Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС

1. Загальний аналіз ризику в життєдіяльності людини.

2. Окремі види ризиків та їх характеристика. Концепція прийнятного ризику.

3. Розподіл об’єктів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності.

4. Методологічні підходи до визначення ризику.

В Україні щорічно виникає понад тисячу надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, в яких гинуть і страждають люди а матеріальні збитки складають мільярди гривень. Забезпечення безпеки в природному і техногенному середовищі потребує значних матеріальних витрат, тому для країни з перехідною економікою важливого значення набуває питання їх оптимізації. Гостро постає питання про те, який рівень безпеки є достатнім, тобто забезпечує досягнення безпеки з мінімальними витратами. Відповідь на це питання значною мірою обумовлює темпи та масштаби економічних і соціальних перетворень в Україні, національну безпеку.

Науково обґрунтовану відповідь можна дати тільки тоді, коли є відповідна методологія дослідження безпеки. Тому необхідно встановити "міру" або шкалу, за допомогою якої можна було б кількісно виміряти різні види небезпеки: від загроз аварій на підприємствах до природних катастроф або результатів повсякденної діяльності людей. Така шкала повинна давати можливість порівнювати ці види загроз між собою і відповідно визначати рівень безпеки - міру захищеності людини та навколишнього середовища.

В Україні загальноприйнятою є шкала вимірювання небезпеки, що базується на розрахунку ризику від тієї чи іншої діяльності. При цьому під терміном "ризик" у його найзагальнішому значенні розуміють два таких кількісних показники, як величину збитку від тих чи інших подій, явищ або дій (наприклад, економічні збитки, кількість захворювань, травм, смертей тощо) та ймовірність виникнення цих подій, явищ або дій.