Світогляд, коло світоглядних питань, роль філософії у формуванні світоглядної культури індивіда.

Філософія має органічний зв ’ язок зі світоглядом . Що ж таке світогляд ? Слід підкреслити , що у визначенні цього поняття немає чіткості . Воно не є загальновизнаним . У сучасних філософських працях про світогляд мовиться таке : “ світогляд – це форма суспільної відомості ; “ світогляд – це форма самоусвідомлення особистості ”; “ світогляд – це система поглядів на світ і на місце людини у цьому світі ”; “ світогляд – це система принципів діяльності людини ”; “ світогляд – це погляд людини на світ як ціле ”; світогляд – це спосіб духовно - практичного освоєння світу ”. Ці визначення , безумовно , мають сенс . Вони свідчать про те , що поняття “ світогляд ” – багатогранне , відображає складні процеси духовно - практичного життя людини . З усіх вище наведених визначень найбільш узагальненим є таке : світогляд – це форма суспільної свідомості , спосіб духовно - практичного освоєння світу . Філософія і світогляд в цьому контексті мають органічну єдність . Філософія теж є специфічним світоглядом . Певним способом духовно - практичного освоєння світу . Філософія як світогляд є системою найбільш загальних поглядів на світ , природу , суспільство , людину , пізнання . Філософія як світогляд теоретично обґрунтовує свої положення і висновки , основні принципи соціально - політичної , наукової , моральної , естетичної діяльності людини , тобто освоює світ як духовно ( теоретично ), так і практично . Філософія і світогляд , безумовно , мають спільність . В чому вона полягає ? Спільність філософії і світогляду полягає в тому , що вони :

1. є своєрідними формами суспільної свідомості , способами духовно - практичного освоєння світу ;

2. мають однаковий предмет осмислення – відношення “ людина – світ ”;

3. дають цілісне уявлення про світ , людину , її походження і т . п .;

4. мають спільність за деякими своїми функціями ( наприклад , виховною ).

· За будовою розрізняють світогляд: цілісний, фрагментарний, внутрішньо злагоджений, суперечливий;

· за ступенем адекватності сприйняття дійсності: реалістичний, фантастичний, викривлений, адекватний дійсності;

· за ставленням до визнання існування вищих сутностей - релігійний, скептичний, агностичний, атеїстичний.

Світогляд - форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює та оцінює навколишню дійсність як світ свого буття і діяльності, визначає і сприймає своє місце й призначення в ньому. У свідомість входять узагальнені уявлення про світ і саму людину, про спрямованість ходу подій у світі, про сенс людського життя, історичну долю людства тощо, а також система переконань, принципів та ідеалів. Світогляд являє собою систему принципів, поглядів, цінностей, ідеалів, які визначають як ставлення до дійсності, загальне розуміння світу, так і життєві позиції, програми діяльності людей. Суб'єктами світогляду можуть бути одна людина, соціальні чи професійні групи, етнонаціональні чи релігійні громади, класи, суспільство в цілому. Отже, світогляд виступає як своєрідна інтегративна цілісність знання і цінностей, розуму і чуття, інтелекту і дії, критичного сумніву і свідомої переконаності.

У структурі світогляду виділяють такі елементи:

♦ світорозуміння - пізнавально-інтелектуальий рівень;

♦ світовідчуття - емоційно-психологічний рівень;

♦ світовідношення - наявність у світогляді спонук до активності. Таким чином, світогляд інтегрує пізнавальну, ціннісну і спонукально-діяльнісну установку людської життєдіяльності.

Філософія ж, досліджуючи відношення свідомості до об'єктивного світу, мислення - до буття, робить своїм предметом усю ту проблематику, яка виникає на ґрунті розвитку світогляду як форми суспільної самосвідомості. Від свідомості філософія відрізняється й тим, що вона є не "духовно-практичне", а теоретичне освоєння світу, це форма теоретичного виявлення і розвитку світогляду. Вона постає відповідно як система доказів і знань фундаментальних проблем світогляду.

Отже, філософія виступає вищою теоретичною формою світогляду, спрямованою на критичне дослідження та вирішення світоглядних проблем з метою підвищення ступеня їх достовірності та надійності. Філософія повинна намагатися бути аргументованою, внутрішньо стрункою та логічно обгрунтованою.