КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПОЗНАЧЕННЯ

4.1 Суміші класифікують за:

- умовами застосування (клас);

- в'яжучими (вид);

- призначенням (група).

Класифікація сумішей наведена в додатку А.

4.2 За умовами застосування суміші поділяються на такі класи:

1 - для зовнішніх та внутрішніх робіт у вологих приміщеннях (відносна вологість понад 60 %);

2 - для внутрішніх робіт у сухих приміщеннях (відносна вологість до 60 % включно).

4.3 За в'яжучими суміші поділяються на такі види:

- цементні (Ц);

- гіпсові (Г);

- вапняні (В);

- полімерні (П);

- складні (одночасне використання різних видів в'яжучих або спеціально розроблених в'яжучих).

ДСТУ-П Б В.2.7-126:2006

4.4 За призначенням суміші поділяються на групи, що наведені в таблиці 1. Таблиця 1

4.5 Рекомендовані умови застосування сумішей з познаками груп наведені в додатку Б.

4.6 Умовне позначення суміші складається з літер (х) та цифр (у), що розділені крапками.
Структура умовного позначення суміші:

х □ х у ху х ху

суміш

торгова марка виробника (за наявності)

вид (4.3)

клас (4.2)

група (4.4)

колір (за наявності)

позначення цього стандарту

ДСТУ-П Б В.2.7-126:2006

Приклади умовного позначення:

- суміші торгової марки □ на цементно-вапняному в'яжучому для зовнішніх робіт для мурування
цеглою:

Суміш □ ЦВ.1.МР1 ДСТУ-П Б В.2.7-126:2006;

- суміші торгової марки □ на гіпсовому в'яжучому для внутрішніх робіт для шпаклювання:
Суміш □ Г.2.ШГ1 ДСТУ-П Б В.2.7-126:2006;

- суміші торгової марки □ на полімерному в'яжучому для зовнішніх робіт для еластичної гідро­
ізоляції:

Суміш □ П.1.ГІ 2 ДСТУ-П Б В.2.7-126:2006;

- суміші торгової марки □ на вапняному в'яжучому для внутрішніх робіт для штукатурення
бетонних та цегляних поверхонь зеленої

Суміш □ В.2.ШТ1 зелена ДСТУ-П В.2.7-126:2006.