Геологічна будова. В зоні Південномонгольських герцинід розвинуті евгеосинклінальні комплекси силурійсько-девонського і нижньокам’яновугільного віку

В зоні Південномонгольських герцинід розвинуті евгеосинклінальні комплекси силурійсько-девонського і нижньокам’яновугільного віку, які включають зеленокам’яні вулканіти різного складу, яшми, кременисто-сланцеві і туфогенно-граувакові утворення.

В Центральній і Північно-Східній Монголії (Хангай і Хетней) накладені структури складені потужними геосинклінальними девонськими і нижньокам’яновугільними кременисто-теригенними і теригенно-сланцевими комплексами. Верхньопалеозойські орогенні морські і континентальні формації герцинід представлені різноманітними уламковими і вулканогенними породами верхнього карбону і пермі. В Монголії широко розповсюджені також континентальні відклади мезозою, складені дуже строкатим набором осадових і вулканогенних порід. Найбільш молоді комплекси порід представлені в Монголії неогеновими і четвертинними (калієвими і натрієвими) базальтами і різними рихлими відкладами.

Південномонгольські герциніди відділені від каледонід розломом, який називається Головним Монгольським лінеаментом.

В будові герцинід Китаю переважають теригенні, вулканогенні і карбонатні утворення.

В Південному Тянь-Шані широко розвинуті теригенні і теригенно-карбонатні відклади міогеосинклінального типу і вулканогенно-осадові – евгеосинклінального типу. Вулканіти перекриваються пізньопалеозойським флішем і моласою. Структура району складчаста (Туркестанський хребет), покривно-складчаста і лускувата (Зеравшанський хребет), глибово-складчаста (Гісарський хребет). Поряд з гірськими хребтами розвинуті і крупні міжгірські западини (Таджикська, Ферганська). В межах западин присутні потужні товщі континентальних вугленосних відкладів тріасу та юри. В крейді та палеогені накопичувались морські, континентальні і лагунні відклади. З пізнього олігоцену почалось підняття території, яке спричинило сучасний високогірний рельєф і западини.