Основные термины и определения. Вимір — це зіставлення вимірюваної ознаки об'єкта з прийнятим за зразок об'єктом, що володіє аналогічною ознакою одиничної величини.

Вимір — це зіставлення вимірюваної ознаки об'єкта з прийнятим за зразок об'єктом, що володіє аналогічною ознакою одиничної величини.

Погрішність вимірювання - відхилення результату вимірювання від істинного значення величини, що вимірюється.

Засоби вимірювань - це технічні засоби, що використовуються для цілей вимірювань і що мають нормовану точність. Засоби вимірювань утворять основу вимірювальної техніки.

Метод вимірювань являє собою сукупність прийомів використання принципів і засобів вимірювань, що забезпечують порівняння величини, що вимірюється з одиницею.

Еталон — засіб вимірювальної техніки, що забезпечує відтворення та/або зберігання одиниці вимірювання одного чи декількох значень, а також передачу розміру цієї одиниці іншим засобам вимірювальної техніки

Види вимірів

Можна виділити наступні види вимірів.

1. По характері залежності вимірюваної величини від часу виміру методи вимірів підрозділяються на:

§ статичні, при яких вимірювана величина залишається постійної в часі;

§ динамічні, у процесі яких вимірювана величина змінюється і є непостійною в часі.

Статичними вимірами є, наприклад, виміру розмірів тіла, постійного тиску; динамічними - виміру пульсуючих тисків, вібрацій.

2. По способі одержання результатів вимірів (виду рівняння вимірів) методи вимірів розділяють на прямі, непрямі, сукупні й спільні.

§ При прямому вимірі шукане значення величини знаходять безпосередньо з досвідчених даних, наприклад, вимір кута кутоміром або вимір діаметра штангенциркулем.

§ При непрямому вимірі шукане значення величини визначають на підставі відомої залежності між цією величиною й величинами, що піддають прямим вимірам, наприклад визначення середнього діаметра різьблення за допомогою трьох дротиків або кута за допомогою синусної лінійки.

§ Спільними називають виміру, вироблені одночасно (прямих або непрямі) двох або декількох неоднойменних величин. Метою спільних вимірів є знаходження функціональної залежності між величинами, наприклад залежності довжини тіла від температури, залежності електричного опору провідника від тиску й т.п.

§ Сукупні — це такі виміри, у яких значення вимірюваних величин знаходять за даними повторних вимірів однієї або декількох однойменних величин при різних сполученнях мер або їхніх величин. Результати сукупних вимірів знаходять шляхом рішення системи рівнянь, що становлять за результатами декількох прямих вимірів. Наприклад, сукупними є виміри, при яких маси окремих гир набору знаходять по відомій масі однієї з них і за результатами прямих порівнянь мас різних сполучень гир.

3. За умовами, що визначає точність результату виміру, методи діляться на три класи.

§ Виміру максимально можливої точності, досяжної при існуючому рівні техніки. До них ставляться в першу чергу еталонні виміри, пов'язані з максимально можливою точністю відтворення встановлених одиниць фізичних величин, і, крім того, виміру фізичних констант, насамперед універсальних (наприклад, абсолютного значення прискорення вільного падіння й ін.).

§ До цього ж класу ставляться й деякі спеціальні виміри, що вимагають високої точності.

§ Контрольно-перевірочні виміри, погрішність яких з певною ймовірністю не повинна перевищувати деяке задане значення. До них ставляться виміри, виконувані лабораторіями державного нагляду за впровадженням і дотриманням стандартів і станом вимірювальної техніки й заводських вимірювальних лабораторій з погрішністю заздалегідь заданого значення.

§ Технічні виміри, у яких погрішність результату визначається характеристиками засобів вимірів. Прикладами технічних вимірів є виміри, виконувані в процесі виробництва на машинобудівних підприємствах, на щитах розподільних пристроїв електричних станцій й ін.

4. По способі вираження результатів вимірів розрізняють абсолютні й відносні виміри.

§ Абсолютний вимір заснований на прямих вимірах величини й (або) використанні значень фізичних констант, наприклад, вимір розмірів деталей штангенциркулем або мікрометром.

§ При відносних вимірах величину порівнюють із однойменну, граючу роль одиниці або прийнятої за вихідну, наприклад вимір діаметра обертової деталі по числу обертів дотичного з нею атестованого ролика.

§ Залежно від сукупності вимірюваних параметрів виробу розрізняють заелементний і комплексний методи виміру.

§ Заелементний метод характеризується виміром кожного параметра виробу окремо (наприклад, ексцентриситету, овальності, огранювання циліндричного вала).

§ Комплексний метод характеризується виміром сумарного показника якості (а не фізичної величини), на який впливають окремі його складові (наприклад, вимір радіального биття циліндричному деталі, на яке впливають ексцентриситет, овальність й ін.).