АВТОБІОГРАФІЯ
Автобіографія - це опис свого життя. Цей документ характеризується незначним рівнем стандартизації. Головні вимоги під час його написання - вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу. В автобіографії обов'язково зазначають;
1. Назву документа.
2. Прізвище, ім'я, по батькові.
3. Дату народження.
4. Місце народження (місто, село, селище, район, область, країна).
5. Відомості про навчання (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися).
6. Відомості про трудову діяльність (стисло, в хронологічній послідовності назви місць роботи й посад).
7. Відомості про громадську роботу (всі її види).
8. Стислі відомості про склад сім'ї (батько, мати, чоловік, дружина, діти).
9. Дата написання й підпис автора.
Заголовок (Автобіографія) пишеться посередині рядка, трохи нижче за верхнє поле. Кожне нове повідомлення слід починати з абзацу. Дата написання ставиться ліворуч під текстом, підпис автора - праворуч. Автобіографія має дві форми: автобіографія - розповідь з елементами опису й характеристикою згадуваних у ній людей, автобіографія - документ з точним поданням фактів.
Автобіографія - обов'язковий документ особової справи.
55.Характеристика(від грецького — той, що є відмітною рисою) — це документ, в якому поряд з інформацією про службову (виробничу) діяльність або опанування певних знань подається комплексна оцінка професійних та особистісних якостей працівника, студента, практиканта, виявлених за час його роботи або навчання.
Правильно оформлена характеристика вважається офіційним документом. Її видає керівництво або адміністрація підприємства (навчального закладу) своєму працівникові (студентові, практикантові). Характеристика нерідко є обов’язковим документом при ухваленні рішень про переведення на іншу посаду або місце роботи, направлення у відрядження або на навчання з відривом від виробництва. Цей документ також використовується при застосуванні щодо співробітника заходів заохочення або покарання (притягнення до відповідальності).
При проведенні атестації співробітників характеристика вважається одним з найважливіших документів, оскільки вона відображає підсумки атестування працівника. За результатами атестації ухвалюються рішення про подальше службове становище: переміщення чи звільнення працівника. У перших двох випадках можуть також використовуватися функціональні характеристики, в яких особливу увагу приділено оцінці певних професійних і особистісних якостей, необхідних для виконання дорученої роботи. Наприклад, при переведенні референта на посаду заступника начальника відділу із зв’язків з громадськістю, з посади технічного працівника на посаду фахівця тощо.
Окремо варто зупинитися на виробничій характеристиці. В ній відображається рівень підготовки особи, яка складає кваліфікаційний іспит. Виробнича характеристика є обов’язковим документом, підготовленим за результатами проходження працівником виробничої практики або навчання, підписується керівником підприємства або структурного підрозділу (начальником цеху, дільниці тощо) і зберігається в особовій справі працівника. Така характеристика за своїм функціональним призначенням наближається до відгуку.
56.Резюме - це документ, що містить коротку інформацію про особисті, освітні, професійні відомості людини, яка його складає.
Це один з найефективніших засобів пошуку роботи. Документ стає конкурентоспроможним завдяки своєму вигляду і змісту. Резюме потрібно обов'язково скласти на комп'ютері і видрукувати на якісному білому папері. Важливо розмістити резюме на одній сторінці, максимум - на двох. Особливості викладу в резюме - стислість, конкретність, точність, динамічність. Головний принцип подання інформації - вибірковість (потрібно включати тільки ті факти, які важливі для посади, на яку особа претендує).
Реквізити резюме:
1. Назва виду документа (посередині).
6. У багатьох випадках розділ, Досвід роботи" ("Професійна діяльність") с основним, тому його потрібно продумати і заповнити особливо ретельно. Зазначають роки (місяці) праці, посаду, повну назву установи (фірми, підприємства чи організації"); можна коротко описати сферу і напрями діяльності, функціональні обов'язки, але намагатися, щоб це було системно, тоді кар'єра спостерігатиметься виразніше. Не потрібно охоплювати весь трудовий стаж, а лише виділити два-три місця праці (за останні 10 років). І навпаки, якщо досвіду немає, то цей розділ не подають. Можна також як досвід вказати практику, яку проходять студенти під час навчання.
7. У частині "Особисті відомості" зазначають вік, вказуючи лише рік народження або кількість років, про сімейний стан пишуть: заміжня/незаміжня або одружений / неодружений; дітей називають за статтю і віком.
8. У "Додатковій інформації" варто насамперед сказати про ступінь володіння іноземними мовами та навички роботи з комп'ютером.
Рівень знання іноземної мови можна оцінити за такою градацією: досконало, вільно, добре, зі словником, на розмовному рівні. Не потрібно завищувати рівень знання мови. Доцільно вказати, яка мова є рідною.
Працювати з комп 'ютером можна вміти на рівні користувача чи програміста, варто чітко вказати мови і програми, які знаєте. Важливу роль відіграє знання Інтернету, вміння користуватися електронною поштою, володіння бухгалтерськими програмами, а також спеціальними, наприклад, графічними редакторами, тощо.
Знання оргтехніки передбачає вміння працювати з офісними міні-АТС, ксероксом, факсом.
Наявність водійського посвідчення, закордонного паспорта, власного автомобіля, ПК також може мати значення. Додатково вказують закінчені курси, вміння, які для майбутньої роботи будуть доречні.
Перелічуючи ділові риси, досить назвати три-чотири, які є вагомими для обраної посади, наприклад, відповідальність, порядність, комунікабельність, креативність, врівноваженість, мобільність, організаторські здібності, безконфліктність.
9. Вислови Рекомендації будуть надані на вимогу або При потребі подам рекомендації можна вміщувати лише в тому разі, якщо такі рекомендації справді існують.
10. Не варто перенасичувати документ великою кількістю інформації, головне, щоб текст характеризував автора як досвідченого, надійного, перспективного працівника (пошукувача). Потрібно надавати перевагу позитивній інформації, зосереджувати увагу на досягненнях. Уся інформація, викладена в резюме, має бути достовірною.
10. Не варто описувати причини, через які пішли з попередньої роботи, фізичні характеристики; зазначати вимоги до зарплати; додавати фотографію, якщо цього спеціально не передбачено; називати імена людей, які дають рекомендацію.
Останніми роками вага резюме у процесі пошуку роботи зросла. Це перший погляд на особу, яка прагне зайняти певну посаду, очима роботодавця чи кадрового агентства, тому від чіткості форми і дохідливості змісту документа залежить, чи свій шанс особа-претендент зможе використати. На перегляд резюме витрачають 2-3 хвилини, і якщо воно не привернуло уваги, - отже, не спрацювало.
Резюме можна надсилати до установи, що оголосила про наявність вакантної посади (як паперовий чи електронний варіант), або розміщувати в Інтернеті на спеціалізованих мережевих сайтах. Рукописний варіант неприпустимий.
Для кожного нового місця праці бажано складати окреме резюме, правильно розставляючи акценти саме на тих навичках і знаннях, які потрібні для цієї пропозиції. Непогано скласти резюме двома мовами; резюме іноземною мовою має відповідати правописним і стилістичним нормам, бути оформлене за тими самими вимогами, що ставляться й до резюме українською мовою.
57. Контракт(від лат. contractus - "угода") - в юридичному значенні договір, угода, за якою встановлюються права та обов'язки для обох сторін - особи та установи, обумовлені певним терміном.
Отже, контракт - це угода між особою та установою про обумовлений час роботи з зазначенням посади й посадового окладу, обов'язків організації перед контрактантом (особою або організацією, яка укладає контракт) і контрактанта перед організацією. Документ набуває юридичної сили з моменту його підписання обома сторонами й діє протягом визначеного в ньому терміну. Укладається в двох примірниках - для обох сторін - із записом адрес юридичних сторін, підписом і розшифруванням прізвищ, датою підписання контракту.
Реквізити контракту:
1. Назва документа зі стислим обґрунтуванням його призначення (на виконання обов'язків.", на управління підприємством тощо).
2. Дата й місце написання.
3. Орган, що наймає працівника.
4. Посада, прізвище, ім'я та по батькові того, кого наймають.
5. Текст документа .
6. Підписи сторін - укладачів контракту.
7. Печатка.
Структура тексту контракту:
1. Загальні положення.
2. Обов'язки сторін, де зазначаються:
o основні характеристики роботи, яку виконуватиме працівник, та вимоги до рівня й терміну її виконання, дотримання правил охорони праці;
o зобов'язання підприємства щодо організації виробничого процесу, обладнання робочого місця, організації підвищення рівня кваліфікації працівника. Окремим пунктом може бути передбачено додаткові пільги, компенсації, якщо умови роботи шкідливі.
3. Робочий час, де визначено умови роботи (неповний робочий день, погодинна робота, неповний робочий тиждень тощо). Може наводитися конкретний графік роботи на певний термін.
4. Оплата праці та соціально-побутове забезпечення працівника, де зазначаються:
o посадовий оклад (тарифна ставка) за певний період;
o надбавка та інші виплати;
o компенсація у разі використання працівником власного автомобіля для службових поїздок;
o щорічна оплачувана відпустка (кількість робочих днів): основна та додаткова. Може вказуватися матеріальна допомога до щорічної відпустки;
o додаткові пільги, гарантії, компенсації.
5. Відповідальність сторін, вирішення суперечок, де зазначається:
o яку відповідальність несуть сторони у разі невиконання чи неналежного виконання обов'язків;
o порядок вирішення суперечок відповідно до чинного законодавства.
6. Зміни, припинення та розірвання контракту, де зазначається:
o як можуть вноситися зміни та доповнення до контракту;
o умови дострокового розірвання контракту;
o умови припинення дії контракту.
7. Термін дії та інші умови контракту. Контракт може бути укладено на термін до 5 років, але не менше ніж на 1 рік.
Трудова угода укладається між організацією й особою, яка не працює в цій організації. Коли в організації чи установі бракує фахівців з певної галузі, вона залучає для виконання деяких видів робіт працівників з інших установ.
Реквізити трудової угоди:
1. Назва виду документа.
2. Дата й місце його укладання.
3. Перелік сторін, які уклали угоду.
4. Зміст угоди з зазначенням обов'язків виконавця й замовника.
5. Юридичні адреси сторін.
6. Підписи сторін.
7. Печатка підприємства або організації.
Трудова угода складається в двох примірниках: один видають на руки виконавцеві, інший зберігають у справах організації-замовника.
Договір (контракт) – документ, який є угодою сторін про встановлення та врегулювання яких-небудь стосунків (Додаток 16).
Договори є правовими документами. Укладання договору починають із пропозиції його укласти - направлення оферти. Оферта повинна містити основні умови запропонованої угоди. Прийняття пропозиції другою стороною вважають акцептом (згодою).
Різновиди договорів: про купівлю-продаж, про постачання продукції, про оренду приміщень, про будівництво об’єктів тощо.
У договорі сторони визначають права й обов'язки. Наприклад, при прийомі на роботу укладають трудовий договір між громадянами й організаціями. Одна сторона – громадянин - бере на себе обов'язок виконувати роботу з визначеного фаху, кваліфікації або посади, виконувати внутрішній розпорядок організації тощо. Інша сторона – організація – зобов'язується виплачувати заробітну плату й створити умови для роботи.
Реквізити: найменування виду документа (ДОГОВІР), дата, номер (індекс), місце упорядкування, заголовок до тексту, текст, підписи та печатки сторін.
Текст договору містить :
¨ вступну частину (найменування сторін, що укладають договір, посади, прізвища й ініціали осіб, які підписують договір, зазначення їхніх повноважень);
¨ предмет договору;
¨ виклад порядку розгляду суперечок;
¨ загальну суму договору;
¨ термін дії договору та юридичні адреси сторін.
Договори зберігають 3 роки після закінчення терміну його дії. Контракти з іноземними партнерами слід зберігати не менше 10 років.
Дата добавления: 2014-11-29; просмотров: 1690;