Керівник проекту (роботи) _____________ ______________

^{( підпис ) (прізвище та ініціали)}

Додаток В

Зразок оформлення реферату в випускній роботі бакалавра

РЕФЕРАТ

Випускна робота бакалавра Петренко Лариси Іванівни на тему: ”Удосконалення управління якістю продукції” (на прикладі ПАТ „Херсонська кондитерська фабрика”) містить 79 сторінок (вказують кількість сторінок загального обсягу випускної роботи (мінімум 70стор.) з урахуванням сторінок списку літературних джерел та додатків), 11 таблиць, 12 рисунків, 37 літературних джерел, 5 додатків.

Об’єкт дослідження – підприємство харчової промисловості ПАТ «Херсонська кондитерська фабрика».

Метою бакалаврської роботи є аналіз сучасного стану та розгляд шляхів удосконалення управління якістю на ПАТ ”Херсонська кондитерська фабрика”.

В роботі розглянуто теоретичні основи забезпечення якості продукції, показники якості продукції; проаналізовано діяльність ПАТ «Херсонська кондитерська фабрика» з точки зору забезпечення якості продукції; показана ефективність впровадження систем управління якістю продукції в сучасних умовах, наведено розрахунок оцінки економічної ефективності заміни компонента сировини для підвищення якості продукції, розкрито актуальність питань з охорони праці на підприємстві.

Запропоновані заходи дозволяють фабриці збільшити прибуток за рахунок збільшення ціни продукції високої якості.

Випускна робота виконана на основі матеріалів ПАТ „Херсонська кондитерська фабрика” за 20.... – 20....роки.

Додаток Г

Зразок оформлення змісту випускної роботи бакалавра

ЗМІСТ

Додаток Д

Зразок оформлення тексту випускної роботи бакалавра

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ

МАТЕРІАЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМТСВА

1.1. Сутність управління матеріальними ресурсами та виробничими запасами

Переваги ринкової економіки господарювання у тому, що вона не вимагає великого обсягу інформації для організації діяльності підприємницьких структур. Але інформація про ціну і витрати обов’язково необхідна. Однією з основних задач управління є пошук шляхів найбільш ефективного використання наявних обмежених ресурсів за допомогою планування, калькулювання, урахування і контролю витрат виробничої діяльності.

Необхідною умовою виробництва продукції є забезпечення його матеріальними ресурсами: сировиною, матеріалами, паливом, енергією, комплектуючими, напівфабрикатами тощо.

Система дозволяє мінімізувати довжину виробничого циклу, позбавитися з виробничих підрозділів складів матеріалів. Схема роботи системи "Канбан" наведена на рисунку 1.1.

		-------				-------

Контейнер Контейнер

Картки замовлень

Рис 1.1. Схема роботи системи "Канбан"

Непрямі переваги: відділ постачання виробництва дії м'яко і за короткий час пустий контейнер знову наповнюється.

Після перевірки потреби у матеріальних ресурсах, визначають джерела їх покриття і забезпечення [8]:

- внутрішні:

1) очікувані залишки матеріалів;

2) зворотні відходи;

3) власне виробництво матеріальних ресурсів;

- зовнішні: матеріальні ресурси, що надходять від постачальників за укладеними договорами (контрактами).

Запроектовану й відображену в плані підприєм­ства виробничу програму треба економічно обґрунтувати, тобто узгодити з необхідними вироб­ничими потужностями цього підприємства, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами. Названі положення закону сприяли створенню багатьох тисяч малих підприємств (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Показники розвитку малих підприємств в Україні

за 2009-2014 роки

Як видно з таблиці, на 1 січня 2014 року кількість малих підприємств в Україні становила 283398 од., що втричі більше порівняно з 2009 р.

Технічний стан основних виробничих фондів характеризує коефіцієнт придатності (К_прид):

,

,

де ОФ_зал – залишкова вартість основних виробничих фондів підприємства, тис. грн;

ОФ_перв – первинна вартість основних фондів, тис. грн;

К_зносу – коефіцієнт зносу;

З – знос основних фондів, тис. грн.

Необхідно також розрізняти дві форми оновлення основних фондів – екстенсивну та інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних фондів.

Додаток Е

Зразок оформлення розділу з охорони праці

РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Державна політика України щодо охорони праці виходить з конституційного права кожного громадянина на належні і безпечні умови праці. В реалізації цієї політики значну роль має відігравати постійне поліпшення умов і безпеки праці, зменшення рівнів травматизму та професійної захворюваності. Конвенція №155 Міжнародної організації праці (1981 р.) вимагає, щоб робочі місця та обладнання були безпечні й не загрожували здоров’ю працюючих. Цю саму норму містить Закон «Про охорону праці». Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. №687 пропонує Держгірпромнагляду аналізувати вплив технічного стану обладнання на рівень ризику виникнення нещасних випадків і оприлюднювати такий узагальнений аналіз.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямовані на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Норми й правила визначають рівень професійного ризику, регламентують взаємовідносини роботодавця з найманими робітниками та з державою, стимулюють розвиток науки й техніки. Водночас становище із законодавчою базою про охорону праці інакше, як катастрофічним, не назвеш. У країні налічується понад 10 тисяч чинних нормативно-правових актів, які не відповідають реаліям сьогоднішнього дня, бо розроблялися 30–40 років тому, а деякі пожежовибухонебезпечні виробництва взагалі не мають правил безпеки. Існуючі правила розроблялися стосовно великих виробництв, тому малі й середні підприємства, маючи свою специфіку, виконувати їх повною мірою не можуть. А у цих вимогах – уся філософія безпеки виробництва, бо на своїх робочих місцях, в основному, і травмується персонал підприємств.

Згідно законодавства України роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Особливості організації охорони праці на підприємстві відіграють важливу роль. Простої та зниження ефективності праці, викликані аваріями, нещасними випадками на виробництві, професійними захворюваннями, не тільки уповільнюють виробничі процеси, а й стають причиною високих додаткових витрат для підприємства. Крім того, ці явища значною мірою негативно впливають на безпеку виробництва, якість продукції та ставлення до роботи працюючих.

У філії "Білозерський райавтодор" дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" забезпечене ефективне функціонування системи управління охороною праці (рис.4.1).

Оскільки чисельність працюючих на підприємстві понад 50 осіб, згідно українського законодавства на ньому створено службу охорони праці. Яка складається з інженера з техніки безпеки і охорони праці, який має відповідну підготовку, та безпосередньо підпорядкований голові правління [8]. (ст. 15 Закону, «Типове положення про службу охорони праці», затверджене Держнаглядохоронпраці, наказ № 79 від 3.08.93).

Інженер з техніки безпеки і охорони праці підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства (Голові правління).

Інженер з техніки безпеки і охорони праці підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства (Голові правління).

Перевірку знань з охорони праці працівник служби охорони праці здійснює у встановленому порядку періодично, один раз у три роки.

З урахуванням специфіки виробництва на цьому підприємстві розроблені і затверджені Положення про службу охорони праці.

Інженер з техніки безпеки і охорони праці у філії "Білозерський райавтодор" дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" вирішує такі завдання: забезпечує безпеку виробничих процесів, устаткування, будинків і споруд; забезпечує професійну підготовку й підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів роботи; складає разом з структурними підрозділами комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці й виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці; проводить з працівниками вступний інструктаж з питань охорони праці; організує забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями й іншими нормативними документами з охорони праці; проводить паспортизацію цехів, ділянок, робочих місць на відповідність вимогам з охорони праці; веде облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також збитку від цих подій; готує підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці; підвищення кваліфікації й перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці; розглядає листи, заяви й скарги трудящих з питань охорони праці; надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділів підприємства в розробці заходів з питань охорони праці; готовить проекти наказів і розпоряджень з питань охорони праці, загальних для всього підприємства; розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя або здоров'я працюючих чи для навколишнього природного середовища і людей, у випадку відмови працівників від виконання дорученої їм роботи з цих причин; контролює своєчасне проведення навчання та інструктажу працюючих, атестації й переатестації з питань охорони праці посадових осіб і осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні; контролює використання праці неповнолітніх, жінок й інвалідів відповідно до діючого законодавства;цих робіт; приймає безпосередню участь у розслідуванні нещасних випадків і аварій;

Загальне керівництво розробкою або переглядом інструкцій на підприємстві покладається на роботодавця (голову правління – начальника) . Розробка чи перегляд інструкцій, що діють на підприємстві, здійснюються безпосередніми керівниками робіт, які відповідають за своєчасне виконання цієї роботи ( рис 4.1.) .

Здійснення контролю за своєчасною розробкою нових і відповідністю діючих на підприємстві інструкцій покладається роботодавцем на службу охорони праці (Інженера з техніки безпеки і охорони праці).

Інструкція, що діє на підприємстві, вводиться в дію з дня її затвердження, якщо інше не передбачено наказом роботодавця.

Перегляд інструкцій, що діють на підприємстві, проводиться в терміни, передбачені державними нормативними актами з охорони праці, на підставі яких вони розроблені, але не рідше одного разу в 5 років, а для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою - не рідше одного разу в 3 роки.

На досліджуваному підприємстві філії "Білозерський райавтодор" у 2008-2011 роках не зафіксовано нещасних випадків чи травм. Хоча в 2009 році на підприємстві було зафіксовано одну виробничу травму (термічний опік) внаслідок неуважності працівника і контактування з гарячим асфальтом. Повна медична і фінансова допомога постраждалому працівнику відповідно до законодавства була надана.

На підприємстві існують місцеві загальні інструкції на спеціальні види робіт – по укладці дорожнього полотна, про створення зони безпеки при ремонті доріг місцевого та міжнародного значення.

У філії "Білозерський райавтодор" особливим видом загальноцехової інструкції є аварійна інструкція або план ліквідації автомобільної аварії. В ній описуються можливі випадки і місця виникнення аварій, заходи для їх ліквідації в початковій стадії, дії кожного інженерно-технічного працівника і робітника, шляхи евакуації людей. Інструкціям, розроблювальним і затверджуваним на підприємствах, привласнюють порядковий номер згідно нумерації служби охорони праці цих підприємств. У назві інструкції коротко вказується для якої професії або виду робіт вона призначена.

Вдосконалення охорони праці на підприємстві має не тільки соціальне, а й безпосередньо економічне значення. Тому ключовим завданням повинна стати організація охорони праці - як внутрішня, так і між підприємствами, сформована таким чином, щоб охорона праці була інтегрована у виробничі процеси кожного підприємства і сприяла вдосконаленню загальної продуктивності.

Детальний аналіз законодавства про охорону праці, та його застосування на досліджуваному підприємстві, з'ясування його позитивних і негативних аспектів, а також пропозиції щодо удосконалення чинної нормативної бази викривають ті суттєві прогалини і недоліки, що притаманні національному законодавству у цій сфері. Але поступ у законотворчій діяльності, який спостерігається в Україні, дає можливість сподіватись, що у нашій державі поступово і виважено буде створено якісну нормативно-правову базу, яка буде запорукою успіху всіх інших реформ у системі охорони праці.

Додаток Ж