Додаткова література: 6, 8, 11, 21, 31

Дати відповіді на питання (для обговорення на семінарських заняттях):

Концепція екоефективності.

Міжнародний підхід до екологічного менеджменту.

Стандарти і міжнародні рекомендації в області систем екологічного менеджменту.

Ринкові інструменти екологічного менеджменту.

Стан та перспективи розвитку екологічного менеджменту в Україні.

Шляхи формування екологічного менеджменту в Україні.

Запровадження системи екологічного менеджменту на вітчизняних підприємствах.

Методичні вказівки до підготовки відповідей на питання.При розкритті питань необхідно підкреслити те, що в нашій країні склалась думка, що врахування екологічного фактору це виключно витрати на заходи, які можуть лише знизити конкурентоспроможність держави та компаній. Така думка обумовлена передусім тим, що на сьогодні на вітчизняному ринку конкуренто­спроможність промислових товарів практично не залежить від екологічної чистоти його виробництва. Однак формування експорто орієнтованої економічної стратегії та одночасно вплив екологічної чистоти виробництва на конкурентоспроможність товарів і послуг – це проблема, яка вимагатиме від українських підприємств негайного вирішення вже у найближчому майбутньому. Україна повинна використовувати міжнародний досвід підвищення конкурентоспроможності для розробки нової економічної стратегії, враховуючи екологічний фактор та можливості використання конкурентних переваг, що відкриваються на ринку екологічно чистої продукції.

Екоефективність є філософією управління, яка спонукає керівництво підприємства до пошуку шляхів покращення якості навколишнього середовища з одночасним отриманням економічної вигоди. Вона є важливою складовою для будь-якої діяльності як всередині підприємства, так і за його межами, і стосується кожного етапу створення вартості товару та його використання чи споживання, а також утилізації. Екоефективність підприємства досягається наданням конкурентоспроможних за ціною товарів та послуг, які задовольняють потреби людини та підвищують якість життя, сприяють зменшенню навантаження на навколишнє середовище та інтенсивності використання ресурсів протягом усього життєвого циклу товару чи послуги.

Концепція екоефективності полягає у вирішенні трьох завдань:

зменшенні використання ресурсів, що стосується виявлення можливостей економії енергії, матеріальних, водних, земельних ресурсів, вдосконаленні процесу повторного використання та збільшення довговічності товару;

зменшенні навантаження на довкілля, що означає зменшення викидів у навколишнє середовище, перевитрат природних ресурсів, видалення токсичних речовин, збільшення використання відновлених ресурсів;

збільшенні споживчої цінності товару, яка полягає у наданні більших вигод споживачеві завдяки тривалішому функціонуванню товару, безпечності його використання та споживання.

Підприємства активно діятимуть у природно-охоронній сфері, коли буде розроблено й широко впроваджено механізм стимулювання, за якого дотримується така нерівність:

З_вид< (Р_ут+П_п +К_п + Ц_н), (1)

З_вип< (П_пн.в+П_пн.з +П_с.р.+Ш+ Д_н), (2)

де З_вид - видатки підприємства на природоохоронну діяльність;

Р_ут - прибуток від утилізації відходів;

П_п - пільги оподаткування;

К_п - кредитні пільги;

Ц_н - надбавка до ціни;

П_пн.в - плата за понаднормативне використання ресурсів природи;

П_пн.з - плата за понаднормативне забруднення навколишнього середовища;

П_с.р. - плата за розташування відходів у навколишньому середовищі;

Ш - штрафи;

Д_{н -} додаткове оподаткування.

Елементи формули (1) мають збільшувати прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства за умови реалізації ефективної природоохоронної діяльності, а елементи формули (2) – знижувати його, коли підприємство намагається заощаджувати на природоохоронних видатках.