Судово медична документація.

Будь-яка судово-медична експертиза повинна бути належним чином оформлена у вигляді документа, який надходить до справи. При призначенні судово-медичного дослідження чи обстеження складається акт судово-медичного дослідження чи обстеження. Кожний акт складається із таких розділів:

-вступу

-дослідної частини

-висновків

При призначенні експертизи її результати оформляються висновком експерта, який також складаються із трьох розділів: вступу, дослідної частини та підсумків.

Документи складаються у двох примірниках державною мовою без вживання спеціальних медичних термінів, без помарок, виправлень і скорочення слів.

Складаються і висилаються документи не пізніше, ніж через три доби після закінчення всіх експертних досліджень на запит органів розслідування чи суду, а копія залишається у експерта (в бюро судово-медичної експертизи. Тривалість експертизи не повинна перевищувати одного місяця від дня отримання всіх необхідних для її проведення матеріалів. При перевищенні експертом установлених строків він повинен дати усне роз'яснення причин затримки начальнику бюро і направити про це письмове повідомлення особі, яка призначила експертизу.

11. Визначення поняття «Танотологія». Загальна, спеціальна та молекулярна танатологія.

Танатологія – вчення про процеми вмирання організму від початкових проявів до повного розпаду трупа.

Загальна танатологія вивчає питання діагностики смерті, динаміку її розвитку, трупні зміни та їх залежність від впливу навколишнього середовища, особливості дослідження трупа для визначення причини смерті, засоби штучної консервації та поховання.

Спеціальна танатологія – займається розробкою тих самих питань стосовно до різних хвороб і причин смерті.

Молекулярна танатологія – вивчає структурно-біохімічні механізми, що зумовлюють зупинку серця.

12. Особливості судово-медичного дослідження трупа.

13. Поняття “смерть”. Класифікація смерті.

Смерть – припинення життєдіяльності організму.

Смерть поділяється на клінічну, уявну (несправжню) та біологічну. Клінічна смерть – зворотний етап вмирання. У цей час організм як одне ціле вже не існує, проте незворотні зміни в органах ще не розвиваються. Уявна сметрь – під час неї протягом кількох годин функції організму внаслідок слабих проявів непомітні для людини. Біологічна смерть – незворотне припинення життєдіяльності організму.

14. Патофізіологія процесу умирання.

Під час вмирання незалежно від причин, які до нього призвели, організм людини перебуває у так званому термінальному стані, який здатний до зворотного розвитку і передує настанню біологічної смерті. Насамперед відбувається пригнічення функцій дихальної системи та органів кровообігу, внаслідок чого розвивається вентиляційна і циркуляторна гіпоксія. Кисневе голодування спричиняє в органах і тканинах спочатку компенсаторно-пристосувальні, а потім – патологічні зміни. Потім виникає порушення структури і функцій паренхіматозних органів. Виникає ацидоз. У кров потрапляють активні речовини, які спричиняють парези і паралічі судин мікроциркуляторного русла, підвищення судинної проникності, згущення крові, виникнення стазів, дрібнокрапкових крововиливів, тромбоутворення. Параліч периферичних судин зумовлює пригнічення скорочувальної ф-ї міокарда, що призводить до зупинки серця.

15. Етапи умирання. Термінальні стани.

Якщо вмирання тривале, термінальний стан можна умовно поділити на кілька етапів: 1) переагональний; 2) термінальну паузу; 3) агонію; 4) клінічну смерть; 5) біологічну смерть. Під час вмирання незалежно від причин, які до нього призвели, організм людини перебуває у так званому термінальному стані, який здатний до зворотного розвитку і передує настанню біологічної смерті. Насамперед відбувається пригнічення функцій дихальної системи та органів кровообігу, внаслідок чого розвивається вентиляційна і циркуляторна гіпоксія. Кисневе голодування спричиняє в органах і тканинах спочатку компенсаторно-пристосувальні, а потім – патологічні зміни. Потім виникає порушення структури і функцій паренхіматозних органів. Виникає ацидоз. У кров потрапляють активні речовини, які спричиняють парези і паралічі судин мікроциркуляторного русла, підвищення судинної проникності, згущення крові, виникнення стазів, дрібнокрапкових крововиливів, тромбоутворення. Параліч периферичних судин зумовлює пригнічення скорочувальної ф-ї міокарда, що призводить до зупинки серця.

16. Ознаки швидкої та агональної смерті.

При швидкому процесі вмирання виявляють ціаноз обиччя, екхімози у кон'юктиві, інтенсивні і поширені трупні плями, виділення сечі, калу, а також наявність рожевого слизу у дихальних шляхах, значного венозного повнокров’я внутрішніх органів, переповнення кров’ю правої половини серця, дрібно-крапкові крововиливи на поверхні серця і легень, а іноді і в інших органах. Якщо смерті передує агонія, в серці і судинах виявляють щільні згортки крові – червноі при нетривалій агонії і жовтувато-білі або білі – при тривалій.Так, у разі нетривалої агонії нитки фібрину випадають швидко і в них утримуються еритроцити. У разі тривалої агонії процес зажиттєвого фібриноутворення розтягується у часі. Тому клітинні елементи крові встигають накопичуватися у найнижчих частинах судин, а плазма, в якій немає еритроцитів, разом із фібрином утворює світло-сірі згортки.

17. Клінічна смерть та її діагностика.

Клінічна смерть – зворотний етап вмирання. У цей час організм як одне ціле вже не існує, проте незворотні зміни в органах ще не розвиваються. Клінічна смерть характеризується найглибшим пригніченням ЦНС, що поширюється і на довгастий мозок із припиненням кровообігу і дихання. Водночас вітальні процеси в тканинах перебігають на мінімальному рівні. Ознаки клінічної смерті:1. Відсутність свідомості; 2. Відсутність проявів дихання; 3. Відсутність пульсу на магістральних судинах (стегнова та сонна артерія); 4. Порушення серцевої діяльності; 5. Розширення зіниць, відсутність реакції їх на світло.

18. Поняття евтаназії .

Евтаназія - практика припинення (або скорочення) лікарем життя людини, яка страждає невиліковним захворюванням, відчуває нестерпні страждання, на задоволення прохання хворого в безболісній або мінімально болісній формі з метою припинення страждань. В теорії розглядають два види евтаназії: пасивна евтаназія (зумисне припинення медиками підтримуючої терапії хворого) і активна евтаназія (введення помираючому ліків або інші дії, котрі викликають швидку смерть). Активною евтаназією часто вважають і самогубство з лікарською допомогою (надання хворому на його прохання препаратів, які вкорочують життя).

19. Уявна смерть.

Під час уявної смерті протягом кількох годин ф-ї організму внаслідок слабих проявів непомітні для людини. У цей час жива людина нагадую померлу. Різке пригнічення дихання і серцебиття спостерігається при ураженні ел. Струмом, утопленні, сонячному і тепловоу ударі, отруєнні снодійними і наркотичними засобами, деяких хворобах ЦНС.

20. Вірогідні ознаки біологічної смерті та їх діагностика.

Вірогідними ознаками біологічної смерті людини є зниження температури тіла нижче 20 °С, наявність трупних плям, поява трупної закляклості, ознака «кошачого ока»: при боковому здавленні очного яблука зіниця набуває овальної форми, що нагадує звужену зіницю ока кішки.

21. Абсолютні ознаки смерті. Ранні трупні ознаки - трупні плями, трупне заклякання, охолодження трупа, висихання ділянок тіла трупа, аутоліз.

Після припинення основнихжиттєвих функцій організму в ньому послідовно розвиваються зміни, які дають змогу достовірно встановити факт настання смерті, - абсолютні ознаки смерті, які за часом виникнення поділяють на раннті і пізні. Ранні абсолютні трупні ознаки смерті. До них належать: 1) Трупні плями. Після зупинки серця, кров за законом тяжіння починає збиратися у найнижчих частинах тіла, внаслідок чого через 30хв-1год(при асфіксії, серцево-судинних, ураж. ел. струмом - швидше) після смерті починають утворюватися трупні плями. Локалізація залежить від положення тіла: трупні плями виникають лише на тих ділянках тіла, що нещільно контактують з поверхнею, на якійвоно лежить. 2) Трупне заклякання. Через 2-4год після настання смерті в м'язовій тканині починають проявлятися своєрідні зміни, які дістали назву трупного заклякання. Безпосередньо після смерті тіло померлого розслаблюється, м'язи стають м'якими, кінцівкам можна надати будь-якого положення відносно тіла. Після короткого періоду "спокою" м'язи поступово тверднуть, поступово фіксуються суглоби. 3)Охолодження трупа. Після настання смерті перестають діяти регуляторні системи, різко уповільнюється метаболічна активність і припиняється теплопродукція. Унаслідок цього температура тіла поступово знижується. 4) Трупне висихання. Через кілька годин після настання смерті поступово починає проявлятися процес трупного висихання, зумовлений випаровуванням рідини з померлого тіла. 5)Аутоліз. Після смерті внаслідок того, що реакція середовища організму стає кислою, відбувається активація гідролітичних ферментів, які починають діяти на тканини і перетравлювати їх.

22. Пізні трупні ознаки - гниття, жировоск, торфяне дублення, муміфікація.

Пізніми називають трупні зміни, які виникають на 2-у - 3-ю добу після смерті. Їхподіляють на 2 групи: руйнівні (гниття, пошкодження трупа рослинами і тваринами) і консервувальні (жировіск, муміфікація, торф'яне дублення, штучне консервування). 1) Гниття трупа - це складний, мікробіологічний процес, при якому за участю МіО відбувається розпад органічних азотистих, головним чином, білкових, речовин. Процеси гниття перебігають з різною інтенсивністю, яка зумовлюється певними чинниками (за умов +25-35*С - інтенсивне гниття, при 0*С та +60*С - припиняється). 2)Муміфікація. Виникає за умов сухого середовища, достатньої вентиляції повітря і підвищеної температури. Тому найчастіше вона відбувається влітку, коли труп перебуває на горищі, у сухому піщаному ґрунті або склепі. Початкові прояви муміфікації можуть спостерігатися від 2 тиж. до 2 міс. Повна муміфікація від 1 до 12 міс. При муміфікації труп втрачає всю рідину, і може становити 1/10 маси; шкіра стає буро-брунатною, набуває інтенсивної пергаментної щільності; внутрішні органи також змінюються: зменшуються, стають сухими, безформними, часом плівчастими, унаслідок чого розпізнати їх неможливо. 3)

23.Післясмертні зміни тканин ротової порожнини.

Післясмертні зміни м’яких тканин обличчя відповідають загаль­ній динаміці гниття тканин трупа. Так, досить швидко за звичайних умов теплої пори року обличчя трупа набуває зеленкуватого кольо­ру. Накопичення гнильних газів обумовлює емфізему підшкірної жирової клітини обличчя та збільшення його об’єму.

Гниття м’яких тканин ротової порожнини приводить до збіль­шення об’єму язика, ясна розм’якшуються, руйнуються циркулярні зв’язки зубів, вна­слідок чого зуби стають рухомими, можуть випадати з лунок.

Так, якщо труп перебував в лужному мало гумусному чорноземі впродовж 2-5 років, то цемент зубу має блідо-пісочне забарвлення, пульпа перебуває у стані розпаду, порушується структура преден- тииу та межа між ним і дентином.

Через 6-10 років перебування зубів у такому грунті корені зубів забарвлені в блідо-пісочний колір, відсутня пульпа та предентин, стінки дентинних трубочок у стані деструкції, інтерглобуляр- пий дентин перебуває у стані розпаду з утворенням шароподібних структур та порожнин.

Через 11-15 років корені зубів набувають блідо-пісочно-горіхового забарвлення, в навколопульпарному дентині наявні множинні порожнини, ділянки деструкції.

У термін 16-20 років перебування зубів у чорноземному грунті корені зубів стають абрикосово-жовтими, емаль та цемент пігмен­тованими, в плащовому дентині множинні порожнини.

Через 30 років корень зуба має абрикосово-жовтий колір, по- керхня емалі змутнена з мікроерозіями, наявні сіткоподібні тріщи­ни цементу, відшарування емалі від дентину, множинні порожнини

24. Судове медичне визначення давності настання смерті.

1. Відсутність трупного заклякання - менше 2-3г або більше чим 3 доби.

2. Р-ція мязів очей та нижніх кінц. на електричне подразнення 12-24г.

3. Р-ція мязів на хім.подразнення - не більше 24г.

4. Сечовий міхур повний - найімовірніше настала вранці, порожній - на початку ночі.

5. Р-ція мязів зіниці – 1)7с – 1-6г 2) 15с – 7-12г 3)25с – 13-18г 4)45с – 19-24г 5)1хв – 25-35г.

25.Загальні правила, порядок та етапи суд.мед експертизи.

Суд.мед. екстпертизу проводять у відділі суд-мед. експертизи трупів бюро суд.мед.медицини. Розтин проводять удень, бажано в присутності представників слідчих органів, якщо особа померла у лікарні то лікар який її лікував. Експертизу проводить один експерт(кілька у разі повторної екпертизи) Порядок – ознайомлення з постановою про її призначення, зясування питань які поставленя слідчим, вивчення мед.документації, ознайомлення з протоколом огляду трупа на місці події. Етапи – 1) Зовнішне дослідження(одягу, взуття, інших предметів які доставленя разом з трупом, і власне дослідження трупа(стать, вік, будову тіла, стіпінь вгодованості, довжину, трупні плями, трупне висихання,заклякання і термін настання смерті за допомогою електрозбудливості мязів зіниці.)) 2) Внутрішнє – розкривають черепну, грудні і черевну частини.

26. Судове медичне дослідження тканин і кісток лицевого черепа.

1)Судово-мед.дослідження скелету – відсепаровують шкіру обличчя. Для того щоб відсепарована тканина не змінювала свій розмір її профіксовують спиртово-формаліново-водним розчином(1:1:3). Звертають увагу на зуби, щелепи, явища атрофії альвеолярних відростків та гілок нижніх щелеп. Далі проводять краніометричні виміри – 1)Верхньообличчовий показник – відношення верхньої висоти обличчя(відстань між носо-лоб.швом та найнижчою ділянкою альвеол.відрост.в.щ) до виличного діаметру(найбільша відстань між зовн.поверхнями виличних дуг).

2) Дослідження тканин обличчя. 1 етап – шкіру та підшкірно-жирову клітковину відсепаровують від поверхневої фасції. Розрізи шкіри роблять позаду вушних раковин по бічній поверхні, шкіру відділяють перерізаючи зовн.слухові отвори, шкіру повік відділяють разом із шкірою обличчя. На цьому етапі досліджують стан слинних залоз, артерій та вен. 2 етап – досліджують мязи обличчя. 3 етап – дослідж.кріпні судини обличчя. 4 етап – досліджують кістки обличчя.

27. Особливості судово медичної експертизи турпа невідомої особи. Зубна формула.

У процесі дослідження складаєтся упізнавальна карта де відображує всі особливості трупа.

При зовнішньому дослідж. Трупа детально описють одяг, складають словесний портрет, фотографують(увесь труп та лице у трьох проекціяїх), проводять дактилоскопію. Визначають 1) антропологічний тип 2)антропометричні показники 3) можливий вік 4)статуру 5)характерні прикмети(татуювання, ушкодження, сліди операцій). Скаладють зубну формулу – описують стан зубів, кількість, наявність пломб, коронок, протезів, каріозних змін, характер прикусу.

При внутрішньому дослідж – звертають увагу на раніше перенесені хвороби, травми,операції.Вилучають шматочки внутр.органів для гіст.дослідження, кров для визн.групи крові та молеулярне дослідження групи крові.

28.Проведення огляду місця події і трупа.

Огляд місця події поділяють на три етапи -1) Підготовчий - не допустити внесення будь-яких змін в обстановку місця події і прийняти заходи для звільнення місця події від сторонніх осіб. 2) Робочий – 2.1 Загальний огляд(уточнюються межі та визначають послідовність огляду, фотозйомка) 2.2. Детальний огляд(визначення його початку, напрямку і послідовності). Три способи огляду- 1) концентричний – від периферії до центру. 2) ексцентричний – від центра до периферії 3) фронтальний – полягає у лінійному огляді площі від однієї межі(вихідної) до протилежної. Процес огляду за двома стадіями 1) Статичною - всі предмети не доторканими. 2) Динамічною – предмети раціонально переміщують і візуально досліджують.

29.Обовязки лікаря стоматолога при огляді трупа на місці його виявлення.

Лікар-стоматолог при огляді трупа звертає увагу на стан губ, слизової оболонки порожнини рота ясен, щік, присінку рота. Досить детально досліджує зуби, ви­користовуючи показники зубної формули. Ці дані можна занести до одонтокарти, яку складають у разі необхідності.

1. Також в його бовязки входить 1)Встановлення расової приналежності за будовою зубів і визначення статевої приналежності за зубно-щелепним апаратом 2) Визначення віку за зубами.

30. Особливості слідів крові на місці події та правила їх вилучення.

Сліди крові залежать на різних предметах залежать від механізму їх утворення, характеру і форм поверхні на яку вони потрапляють, і можуть мати вигляд: крапель, бризок, плям, потьоків,калюж,відбитків а також комбінованих слідів. Якщо сліди намагалися знищити то проводять ретельний огляд щілин,підлоги,паркету,плінтусів,меблів,особливо іх обшивки, ручок дверей, шпалер,місць де злочинець міг мити руки, прати одяг, обмивати знаряддя травми, ручки кранів, тази.

Вилучення слідідв крові проводять залежно від іх стану, та стану предметів на яких вони знаходяться.Коли кров виявляють на невеликих предметах, їх вилучають цілком. Якщо на громіздких предметах то у вигляді кірок, після зішкрябування плям або у вигляді змиву на марлі змоченої фізіологічним розчином(для контролю напрявляють шматок чистої марлі і кірку крові).За наявності калюж у флакон не менше 10мл. Закровавлений сніг або лід на марлю, потім висушують за кімнатної температури. Якщо на грунті, то вилучають з усієї глибини просочення.