Приклад визначення центру тяжіння графічним методом.

Від центру тяжіння виміряють відставні до кожної точки ходу і записують в таблицю.

Хід № 1

= 2²´11+3²² / 206265² ´ 142257000 =44,03 см²

М=6,6 см

m_s=2 см

n=11

m_b= 3²

r = 206265²

Від центру тяжіння виміряють відставні до кожної точки ходу і записують в таблицю.

Хід № 2

= 2²´9+3²² / 206265² ´ 64059700 =36,01 см²

М=6,0 см

m_s=2 см

n=9

m_b= 3²

r = 206265²

Від центру тяжіння виміряють відставні до кожної точки ходу і записують в таблицю.

Хід № 3

Хід № 3

= 2²´9+3²² / 206265² ´ 70478925 =36,01 см²

М=6,0 см

m_s=2 см

n=9

m_b= 3²

r = 206265²

Проектування нівелювання IV класу.

2. Висотні мережі:

Для оцінки точності нівелірних мереж знайдемо середню квадратичну помилку пункту, який розташований в середині ходу.

Середня квадратична помилка в середині ходу дорівнює:

З інструкції ми знаємо, що середня помилка відрізняється від середньої квадратичної помили на 1.4, тобто: . Звідси Q = .

До висотного обґрунтування при створенні карт висуваються вимоги щоб середня квадратична помилка висот пунктів відносно вихідних пунктів не перевищувала 1/10 перерізу рельєфу. Висота перерізу рельєфу для нашої карти – 0,5 м.

Визначимо середню квадратичну помилку для всіх ходів.

Хід 1.

=

Q = = 47,5/1,4=33,9 мм.

Допустиме значення Q = 0,5м/10 = 50 мм.

В нашому випадку в допуску.

Хід 2.

=

Q = = 45,8/1,4=32,7 мм.

В нашому випадку в допуску.

Хід 3.

=

Q = = 44,3/1,4=31,6 мм.

В нашому випадку в допуску.