Функціонування СЕП у файловому режимі та у режимі реального часу

Файл СЕП – одиниця обміну інформацією в СЕП у файловому режимі, що позначається однією літерою відповідно до технології роботи СЕП, зокрема:

· А – файл, сформований засобами САБ відправника і надісланий до ЦОСЕП (файл початкових документів);

· B – файл, сформований засобами ЦОСЕП і надісланий до САБ отримувача (файл відповідних документів);

· L – інформація від САБ територіального управління про стан кореспондентських рахунків учасників СЕП та встановлення обмеження на їх роботу в СЕП.

ЦОСЕП на початку банківського дня отримує від САБ територіальних управлінь файл L.00 і на його підставі перевіряє відповідність значень технічних рахунків учасників СЕП стану їх кореспондентських рахунків та в разі потреби приводить значення технічних рахунків у ЦОСЕП у відповідність до значень кореспондентських рахунків у файлі L.00. Від ЦОСЕП інформація про стан технічних рахунків надсилається їх власникам.

Обмін файлами через СЕП здійснюється засобами системи електронної пошти (ЕП).

Оброблення файлів у СЕП здійснюється в циклічному режимі. Цикл оброблення файлів складається з двох частин:

1) приймання інформації;

2) передавання інформації.

Під час приймання інформації ЦОСЕП отримує від учасника СЕП файл A і перевіряє його на відповідність вимогам СЕП.

Пакет (файл) початкових роз­рахункових документів формується на підставі документів, одержаних від клієнтів банку у паперовій чи електронній формі або від філій цього банку.

ЦОСЕП надсилає за результатами оброблення файла A на адресу відправника квитанцію про результати його приймання. ЦОСЕП приймає або не приймає файл A у цілому. Відправник файла A несе відповідальність за склад міжбанківських електронних розрахункових документів, уключених до цього файла.

Одночасно на суму цих документів зменшується залишок коштів на технічному коррахунку банку – відправника документів. Якщо на технічному рахунку банку коштів недостатньо, АРМ-РП не зможе здійснити платіж і його документи не повинні прийматися в СЕП.

Під час передавання інформації міжбанківські електронні розрахункові документи, прийняті ЦОСЕП у файловому режимі, групуються за адресами і надсилаються отримувачам (зокрема файли B).

Формуються нові пакети відповідних розрахункових документів, які відправляються у банк-одержувач або в іншу РП (територіальньне управління), де вони перевіряються на правильність.

Файл B уважається одержаним і його сума відображається за технічним рахунком отримувача в ЦОСЕП за умови надходження від отримувача квитанції, що підтверджує успішне прийняття файла B.

У внутрішньорегіональних розрахунках на підставі цього повідомлення РП (територіальне управління) зараховує суму платежу на технічний рахунок банку-одержувача. А в міжрегіональних розрахунках РП (територіальне управління) відправляє одержані документи банку, якому вони адресовані. Останній повинен їх перевірити і повідомити про їх прийняття свою РП (територіальне управління). Одержавши таке повідомлення, РП (територіальне управління) зараховує суму платежу на технічний рахунок банку – одержувача платежу.

У кінці кожного сеансу оброблення інформації ЦОСЕП надсилає учасникам СЕП підсумкову інформацію за результатами цього циклу та поточне значення їх технічних рахунків.

Після отримання файла з підсумковою інформацією, яка підтверджує відображення суми файла B за технічним рахунком у ЦОСЕП, учасник СЕП передає міжбанківські електронні розрахункові документи, що розміщені в успішно прийнятому ним файлі B, для подальшого їх оброблення засобами САБ та/або ВМПС та відображення сум за рахунками отримувачів.

У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП інформацію про стан їх технічних рахунків на початок і кінець банківського дня, а також перелік усіх міжбанківських електронних розрахункових документів, що оброблялися ними протягом цього дня.

ЦРП має право виконати квитування файла В на підставі:

· установленого на зазначений день технологічного регламенту роботи СЕП, у випадках, коли необхідною умовою закриття банківського дня є нульове значення транзитного рахунку для сум, що не були підтверджені банком (філією) – отримувачем коштів, та/або технічного рахунку учасника СЕП;

· розділу VI Інструкції, інших нормативно-правових актів Національного банку України, у випадках, коли міжбанківський електронний розрахунковий документ є обов’язковим до виконання в день його формування;

· установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» строків проведення міжбанківського переказу, а саме в кінці третього операційного дня (уключаючи день формування файла B).

Необхідною умовою завершення банківського дня учасником СЕП є:

· надання інформації за підсумками банківського дня до ЦОСЕП, якщо інше не передбачено регламентом роботи СЕП;

· звіряння інформації САБ з даними ЦОСЕП;

· відображення на рахунках у САБ у цей банківський день міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у режимі реального часу, що надійшли від ЦОСЕП у підсумкових файлах дня.

Суми міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у файловому режимі, що не були підтверджені отримувачем за станом на кінець банківського дня, мають обліковуватися на транзитних рахунках відповідного територіального управління.

Учасник СЕП у режимі реального часу має право:

а) виконувати міжбанківські перекази;

б) установлювати в ЦОСЕП ліміти технічних рахунків, початкових оборотів підпорядкованих йому філій;

в) одержувати довідкову інформацію про:

· стан власного технічного рахунку і про стан технічних рахунків своїх філій;

· власні міжбанківські перекази;

· міжбанківські перекази своїх філій тощо.

ТЕМА 7

ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ З ГОТІВКОЮ

7.1. Загальні засади діяльності банків з касового обслуговування клієнтів.

7.2. Порядок приймання банками готівки.

7.3. Порядок видачі банками готівки.

7.4. Здійснення касових операцій через банкомати.

7.5. Забезпечення касової діяльності банку.

7.1. Загальні засади діяльності банків з касового обслуговування клієнтів

Касові операції банків полягають у прийманні готівки від клієнтів, зарахуванні її на рахунки, збереженні прийнятих коштів та видачі готівки на вимогу клієнтів.

Банківська система, регулюючи касові операції, залучає готівку у внутрішньобанківський оборот. Завдяки цьому вона збільшує свої резерви і скорочує витрати на готівковий обіг, поліпшує структуру грошової маси, підвищує урегульованість і прозорість грошового обороту, обмежує використання грошей для обслуговування тіньових доходів.

Важлива роль касових операцій у діяльності банківської системи зумовлює необхідність їх централізованого регулювання. З метою його здійснення НБУ визначив основні вимоги до організації банками касового обслуговування клієнтів:

· дотримання норм чинного законодавства та вимог норма­тивних актів НБУ щодо організації готівкового обігу;

· прогнозування установами НБУ готівкового обігу відповідно до вимог основних засад грошово-кредитної політики та контроль за дотриманням прогнозних показників;

· повне і своєчасне забезпечення потреб економіки в готівко­вих коштах;

· своєчасна видача установами банків готівки в межах наяв­них на рахунках коштів і на цілі, попередньо визначені клієнтами в їх грошових чеках;

· створення умов для залучення готівки до кас банків та сприяння скороченню готівкових платежів у розрахунках за товари і послуги.

Банківські касові операції грунтуються на таких організаційних заходах, пов'язаних з регулюванням готівкового обігу:

· складання прогнозних розрахунків касових оборотів та організація контролю за виконанням прогнозних показників з надходжень і видач готівки;

· розроблення календаря видач готівки по днях місяця і по окремих клієнтах;

· установлення для кожного клієнта ліміту залишку каси;

· визначення строків та порядку інкасації виручки для організацій торгівлі та сфери послуг тощо.

Згідно з цими заходами кожний клієнт банку для одержання ка­сових послуг повинен попередньо:

· розробити і подати банку прогнозний розрахунок своїх ка­сових оборотів на квартал (якщо банк складає свій прогноз касо­вих оборотів);

· повідомити банку визначений день одержання готівки на виплату заробітної плати та інші платежі;

· подати банку розрахунок ліміту й одержати встановлений йому ліміт залишку каси;

· подати прізвище особи, відповідальної за одержання і до­ставку готівки з банку, та спосіб її транспортування;

· обладнати окреме приміщення для здійснення операцій з готівкою (касу).