Правові засади організації міжбюджетних відносин

Основним джерелом розподілу доходу між територіями є державний бюджет. Основні світові моделі бюджетних систем:

1) пайовий розподіл податків між різними адміністративними рівнями влади;

2) різні рівні влади застосовують однакову базу оподаткування, встановлюючи власні податкові ставки;

3) повне розмежування окремих податків між різними рівнями влади. Як правило, модель системи бюджетів формується шляхом комбінування усіх трьох моделей, але домінуючим є один підхід.

Держави здійснюють фінансове вирівнювання, що передбачає регулювання доходів і видатків органів місцевого самоврядування.

У разі, коли вичерпано можливості збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів і при цьому не забезпечено покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче мінімального рівня соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів, тобто застосовує бюджетне регулювання.

Міжбюджетні відносини – це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання їх функцій.

Бюджетне регулювання – це надання коштів із загальнодержавних доходних джерел, що закріплені за бюджетами вищих рівнів, бюджетам нижчестоящих рівнів з метою збалансування їх на рівні, необхідному для виконання планів економічно-соціального розвитку на певній території.

Міжбюджетні трансферти – це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Види міжбюджетних трансфертів:

1) дотація вирівнювання;

2) субвенція;

3) на здійснення програм соціального захисту;

4) на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;

5) на виконання інвестиційних проектів;

6) на інші цілі;

7) кошти, що передаються з місцевих бюджетів;

8) інші дотації.

Дотація вирівнювання визначається як перевищення обсягу запланованих видатків, який обчислений із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів.

Субвенції мають чітко виражений цільовий характер. їх надання супроводжується обов’язковою звітністю щодо використання, у разі неповного використання коштів вони мають бути повернені.

Якщо прогнозні показники доходів місцевого бюджету перевищують розрахунковий обсяг видатків, обчислений із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та корегуючих коефіцієнтів, для такого бюджету визначається обсяг коштів, що підлягають передачу до вищестоящого бюджету.

Параметри, які враховує формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів:

1) фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та корегуючи коефіцієнти до них;

2) кількість мешканців та споживачів соціальних послуг;

3) індекс відносної податкоспроможності;

4) прогнозний показник кошика доходу;

5) коефіцієнт вирівнювання.

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування – це сукупність податків і зборів, що закріплені Бюджетним кодексом на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначення обсягів міжбюджетних трансфертів. Обсяг кошика доходів відповідного бюджету визначається із застосуванням індексу відносної податкоспроможності бюджету на основі даних про фактичне виконання відповідного бюджету за три останні бюджетні періоди.

Базовим чинником при розрахунку мінімальної кількості видатків, необхідних для фінансування з місцевих бюджетів, став фінансовий норматив бюджетної забезпеченості, що використовується для визначення міжбюджетних трансфертів. Він визначається шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість мешканців чи споживачів соціальних послуг та корегується коефіцієнтами.