Додаткова література: 21, 31

Дати відповіді на питання (для обговорення на семінарських заняттях):

Сутність екологічного управління й екологічного менеджменту, їх відмінності.

2. Предмет і завдання екологічного менеджменту

Методичні вказівки до підготовки відповідей на питання.При розкритті питань необхідно підкреслити те, що екологічне управління – це діяльність державних органів і економічних суб’єктів, головним чином спрямована на дотримання обов’язкових вимог природоохоронного законодавства, а також на розробку та реалізацію відповідних цілей, проектів і програм.

Екологічний менеджмент – ініціативна та результативна діяльність економічних суб’єктів, спрямована на досягнення їх власних екологічних цілей, проектів та програм, розроблених на основі принципів екоефективності і екосправедливості. Екологічний менеджмент можна трактувати як екологічно безпечне управління виробництвом, при якому досягається оптимальне співвідношення між екологічними та економічними показниками.

Таким чином, ефективний екологічний менеджмент забезпечує підприємству кредит довіри у відносинах з усіма зацікавленими в його діяльності сторонами. Саме в цьому полягає основна перевага екологічного менеджменту в порівнянні з традиційним формальним екологічним управлінням.

Екологічний менеджмент ґрунтується на наступних принципах:

опора на економічне мотивування;

своєчасність вирішення проблем;

відповідальність за екологічні наслідки, що виникають в результаті прийняття управлінських рішень будь-якого рівня;

пріоритетність вирішення екологічних проблем.

До завдань екологічного менеджменту відносяться:

налагодження екологічно безпечних виробничих процесів (таких, що передбачають відсутність забруднюючих речовин, ефективне ресурсоспоживання, низькі показники енергоємності тощо);

забезпечення екологічного сумісництва усіх підрозділів підприємства;

досягнення оптимальних еколого-економічних співвідношень;

попередження негативної антропогенної дії на природу в процесі виробництва, споживання чи утилізації продукції, яка виготовляється;

перетворення екологічних обмежень в нові можливості зростання виробничої діяльності (утилізація відходів, упровадження маловідходних технологій тощо);

оновлення продукції, виходячи із соціальної відповідальності перед споживачами;

створення “зеленого” іміджу в очах громадськості (вибір постачальників з урахуванням їх ставлення до оточуючого середовища, передбачуваність у відношенні ресурсів, що постачаються та інше);

стимулювання природоохоронних ініціатив, що вивільняють додаткові фінансові засоби внаслідок зниження витрат (за рахунок зменшення обсягів споживання енергії, природних ресурсів, ліквідації відходів) та зростання доходів (за рахунок продажу поліпшених чи більш дорогих “зелених” товарів та створення принципово нової продукції).

Основу методів екологічного менеджменту складають: екологічний баланс, екологічний контролінг, екологічний облік та екологічний аудит, а також управління якістю навколишнього природного середовища.