Тема 10. Міжнародні інформаційні ресурси науково-інформаційної діяльності

Сучасний етап розвитку цивілізації характеризується формуванням інформаційного суспільства. Це означає, що інформація починає відігравати все більшу роль у різних сферах життя, перш за все в економічній сфері. Інформація стає необхідним чинником не тільки розвитку, а й взагалі, існування суспільства. З іншого боку, великий попит на інформаційний продукт формує його пропозицію, а отже, можемо говорити про цілий інформаційний сектор ринку і про перетворення інформації на товар, що має свою ціну (і часто дуже велику). На сьогодні інформація та комунікація в деяких країнах складають до 6% ВВП.

Інформаційні послуги це:

– надання комунікаційних каналів для передачі інформації;

– збір і первинна обробка інформації;

– надання доступу до інформаційних баз даних;

– розповсюдження інформації;

– аналіз інформації.

Науково-інформаційна діяльність – це сукупність дій, спрямованих на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави у науково-технічній інформації, що полягає в її збиранні, аналітично-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні.

Інформаційні ресурси науково-технічної інформації – це систематизоване зібрання науково-технічної літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, нормативно-технічна документація, промислові каталоги, конструкторська документація, звітна науково-технічна документація з науково-до-слідних і дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи, переклади науково-технічної літератури і документації), зафіксовані на паперових чи інших носіях, – згідно з законом “Про науково-технічну інформацію”, від 25 червня 1993 р. N 3322-ХII.

Цілі науково-інформаційної діяльності:

– сприяє вивченню законів суспільства та фундаментальних наук;

– в прикладних дослідженнях сприяти виробленню нового наукового знання;

– сприяти ефективному впровадженню результатів дослідження у виробництва,

Функції науково-інформаційної діяльності:

– організація наукових знань шляхом переробки, впорядкування та структурування інформації;

– розробка найбільш раціональних методів здійснення інформаційних процесів;

– визначення способів оптимальної організації зв’язку між наукою та виробництвом із використанням сучасних технологій;

– інтеграція теоретичних і практичних, інформаційних і виробничих потреб, сприяння подоланню інформаційних криз.

Класифікація Національної системи науково-технічної інформації України:

– територіальний напрям

Всеукраїнський рівень (Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Український інститут науково-технічної та економічної інформації, Книжкова палата України).

Регіональний рівень (Центр науково-технічної та економічної інформації, Обласні універсальні наукові бібліотеки).

Локальний (низовий) рівень (інформаційні підрозділи установ на місцях, інформаційно-аналітичні відділи різних структур, науково-технічні бібліотеки).

– змістовний напрям

Універсальний рівень.

Багатогалузевий рівень.

Галузевий рівень.

Проблемно-тематичний рівень.

Основні складові Національної системи інформаційних ресурсів України:

– система інформаційних ресурсів;

– метабаза національних інформаційних ресурсів;

– база даних населення України;

– бази даних науково-технічної інформації;

– національна система електронно-бібліотечного ресурсу;

– автоматизована система ведення державного кадастру;

– актуалізовані картографічні інформаційні ресурси;

– національний банк даних із системи інформаційних послуг;

– міжгалузеві бази даних родовищ і запасів корисних копалин України;

– система бази даних будівельного комплексу;

– національна система розповсюдження періодичних видань в електронному форматі.

За останній час були створені такі державні ресурси: бази даних “Законодавчі та нормативні акти України”, “Податки України” (внесено близько 10 тис. документів), “Ресурси України” (постійно актуалізується інформація про 260 тис. підприємств та організацій України), “Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України” (вне-сено з присвоєнням унікального коду, більше ніж 600 тис. суб’єктів господарської діяльності) та ін.

Напрями міждержавного обміну науково-технічною інформацією:

– формування інформаційних ресурсів спільного користування;

– спільне формування і використання інформаційних ресурсів, що відображає світовий потік інформації;

– здійснення спільних науково-технічних програм міждержавного співробітництва в галузі НТІ;

– інформаційна підтримка міждержавного науково-технічного співробітництва.

Основні складові державної програми “Електронна бібліотека”:

– створення центру корпоративної каталогізації;

– формування баз даних національної бібліографії України;

– максимально повне забезпечення доступу до інформаційних ресурсів.

Найкрупнішою міжнародною бібліотечною мережею в США й одночасно найбільшим у світі міжнародним комп'ютерним бібліотечним центром є OСLС (Online Computer Library Center –Онлайновий комп'ютерний бібліотечний центр. OCLC – це некомерційна організація, яка спеціалізується в галузі автоматизованого бібліотечного обслуговування та наукових досліджень у даній сфері. Головна мета його діяльності – це сприяння розширенню доступу до світової інформації і скороченню інформаційних витрат.

OCLC була організована як комп'ютерна бібліотечна мережа, яка включає нині понад 36 000 бібліотек у 74 країнах. Основою OCLC є всесвітній зведений електронний каталог, який використовується як зведений онлайновий каталог, що містить відомості про первинні документи та їхнє місцезнаходження. Доступ до нього відкритийбібліотекам із 1971 р. Каталог містить близько 42 млн записів, поданих на 400 мовах. Щорічно додається приблизно 2 млн записів.

OCLC пропонує досить широкий діапазон бібліотечних продуктів і комп'ютерних інформаційних послуг для різних бібліотек: бібліографічне обслуговування, колективне використання інформаційних джерел, довідкове обслуговування, контроль документообігу, засоби зв'язку і доступу, ретроспективну конверсію, каталогізацію за Десятковою класифікацією Дьюї та консервацію документів. Системи, що розробляє та підтримує OCLC, допомагають бібліотекам знаходити, комплектувати, каталогізувати та видавати для користування необхідні документи.

OCLC на сучасному етапі розробляє Програму Глобального Поширення (Global Sharing Program (GSP)) для прискорення розвитку міжнародних ресурсів. У програму включені правила для замовлень на книги за межами національних кордонів держав із метою залучення різних бібліотек світу до міжнародного партнерства з використанням єдиного міжбібліотечного абонемента (International Interlibrary Loan (IIL)).

Путівником по світових БД є Міжнародна мережа наукової та технічної інформації STN (Scientific & Technical Network) Interna-tional, яка 1996 р. відкрила спеціальний WWW-сервер баз даних STN Easy. Ця глобальна мережа зорієнтована на обслуговування наукових організацій і розробників наукоємної продукції. Вона є найбільшим акумулятором наукової, науково-технічної та нормативно-правничої інформації, гарантує простий, але водночас ефективний та за помірними цінами доступ до найновішої інформації. Кількість БД, що постійно поновлюються, становить понад 180, кількість країн-учасниць перевищує 70.

Питання для самоперевірки

1. В чому сутність науково-інформаційної діяльності?

2. Які функції науково-інформаційної діяльності?

3. Що входить до поняття інформаційні ресурси науково-технічної інформації?

4. Охарактеризуйте Національну систему науково-технічної інформації.

5. Які основні складові Національної системи інформаційних ресурсів України?

6. Охарактеризуйте найбільш значущі універсальні міжнародні бази даних – OCLC, STN International тощо.