Схема опису рентгенограми

1. Методика, ділянка дослідження, проекції знімків.

2. Оцінка якості знімка.

3. Положення, розміри, форма кісток.

4. Контури зовнішньої поверхні кортикального шару.

5. Кісткова структура.

6. Реакція окістя.

7. Ядра скостеніння та росткові зони у дітей.

8. Суглобові кінці, форма та розміри суглобової щілини.

9. М'які тканини, які оточують кістку (суглоб).

10. Клініко-рентгенологічний висновок.

СИМПТОМИ КІСТКОВОЇ ПАТОЛОГІЇ

Симптоми кісткової патології, що супроводжуються зменшенням кісткового речовини в одиниці об’єму	Симптоми кісткової патології, що супроводжуються збільшенням кісткової речовини в одиниці об’єму
Остеопороз	Остеосклероз
Атрофія	Гіперостоз, паростоз
Деструкція, секвестри	Періостит
Здуття	Бластоматозний ріст

Остеопороз - це дистрофічний процес в кістці, суть якого полягає в порушенні нервової регуляції, кровообігу, зниженні діяльності остеділянкив і ін. Кістка втрачає мінеральний і органічний склад, кісткова тканина заміщується розширеними судинами, кістковим мозком, остеоідною тканиною, тобто тканиною,що властива нормальній кістці.

Остеопороз - це зменшення кісткового речовини в одиниці об’єму кістки без зміни розмірів кістки. Протилежність остеопорозу - остеосклероз - це збільшення кісткової речовини в одиниці об’єму кістки без зміни розмірів кістки (див.мал.11.7.).

а б в г

Мал.11.7. Рентгенограми кісток: а – нормальна структура кісток; б - остеопороз; в – схема остеопорозу (1-норма, 2-остеопороз); в – остеосклероз, гіперостоз.

Ознаки остеопорозу і остеосклерозу:

ОСТЕОПОРОЗ	ОСТЕОСКЛЕРОЗ
Зменшення щільності кістки, кістка стає прозорою	Збільшення щільності кістки, зникає губчаста структура кістки
Витончення кісткових балок і зменшення їх кількості в одиниці об’єму кістки	Потовщення кісткових балок і збільшення їх кількості в одиниці об’єму
Витончення компактного шару	Потовщення компактного шару
Розширення кістково-мозгового каналу в ділянці діафіза	Звуження або повне зникнення кістково-мозгового каналу

Остеопороз по розповсюдженності розрізняють: локальний, регіонарний, розповсюджений і системний. По характеру рентгенкартини він буває: осередковий або плямистий, дифузний і змішаний.

Остеопороз може бути фізіологічним в старечому віці, від бездіяльності кінцівки, при гострих запальних процесах і ін. При гострих процесах він часто буває плямистим, а при хронічних -дифузним, розповсюдженим.

Проте остеосклероз частіше розвивається навколо запального осередку, метастазів пухлини, після травми і ін. Він також може бути плямистим і рівномірним, а по локалізації - місцевим, обмеженим, розповсюдженим і системним.

АТРОФІЯ	ГІПЕРОСТОЗ
Зменшення кісткового речовини зі зменшенням діаметру кістки	Збільшення кісткового речовини зі збільшенням діаметру кістки
Витончення компактного шару зі зменшенням кістково-мозкового каналу – концентрична, витончення компактної речовини з розширенням кістково-мозкового каналу – ексцентрична. Локальна - від тиску.	Розширення компактного шару за рахунок периостального кісткоутворення – осифікуючого періоститу, який злився з компактним шаром.
Часто поєднується з остеопорозом	Поєднується з остеосклерозом

Причина появи атрофії - порушення нервової трофіки, інтоксикація бездіяльність і ін. і є наслідком тривалого процесу.

Гіперостоз виникає в тому випадку, коли периостальна реакція не розсмоктується, а періостит, ущільнюючись, зливається з компактним шаром, що також буває при тривалих захворюваннях, які перебігають з загостреннями, після травми і ін. Він може захоплювати одну або декілька кісток, рідше генералізований (див.мал.11.8.).

а б

Мал.11.8. а – атрофія правого стегна; б – гіперостоз.

ДЕСТРУКЦІЯ	ПЕРІОСТИТИ
Руйнування кісткової тканини і заміщення її патологічною: гноєм, грануляціями, пухлинними розростаннями і ін.	Процес підвищення щільності окістя з відкладанням солей вапна – осифікація.
На місці руйнування дефект в кістці – центральний або крайовий	В діафізі і частково в метафізі по зовнішньому контуру кістки різноманітні звапнення
Характеризують по локалізації, кількості, формі, розміру, контурам, стану навколишніх тканин, наявності всередині секвестрів або звапнення	Періостити бувають: лінійні, смугасті, торочкові, гребнеподібні, голкові, по типу "козирька". Оцінюються по локалізації, ширині, інтенсивності і характеру.

Періостит може з'явитися не раніше 8-15 дня після гострого процесу, деструкція візуалізується через 2-3 тижні. Деструкція може супроводжуватися наявністю секвестру - це вільний фрагмент, частина некротичної кістки, зумовлений гнійним запальним процесом. Розрізняють секвестри: кортикальні, центральні, тотальні і проникаючі(див.мал.11.9.).

1 2

Мал.11.9. 1,2 – деструкція; 3 – види секвестрів (а – кортикальний, б – центральний, в – проникаючий, г – тотальний); 4 – види периоститів (а – лінійний, б – смугастий, в – торочковий, г – мереживний, д – голковий, е – козирковий).

Паростоз - це нашарування кісткової тканини, що виникає внаслідок звапнення прилеглих до кісток м'яких тканин (фасцій, м'язів і ін.).

ЗДУТТЯ	БЛАСТОМАТОЗНИЙ РІСТ
Збільшення об”єму кістки з одночасним зменшенням кісткової речовини в одиниці об”єму кістки, тобто діаметр кістки ширший за рахунок тиску зсередини доброякісного утворення (кисти і ін.)	Безладне нагромадження кісткових структур на місці зруйнованої кістки, при цьому діаметр кістки може збільшуватися.
Кортикальний шар витончений, чіткий, не переривається.	Кортикальний шар часто руйнується.
Периостальної реакції немає	Часто периостальна реакція у вигляді голкової або"козирька" .

1 2

Мал.11.10. а – бластоматозний ріст; б – здуття.

Симптоми патології суглобів:

1. Розширення суглобової щілини є ознакою накопичення рідини в суглобі.

2. Звуження суглобової щілини - ознака руйнування суглобових хрящів.

3. Ущільнення суглобової сумки свідчить про потовщення суглобової сумки внаслідок набряку, запальних процесів, склерозування і ін.

4. Деструкція суглобових поверхонь кісток - характеризує прогресування захворювання, слідом за руйнуванням хрящів процес деструкції переходить на кістку. Найчастіше уражаються обидві кістки, що формують суглоб, контур їх стає нечіткий, місцями виникає крайова узурація.

5. При захворюваннях суглобів можна спостерігати крайові кісткові розростання суглобових поверхонь за рахунок відкладання солей фосфатів кальцію.

В теперішній час в рентгенологію впроваджений принцип синдромної діагностики. Синдром – це група захворювань, об’єднаних загальними симптомами. Визначення синдрома дозволяє виділити групу захворювань, що відносяться до даного синдрому. Провівши внутрішньосиндромну діагностику,|сгруппировывать| лікар визначає нозологічну одиницю, тобто названу захворювання.

Для визначення порвідного рентгенологічного синдрому необхідно послідовно виконати|исполнить,проделать| наступні дії:

1.Відрізнити норму від патології.

2.Визначити рентгенологічні симптоми патології.|какой|

3.На основі отриманих даних визначити рентгенологічнкий синдром

4.Провести внутрішньосиндромну діагностику|выявленную,проявленную||смены||.

Схема опису рентгенограм суглобів

<1 234 5 6 7 >

Дата добавления: 2014-12-08; просмотров: 4815;