Поняття підприємця, його функції.
Підприємець – це людина, яка здійснює самостійну, систематичну, ризикову діяльність, спрямовану на виробництво товарів та надання послуг з метою одержання прибутку або особистого доходу і передбачає здійснення нововведень.
Поняття «підприємець» часто вживають як синонім до понять «господар», «власник», «новатор», «бізнесмен».
Основні заповіді підприємця:
1. Постійно генеруйте ідеї.
2. Вміння збагачувати власність.
3. Не бійтеся конкуренції.
4. Працюйте на споживача, його вимоги.
5. Не бійтеся зменшити ціну, бійтеся її збільшити.
6. Створіть команду на довірі.
7. Складіть бізнес-план.
8. Рекламуйте не стільки товар, скільки імідж своєї фірми.
9. Не бійтеся брати кредит.
10. «Не тримайте всі яйця в одному кошику».
11. Будьте доброзичливі.
12. Безперервно вчіться і творіть.
13. Найголовніший капітал – Ви самі.
Підприємця від інших суб’єктів господарювання відрізняють специфічні функції, які він виконує та визначальні ділові якості його особистості.
Функції підприємця:
1 Ресурсна – полягає в тому, що підприємець бере на себе ініціативу поєднання фінансових, виробничих, матеріальних, людських, інформаційних, інтелектуальних та інших ресурсів у процесі виробництва товару чи наданню послуги; організовує виробництво, розподіляє засоби виробництва, трудову діяльність.
1 Управлінська – прийняття управлінських рішень на всіх стадіях виробничої та збутової діяльності; здійснення організації, планування, мотивації та контролю виробництва.
2 Інноваційна – здійснення інновацій, освоєння нової продукції, нових технологій та нових форм організації виробництва і праці; пошук нових ринків збуту, нових засобів задоволення потреб споживача; перехід від традиційних до нових форм господарювання, які не мають аналогів у господарській діяльності.
3 Ризикова – прийняття рішень, які спрямовані на досягнення успіху, але не гарантують його через невизначеність та мінливість економічної ситуації. Підприємець ризикує не лише своєю власністю, вкладеними коштами, а й своєю працею, діловою репутацією.
Функції підприємця є підставою для виділення підприємницької діяльності у самостійний фактор виробництва.
Існують 4 фактори виробництва:
1 Земля;
2 Праця;
3 Капітал;
4 Підприємницький хист.
Кожний фактор виробництва дістає винагороду:
5 Земля – ренту;
6 Праця – заробітну плату;
7 Капітал – відсоток;
8 Підприємницький хист – підприємницький дохід або прибуток.
Підприємницький дохід складається з 2 частин:
1. Нормальний (звичайний) прибуток
2. Надприбуток або економічний прибуток
Нормальний (звичайний) прибуток – це відшкодування підприємцю за його працю з організації ресурсів та управління виробництвом.
Він визначається як різниця між виручкою від реалізації та витратами на її виробництво.
Економічний прибуток – це частина підприємницького доходу, одержання якого пов’язане з функціями ризику та інноваціями.
Дата добавления: 2014-12-12; просмотров: 1489;