

- не має права покинути місце проведення змагань без рішення старшого судді бригади, в яку він входить, або директора змагань;

- не має права надавати допомогу учасникам, за винятком ме­дичної;

- не має права бути учасником або представником організації на змаганнях, які він судить.

§ 14. Секретаріат змагань

Секретаріат є складовою частиною суддівської колегії. Він збирає різноманітні дані, що стосуються проведення змагань, обробляє їх (дані), видає поточну і підсумкову інфор­мацію про змагання.

Основним завданням секретаріату є:

1.Своєчасна підготовка всіх матеріалів, документів, необхідних для проведення змагань.

2. Точна і правильна фіксація особистих і командних результатів.

3. Своєчасне й систематичне інформування учасників, представників команд і глядачів про поточні результати змагання та хід командної боротьби.

4. Грамотне й кваліфіковане складання технічного звіту й до­датку до нього.

Усю роботу секретаріату умовно можна розділити на три етапи:

1-й - підготовка до проведення змагань;

2-й - безпосереднє проведення змагань;

3-й - оформлення звітної документації по проведенню змагань.

Очолює роботу секретаріату головний секретар (обов'язки вик­ладені в § 12), при відсутності головного секретаря роботою сек­ретаріату керує заступник головного секретаря.

§ 15. Робота суддів на старті

1. Старший суддя на старті:

а) організовує й керує роботою стартової бригади;

б) перевіряє правильність обладнання, оформлення стартового містечка, зони маркірування лиж, підготовки учасників і лижні для розминки;

в) відповідає за правильне застосування рекламних емблем на формі учасників, слідкує за порядком у стартовому містечку;

г) слідкує за тим, щоб представники преси, радіо й телебачення, фотокореспонденти працювали у спеціально відведених місцях і не заважали роботі суддів, учасникам;

д) слідкує за роботою стартової апаратури і вживає оперативні заходи на випадок їхньої несправності.

2. Стартер:

а) повинен мати не менше двох хронометрів. Час старту стартер визначає по одному з них, інший є запасним. Хронометр стартового часу повинен працювати синхронно з хронометром на фініші;

б) старт дається наступним способом:

- при одиночному старті стартер знаходиться на лінії, збоку від учасника, за 10 сек. до старту попереджує: "Залишилось 10 секунд!", за 5 сек. до старту кладе руку на плече учасника або піднімає прапор до рівня його грудей і починає відлік часу: "5-4-3-2-1". Коли настає час старту, стартер дає команду "Руш!" і одночасно забирає руку з плеча учасника або піднімає прапор вперед-вверх. Аналогічні команди подаються при старті по годиннику зі звуковими сигналом:

- при загальному старті учасники шикуються на відстані 5 м від лінії старту, після шикування дається команда "На старт!" і по готовності учасників - команда "Марш";

- у змаганнях команд (коли команди отримують один номер) учас­ники шикуються на стартовій лінії у потилицю один одному незалежно від кількості стартуючих. Порядок шикування визначає керівник - тре­нер команди.

При загальному старті й старті естафет стартер знаходиться позаду учасників, бажано на підвищенні з таким розрахунком, щоб його добре було чути всім учасникам.

Примітка. На міжнародних змаганнях при старті іноземних учасників стартер веде відлік п'яти секунд і дає команду "Руш!" англійською мовою.

3. Секретар стартера:

а) знаходиться за розпорядженням стартера на лінії або поруч з помічником стартера;

б) завчасно отримує у головного секретаря стартові протоколи, перевіряє їх, про можливі зміни доповідає стартеру;

в) реєструє учасників, які стартують, і слідкує за часом старту;

г) фіксує фактичний час старту учасників, що запізнились;

д) після закінчення старту підраховує кількість учасників, які стартували, і повідомляє про це на фініш;

е) оформлює протокол старту і за підписом стартера та своїм передає його в секретаріат.

4. Помічник стартера:

а) розташовується у стартовому коридорі, в 10-15 м від лінії старту;

б) перевіряє наявність маркірування лиж, відповідність інвентарю, костюмів, номерів і рекламної символіки вимогам теперішніх правил, організовує вихід учасників на старт;

в) у випадку порушення правил не допускає спортсмена на старт.

5. Судді по маркіруванні лиж:

а) суддя й секретар маркірування здійснює маркірування лиж та їх реєстрацію. Місце маркірування лиж і колір фарби повинні бути однаковими для всіх учасників змагань на даній дистанції, зручни­ми для суддів і контролерів на дистанції;

б) суддя по маркіруванню повинен забезпечити зберігання маркірування на лижах при складних погодних умовах;

в) протокол маркірування зі старту передають на фініш судді, якій перевіряє маркірування;

г) після закінчення змагань суддя і секретар по маркіруванню звіряють протоколи перевірки маркірування лиж на фініші і пере­дають перевірені й підписані протоколи в секретаріат;

д) суддя по маркіруванню лиж повинен перевірити "ростовку" лиж і палиць у спортсмена (розмір лиж повинен бути не нижче зросту спор­тсмена, розмір палиць - не вище зросту спортсмена).

6. Судді при учасниках.

Судді при учасниках знаходяться у розпорядженні директора змагань й головного судді з технічних питань і працюють згідно з їхніми розпорядженнями.

§ 16. Робота суддів на фініші

1. Старший суддя на фініші:

а) організовує раціональну роботу бригад суддів на фініші і керує нею;

б) контролює за другим контрольним хронометром роботу хронометриста й секретаря;

в) після заповнення протоколів хронометражу й порядку приходу учасників, звіряє їх і передає у секретаріат;

г) забезпечує готовність бригади до прийому учасників не пізніше ніж за10 хвилин до приходу їх на фініш;

д) звільняє суддів бригади тільки після того, як фінішують всі учасники або коли йому стане відомо, що спортсмени, які не фінішували, зійшли з дистанції;

е) організовує роботу суддів по контролю за маркіруванням і забезпечує порядок у контрольній зоні.

2. Суддя-фіксатор.

Суддя-фіксатор фінішу знаходиться на лінії фінішу, збоку від учасників, які фінішують, і фіксує момент пересічення учасниками лінії фінішу (гомілкою ближчою до фінішу ноги) вигуком "Є!", або іншим умовним сигналом. Якщо одночасно фінішують два спортсмени чи більше, суддя фіксує момент фінішу вигуком "Є двоє", "Є троє"

3. Суддя порядку приходу.

Суддя порядку приходу знаходиться на лінії фінішу, збоку від учасників, які фінішують, реєструє порядок приходу їх до фінішу, називає секретареві судді порядок приходу, номери спортсменів при проходженні ними лінії фінішу.

4. Секретар судді порядку приходу.

Секретар судді порядку приходу знаходиться поруч із суддею на фініші і реєструє порядок приходу учасників. Оформлені і підпи­сані протоколи він передає старшому судді на фініші.

5. Хронометрист:

а) для прийому учасників на фініші хронометрист повинен мати два хронометри. Час фінішу він визначає за одним, а другий є запасним;

б) до початку фінішу повинен переконатись, що його хрономет­ри працюють синхронно з хронометрами стартера;

в) знаходиться збоку від фінішної лінії і визначає час фінішу гонщика за сигналом судді-фіксатора. При наближенні учасника до фінішу він називає час, що минув (години й хвилини), а після вигуку "Є!" - і секунди. Якщо з моменту фінішу попереднього учасника години й хвилини не змінились, їх можна не називати.

6. Секретар хронометриста.

Секретар хронометриста знаходиться поруч із хронометристом і реєструє час фінішу учасників. Оформлені і підписані хронометристом протоколи він передає старшому судді на фініші.

Примітка. Якщо в записах результатів допущена помилка, секретар не стирає її, а закреслює, поруч записує правильний результат і завіряє його підписом у тому ж рядку.

Відомості про учасників, які зійшли з дистанції (номер учасника), заносяться в останній рядок протоколів порядку приходу й хронометражу.

§ 17. Журі змагань

1.На міжнародних змаганнях, а також змаганнях 1-ої групи призначається журі у складі 7-ти чоловік:

- технічний делегат- голова журі

--- представник від організації, яка проводить змагання;

- члени журі;

а) директор змагань;

б) начальник трас;

в) три представники організацій, які беруть участь у змаганнях.

2. Журі вирішує всі практичні й організаційні питання щодо проведення змагань, склад учасників, розглядає протести і всі конфліктні питання, які виникають у ході змагань. Приймає по них рішення, а також розглядає всі питання, не передбачені правилами змагань.

3. Рішення журі приймається більшістю голосів. При рівній кількості голосів - голос голови журі є вирішальним.

§ 18. Технічний делегат

Технічний делегат змагань із числа найбільш досвідчених, підготовлених суддів, віком до 60 років.

Технічний делегат на всеукраїнські змаган­ня затверд­жується технічним комітетом Федерації лижного спорту України.

На всі змагання 2,3-ої груп тех­нічний делегат затверджується відповідними федераціями.

1. Робота технічного делегата перед змаганнями.

Технічний делегат прибуває на місце змагань за 3 дні до початку змагань. Разом із директором змагань ретельно перевіряє го­товність трас, стадіону, технічних засобів і всіх служб до проведення змагань. Виїжджає на траси, перевіряє їх відповідність пра­вилам змагань вільного й класичного стилів.

Особливо уважно слідкує за забезпеченням безпеки на складних і небезпечних ділянках траси відповідними контрсхилами й розміткою трас.

Разом з начальником трас визначає контрольні пости суддів по стилю і контролерів, визначає місця проміжних фінішів (відрізків).

Перевіряє наявність схем трас із позначенням профілю і перепаду висот, вивішених на видному місці. На лижному стадіоні пе­ревіряє розташування стартового і фінішного майданчиків, їх обладнання, підходи до них, оформлення та озвучення стадіону, наявність радіозв'язку, інформаційних стендів з даними про температуру повітря і снігу в стартовому містечку та найвищій і найнижчих точках траси, необхідну кількість щитів для екранів, стартових протоколів, командних таблиць і т. д.

Перевіряє наявність роздягалень для спортсменів, місць роботи суддівської колегії, залу засідань; приміщень для медслужби, допінг-контролю, роботи журі, прес-служби; наявність санвузлів; вирішує інші технічні питання, пов'язані з проведенням змагань.

2. Робота технічного делегата під час змагань.

Технічний делегат очолює журі, керує його роботою, слідкує за ходом змагань, за роботою суддівських бригад і особливо за службою інформації. Постійно знаходиться у стартовому чи фінішному містечку, слідкує за забезпеченням там повного порядку.

При будь-яких ускладненнях - приймає оперативні заходи по їх ліквідації. Обов'язково присутній і бере участь у роботі наради головної суддівської колегії з представни­ками команд.

Після кожного дня змагань проводить засідання журі, на яких розглядає по­­пе­­редні підсумки дня, протести або заяви, що надійшли; якщо таких немає, дає зго­­­ду директору змагань на оголошення результатів дня нараді представ­ників, і як­­що не надходить принципових зауважень від представників команд, ре­­­зультати за­­тверджуються й передаються для розмноження офіційних протоколів.

Якщо під час оголошення результатів у представників команд виник­нуть які-небудь принципові зауваження, що впливають на технічні результати, матеріали повертаються на розгляд журі, яке приймає остаточне рішення.

3. Робота технічного делегата після закінчення змагань.

Після закінчення змагань технічний делегат проводить підсумкову нараду журі, на якій затверджує особисті й командні результати, дає загальну оцінку організації змагань і при необхідності дає рекомендації щодо вдосконалення проведення наступних змагань.

Протягом 10 днів після змагань готує й здає в президію колегії суддів, яка призначила його в якості технічного делегата, докладний звіт про проведення змагань.

Витрати по матеріальному забезпеченні технічного делегата несе організація, яка проводить змагання.

IV. Місця змагань

§ 19 Лижний стадіон

1. Лижний стадіон повинен мати:

- трибуни для глядачів, приміщення для технічного обладнання, суддів­ської апаратури, наукових приладів, ротаторної, приміщення для проведення допінг-контролю і медичної служби; приміщення для секретаріату, обладнане радіотелефонним зв'язком із стартом та фінішем, з службами інформації на відрізках; приміщення електрохронометражу АСУ, суддів на відрізках із зв'язком з кон­трольними пунктами на трасах; приміщення для проведення нарад суддів, представників команд, прес-центру, засідань журі.

2. На стадіоні повинні бути електротабло, щити оголошен­ня результатів, схеми дистанції з профілем трас, суддівські бу­диночки на старті й фініші, а також інформація про температуру повітря й снігу на найвищій і найнижчій точках траси й стадіоні.

3. Лижний стадіон повинен мати обладнання для встановлення рекламних щитів, стартових і фінішних транспарантів, різно­манітних вказівників та іншого допоміжного обладнання, майданчик із флагштоком для проведення урочистих церемоній з п'єдесталом для нагородження.

4. Стадіон повинен мати рівний майданчик не менше 50 м шири­ною і не менше 300 м довжиною для обладнання стартового й фінішного містечок.

В районі старту повинна бути прокладена лижня для розминки визначено місце для маркування лиж. Для офіційних осіб, тренерів, представників команд, журналістів, представників радіо й телебачен­ня, а також фото­ко­­респондентів повинні бути передбачені спеціальні місця з хорошим оглядом старту й фінішу, але щоб вони не заважали суддям і спортсменам на старті і фі­­ніші. Туалети, роздягальні й душові повинні бути розташовані на відстані 100 м від старту і фінішу.

Для обслуговування змагань адміністрація спортивної бази на кожне змагання організовує комендантську службу, яка складається з коменданта змагань і робітників. Кількісний склад комендантської служби визначає директор змагань, за вказівкою якого проводиться вся робота підготовки до змагання.

5. Комендант змагань відповідає за оформлення стадіону, роз­міщення рекламних щитів, загальне обладнання і загорожу зони стадіону; разом із начальником траси організовує підготовку лижної траси на стадіоні.

6. Дирекція стартової бази підписує акт про готовність спортбази до змагань, про забезпечення порядку й безпеки для спор­тсменів, суддів та глядачів й інших осіб, які знаходяться на спор­тивній базі в період змагань.

§ 20. Траси лижних гонок

1. Траси лижних гонок прокладаються таким чином, щоб на ній можна було перевірити технічну, тактичну й фізичну підготов­леність лижників, щоб складність її відповідала рівню майстер­ності учасників. Траси повинні відповідати правилам за перепадами висот та кількість рівних ділянок і спусків. По можливості трасу прокладають у лісі.

2. Спуски повинні бути безпечними за будь-яких погодних умов. Зміна напрямку руху повинна бути до спусків. Необхідно уника­ти обмерзлих поворотів, гострих кутів і вузьких проходів.

Перепад висот (НД) між найнижчою і найвищою точ­ками не повинен перевищувати:

на спринтерській дистанції 0,4-1,8 км - 30 м

на дистанції 5 км для юніорок, жінок - 100 м

на дистанції 7,5 км для юніорок, жінок - 120 м

на дистанції 10 км для жінок, юніорок, юніорів - 150 м

на дистанції 10 км для чоловіків - 200 м

на дистанції 20 км і більше для жінок, чоловіків, юніорів - 200 м

3. Перепад висот на максимальному підйомі (ММ) не менше 200 м до­вжиною не повинен перевищувати на дистанції 5 км для жінок і юніорок 50 м; 10 км для жінок - 80 м, 15-50 км для чоловіків - не більше 100 м.

4. Сума загального підйому (МТ) повинна бути в межах:

на спринтерській дистанції 0,4-1,8 км - 60 м

на дистанції 5 км для юніорок і жінок - 150-210 м

на дистанції 7,5 км для юніорок, жінок - 200-315 м

на дистанції 10 км для юніорок, юніорів, жінок, чоловіків - 250-420 м

на дистанції 15 км для юніорок, юніорів, жінок - 400-600 м

на дистанції 15 км для чоловіків - 450-650 м

на дистанції 30 км для чоловіків - 800-1200 м

на дистанції 50 км для чоловіків - 1400-1800 м

Лижні траси повинні складатись з одної третини підйомів із крутизною і cхилів 8-12 °, коротких підйомів з крутизною до 18 °.

Гоночні траси або їхні значні частини при нормальних умовах мо­жуть бути використані декілька разів.

У випадку коли дистанції складаються з кількох кіл, пово­рот на наступне коло треба прокладати за зоною фінішу й зо­ною передачі.

Через фінішні ворота проходять тільки учасники, що закінчують дистанцію, а також для передачі естафети.

Учасникам і тренерам забороняється перевіряти (тестувати) лижі на гоночних трасах під час і до початку змагань. Лижні для розминки та випробування й змащування прокладаються окремо і відгороджуються від стартового містечка.

§ 21. Вимірювання траси

Траси повинні бути виміряні вручну стальною рулеткою або електронним вимірювальним приладом. Довжина траси точно повинна відповідати довжині дистанції змагань, а ширина повинна складати для проведення всеукраїнських змагань 3-5 метри, а міжнародних змагань в Україні 6-9 метрів.

При підготовці профілів траси перепади висоти вимірюються з таким розрахунком, щоб визначити загальну довжину, перепад висот і мак­симальний підйом. Траси, на яких проводяться змагання 1-ї і 2-ї груп, а також квалі­фікаційні, повинні бути затверджені керуючими органами фізичної культури та спорту, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Управлінням у справах молоді та спорту і фізичної культури або Федерацією лижних гонок України. Для цього необхідно пред'явити плани трас, виконані у масштабі 1:10000. Профілі виконуються у масштабі 1:5000 (горизонтальні) і 1:5000 (вертикаль­ні), тобто збільшені в 10 раз. На них вказуються: загальний підйом (МТ), перепад висот між найвищою й найнижчою точками трас (НД) і максимальний підйом (ММ).

§ 22. Підготовка трас

1. Траси ще до зими повинні бути підготовані таким чином, щоб навіть при незначному сніговому покрові можна було б безпеч­но кататись. Ширина кожної - 3-5 м при проведенні всеукраїнських змагань, 6-9 м при проведенні міжнародних змагань в Україні. Каміння, коріння, залишки дерев, а також інші перешкоди повинні бути прибрані.

2. Особливу увагу необхідно звернути на підготовку спусків (ши­рина не менше 3 м).

3. Траси доводяться до стану готовності спеціальними машинами.

4. Лижня повинна бути прокладена так, щоб можна було ковзати, не зачіпаючи кріпленням. Два лижних сліди повинні бути розташовані на відстані 17-25 см один від одного, замір проводиться від середини кожного сліду. Глибина сліду повинна бути 2-5 см навіть при жорсткому або замерзлому снігу.

5. Якщо використовуються дві лижні, то вони повинні проходити на відстані 1,00-1,20 м одна від одної, замір виконується від се­редини лижні.

6. Траси повинні бути готові до офіційного тренування - роз­мічені згідно з визначеним кілометражем дистанції. Після кожного тренувального дня траси повинні поновлюватись.

7. Для покращення ковзання на снігу забороняється використання штучних засобів (вода, хімічні речовини).

8. Змагальні дистанції, підготовані до гонок, повинні бути відкриті для огляду і тренувань за два дні до змагань та під час проведення змагань.

Тільки у виняткових випадках суддівська колегія може закрити траси або обмежити їх використання на вказаних ділянках і на визна­чений час.

9. Забороняється проходження лижних трас на тренуваннях і змаганнях назустріч встановленому напрямку руху.

§ 23. Підготовка трас для різних видів техніки (стилю)

1. Підготовка трас для класичного стилю.

Для індивідуальних змагань класичним стилем прокладається вздовж траси одна лижня так, щоб створити найкращі умови для бігу на лижах. Лижня прокладається посередині траси, за винятком пово­ротів, до повороту, на повороті і після нього лижня повинна про­ходити в найвигіднішому місці, щоб спортсмен біг весь час по прокладеній лижні не виходячи з неї. На крутих поворотах лижня не прокладається. На останніх 200 м траси перед фінішем повинні бути прокладені дві лижні. В особливих випадках технічний делегат і директор змагань можуть скоротити цю частину.

2. Підготовка трас для вільного стилю.

Для змагань вільним стилем траса повинна бути добре втрамбована, а вздовж неї збоку повинна бути прокладена лижня. Лижня по­винна прокладатись так, щоб спортсмен, що біжить по ній, біг по найкращому (найкоротшому) шляху.

На ділянках спуску лижня повинна бути у найвигіднішому місці траси. Останні 200 м траси перед фінішем і перед зоною пе­редачі в естафетах повинні бути якомога прямішими і мати ширину не менше 4 м. Ця ділянка повинна бути розділеною на дві половини і розмежована червоними прапорцями.

Технічний делегат чи директор змагань може в особливих випадках скоро­тити її. Відрізок 200 м повинен бути позначений показником - трафаретом жовтого кольору з чорними цифрами.

§ 24. Маркування трас

1. Для маркування траси (маркірування повинно проводитись за напрямком бігу) використовуються щити, показники напрямку, стрічки, прапорці, штахетники та інші матеріали.

2. Траса повинна бути розмічена настільки чітко, щоб не виникало ніяких сумнівів щодо її мар­шруту.

Кілометрові таблички вказують пройдені кілометри траси. Роз­вилки й перехрещення на трасі повинні бути розмічені чітко видними вказівниками напрямку руху. Розмітка, як правило, встанов­люється з внутрішньої сторони дистанції.

V. ПРАВИЛА ГОНОК

§ 25. Місце старту

1. Для місця старту вибирається рівний майданчик, який добре оглядається глядачами із зручним підходом для учасників.

2. На місці старту встановлюється транспарант чи тумби з двосторонніми написами "Старт" (рис.1).

3. Лижня старту позначається кольоровою планкою або лінією шириною 50 мм.

4. Від лінії старту по обидві сторони лижні загороджується штахетником стартовий коридор шириною 4 м і довжиною 30-40 м.

5. При одиночному старті у змаганнях класичним стилем нарізається посередині кори­дору одна лижня глибиною 2-5 см і шириною 17-25 см.

При парному старті; класичним стилем - дві лижні на відстані 1 м 20 см одна від одної (замір ведеться від середини лижні).

При вільному стилі у стартовому коридорі прокладається одна лижня збоку коридору.

6. На початку стартового коридору повинна бути обладнана зо­на марку­вання лиж і зона підготовки учасників, яка повинна мати прямий зв'язок з лижнею для розминки. Бажано, щоб місце старту, маркування лиж були розташовані на невеликому підвищенні.

7. Місце маркування лиж повинно бути зручним для суддів і спортсменів.

8. Тренерам дозволяється знаходитись лише в зоні підготов­ки учасників.

9. При електрохронометражі на лінії старту встановлюється турнікет, а за лінією старту встановлюються стартові годинники із звуковим сигналом, які добре видно і чути учасникам.

§ 26. Види стартів

І. На змаганнях з лижних гонок допускаються наступні види стартів:

а) одиночний (учасники стартують з інтервалом 30 сек або 1 хв);

б) парний (учасники стартують по двоє з інтервалом 30 сек або 1 хв);

в) старт з гандикапом (згідно з програмним часом у попередній гонці по системі Гундерсона);

г) груповий (учасники стартують групами 3-5 чоловік з інтер­валом не мен­ше 1 хв);

д) загальний (всі учасники стартують одночасно).

Примітка. При проведенні індивідуальних гонок на 30 км і більше до­пускається загальний старт (якщо це передбачено положен­ням про змагання).

2. Спортсмени, які стартують, проходять реєстрацію в індивідуальних гонках безпосередньо перед стартом, а в командних - завчасно, із закінченням її за 3 хвилини до старту команди.

3. Учасник, костюм і номер якого не відповідає правилам або лижі якого не маркіровані (якщо на даних змаганнях їх маркірують), до старту не допускається.

4. Учасники стартують у визначений протоколом час. У ви­падку неявки чи запіз­нення на старт одного або кількох учас­ників час старту решти спортсменів не змінюється.

5. На старті спортсмен стає так, щоб обидві скоби кріплень його лиж знахо­­дились перед лінією старту.

При груповому старті учасники стають перед лінією старту в одну шеренгу згідно збільшення порядкового номера справа наліво.

Примітка. При загальному старті в індивідуальних гонках допускається розміщення учасників на старті в дві і більше шеренги.

6. При одиночному і груповому стартах учасник, що стартував передчасно, повертається за командою стартера на лінію старту і стартує знову. При цьому вважається, що учасник стартував у визначений стартовим протоколом час.

7. При загальному старті, у випадку передчасного старту окре­мих спортсменів, повертають всіх учасників і дають повторний старт.

8. Учасник індивідуальної гонки, який запізнився на старт у визначений протоколом час, може стартувати з дозволу стартера у будь-який час, не зава­­жа­­­ючи іншим гонщикам, але не пізніше ніж стартує останній учасник гонки на цій дис­­тан­­ції. Він повинен промаркірувати лижі, зареєструватись на старті і стар­­ту­­­вати по команді стартера. При цьому вважається, що гонщик, який запізнився, стар­­тував у визначений протоколом старту час. У момент старто­вого часу учасника, який запізнився, стартер включає турнікет для відліку чергового часу згідно стартового протоколу.

9. При використанні електрохронометражу точним стартовим ча­сом вважається той час, який знаходиться у проміжку між трьома се­кундами до і трьома секундами після часу, вказаного у стартовому протоколі. Старт раніше трьох секунд вважається фальстартом, учас­ник повертається назад і стартує поза турнікетом. Стартовим часом вважається час, визначений стартовим протоколом для кожного спортсмена.

10. При проведенні старту-переслідування переможець першого дня комбінованих змагань стартує першим, потім стартує другий, третій і т. д. у відповідності з розривами у часі між результата­ми першої частини змагань.

Старт-переслідування проводиться без електронних стартових воріт. Долі секунд першої частини змагань не враховуються при старті у другій частині змагань.

Місце старту повинно бути підготовлено таким чином, щоб два або більше учасників могли стартувати з одної лінії одночасно. Для цього готують декілька стартових коридорів.

Примітка. Якщо до початку змагань випав сильний сніг і неможливо добре підготувати дистанцію, за рішенням журі змагань і головної суддівської колегії старт із переслідуванням дається у зворотному порядку з кінця протоколу, першим стартує спортсмен, який зайняв останнє місце, потім передостаннє і т. д. Стартують спортсмени через 30 сек.

§ 27. Місце фінішу

1. Місце фінішу повинно бути розташоване на рівному майданчи­ку не ближче 10 м і не далі 100 м від старту. Воно повинно бу­ти розташоване таким чином, щоб останні 200 м перед фінішем були якомога рівніші і мали б ширину не менше 6-ти метрів.

2. (В особливих випадках технічний делегат і директор змагань можуть скоротити розміри цієї ділянки.)

При класичному стилі на останніх 200 м повинні бути прокла­дені дві лижні.

При вільному стилі ця ділянка повинна бути розділена на дві половини і розмежована кольоровими прапорцями або розміткою. Лінія фінішу повинна бути позначена кольоровою планкою шириною 5 см. Фінішні ворота повинні обладнані транспарантом з двостороннім плакатом "Фініш" або тум­боч­­ками з двосторонніми написами "Фініш". Коридор фінішу загороджується штахетни­ками, канатами, прапорцями (рис. 2).

За лінією фінішу на відстані 15-20 м проводиться лінія, яка визначає контрольну зону перевірки маркірування лиж. У цій зоні учасник не має права знімати лижі. Контрольна зона повинна мати огородження і позначатися трафаретом із написом "Лижний кон­троль". У зоні можуть знаходитися тільки судді-контролери.

§ 32. Техніка лижних гонок

Лижні змагання проводяться у двох видах техніки (стилях).

1. Класична техніка (стиль) виключає поперемінні ходи, одночасні ходи, підйоми "ялинкою" без фази ковзання, способи гальмування, проходження спусків і поворотів. Техніка виконання поворотів включає кроки і відштовхування що необхідні для зміни напрямку руху. Одинарні або подвійні ковзаючі рухи (відштовхування) не дозволяються.

2. Вільна техніка (стиль) - проходження дистанції з вико­ристанням усіх видів техніки.

3. Визначення видів змагань за стилями й дистанціями обумовлюється положенням про змагання.

4. Для кожного стилю гонок спеціально готуються траси.

§ 33. Визначення часу

1. Час проходження дистанції учасниками відраховується з момен­ту старту до моменту фінішу.

2. На змаганнях 1-ї і 2-ї груп повинен бути електронний хронометр, який обов'язково дублюється ручним хронометром.

3. Час вимірюється до десятих часток секунди.

Якщо електронний хронометр виходить з ладу, то час визначається за ручним хронометром.

При електронному хронометражі світло- або фотоконтакт пови­нен знаходитись на висоті 25 см над лижнею.

4. На інших змаганнях в основному застосовують електронний хронометр. Фіксація часу визначається з точ­ністю до 0,01 сек.

5. Якщо два або більше учасників показують однаковий час, їм визначається одне місце. Гонщик із меншим стартовим н