Історія геологічного розвитку. Східноєвропейська платформа зазнала тривалої і надзвичайно складної історії геологічного розвитку
Східноєвропейська платформа зазнала тривалої і надзвичайно складної історії геологічного розвитку. Біломорська складчастість, яка проявилась в кінці архею, привела до закриття океанічних структур і до появи перших жорстких масивів, відомих як епіархейські ядра.
В середині раннього протерозою і в його кінці проявились ранньо- і пізньокарельські епохи складчастості, що привело до виникнення епікарельської платформи. Починаючи з кінця раннього протерозою на окремих блоках платформи почав формуватись осадовий чохол. В той же період платформа переживала авлакогенну стадію свого розвитку.
З пізнього венду розпочалась нова стадія розвитку платформи, яка одержала назву стадії синекліз. В палеозої платформа вступає у плитну стадію розвитку.
В мезозойську і кайнозойську ери платформа піддалась активному впливу Середземноморської геосинкліналі. Це проявилось у субширотній орієнтації молодих структур платформи і в направленні морських трансгресій і регресій.
У відповідності з основними етапами розвитку платформи у структурі її фундаменту і чохла виділяють два структурних яруси – нижній - фундамент, який складається із геосинклінального та орогенного підярусів, та верхній структурний ярус, який також складається із двох підярусів: авлакогенного (доплитного) і плитного.
Дата добавления: 2014-12-08; просмотров: 639;