Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій: Навч. Посібник для юрид. фак. вузів. – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.

Тема: «Правове регулювання здійснення екологічної експертизи»

(с. 101 – 132):

Науково-правові засади екологічної експертизи – складає комплекс теоретичних і практичних знань, поглядів, положень, ідей, підходів щодо сутності і призначення, форм, видів, організаційних, економічних, соціально-правових засад, правовідносини та механізм реалізації класу екологічних експертиз, тобто цілісна наукова дисципліна – екологічна експертологія (еколого-правова експертологія).

Мета екологічної експертології – дослідження і розробка теоретичних засад формування і функціонування екологічної експертизи;

– обґрунтування методології здійснення екологічної експертизи;

– визначення наукових засад соціально-правового механізму забезпечення ефективності екологічної експертизи у вирішенні екологічних проблем.

Завдання екологічної експертології – виявлення творчих соціальних функцій екологічної експертизи;

– визначення ролі і значення екологічної експертизи в охороні навколишнього природного середовища, дотримання режиму природокористування, забезпечення екологічної безпеки;

– встановлення закономірностей розвитку екологічної експертизи і правового забезпечення:

– формування принципів ефективного застосування екологічної експертизи;

– вивчення економічних, науково-технічних, соціальних, організаційних, правових та інших засобів гарантування реалізації екологічної експертизи;

– дослідження структури і змісту еколого-експертних правовідносин;

– визначення меж застосування екологічної експертизи.

Об’єкти екологічної експертології:

– практика проведення екологічної експертизи;

– механізм забезпечення екологічної експертизи.

Система екологічної експертології:

– Загальна частина;

– Особлива частина;

– Спеціальна частина.

Предмет екологічної експертології – сукупність суспільних відносин щодо призначення та проведення екологічної експертизи.

Науково-методологічні аспекти екологічної експертології – система наукових підходів, покликаних досліджувати різноманітні аспекти екологічної експертизи на базі здійснення еколого-експертної діяльності, аналізу та оцінки застосування законодавства у цій галузі.

Методологічні аспекти:

– висвітлення екологічної експертизи як різновиду творчої, аналітичної, пізнавальної еколого-експертної діяльності;

– подолання нормативно-управлінського розуміння як виключно форми екологічного контролю;

– виявлення світогляду суб’єктів еколого-експертних правовідносин на рівні індивідуальної і колективної поведінки;

– розробка ефективних методів еколого-експертного пізнання.

Логіко-гносеологічні аспекти:

– вивчення особливостей об’єкта, предмета, системи, методів, мети, завдань екологічної експертизи;

– аналіз екологічної експертизи з точки зору розвитку в системі соціально-правового механізму гарантування екологічної безпеки;

– узагальнення результатів апробації теоретичних положень в еколого-експертній практиці.

Онтологічні аспекти:

– дослідження передумов зародження і розвитку екологічної експертизи;

– встановлення закономірностей її співвідношення з іншими видами експертної діяльності;

– визначення перспектив розвитку і вдосконалення правових засад забезпечення ефективності екологічної експертизи в сучасних умовах.

Аксіологічні аспекти:

– виявлення багатогранних цінностей і соціально корисних властивостей екологічної експертизи;

– роль екологічної експертизи у вирішенні екологічних проблем, досягненні мети екологічної політики держави;

– важливості отримання і ефективного використання еколого-експертної інформації у процесі прийняття державних рішень.

Соціально-психологічні аспекти:

– вивчення ролі правовідносин, культури експертів як факторів мотивації позитивної поведінки суб’єктів еколого-експертних правовідносин;

– розробка рекомендацій, спрямованих на стимулювання еколого-експертної діяльності.

Організаційні аспекти:

– визначення ефективності організаційно-структурного забезпечення різних форм екологічної експертизи;

– обґрунтування найбільш оптимальних моделей структурно-функціонального забезпечення екологічної експертизи.

Державно-правові аспекти:

– дослідження всього спектру проблем соціально-правового забезпечення ефективності екологічної експертизи;

– порівняльний аналіз національного та зарубіжного законодавства;

– обґрунтування системи юридичних гарантій екологічної експертизи.

Методичні аспекти:

– розробка та впровадження різноманітних методичних матеріалів проведення екологічних експертиз;

– узагальнення передового національного та світового досвіду методичного забезпечення екологічної експертизи.

Міжнародно-правові аспекти:

– обґрунтування механізму здійснення в Україні міжнародних екологічних експертиз;

– дослідження проблем трансформації міжнародно-правових норм в національне законодавство про екологічну експертизу;

– поширення теоретичних поглядів і позитивної практики здійснення екологічної експертизи в державі на міжнародному рівні та застосування законодавства в цій галузі;

– проведення сумісних наукових досліджень і публікацій з проблем екологічної експертизи як засобу забезпечення екологічної безпеки із еколого-науковими центрами світового співтовариства.

Система екологічної експертології – сукупність наукових знань і положень про екологічну експертизу та механізми її здійснення і забезпечення.

Загальна частина:

– поняття, мета, об’єкти, предмет, система екологічної експертології;

– юридична природа екологічної експертизи;

– правовідносини в галузі екологічної експертизи;

– методологія екологічної експертизи;

– правові форми екологічної експертизи;

– державне регулювання і управління в галузі екологічної експертизи;

– правовий статус експерта екологічної експертизи;

– права і обов’язки осіб, які беруть участь в екологічній експертизі;

– правове забезпечення ефективності екологічної експертизи;

Особлива частина:

– процедура проведення екологічної експертизи;

– особливості проведення екологічної експертизи (державної, громадської, інших форм екологічної експертизи);

– механізм забезпечення екологічної експертизи:

– організаційне забезпечення;

– структурно-функціональне забезпечення;

– матеріальне забезпечення;

– процесуальне забезпечення;

– науково-технічне забезпечення;

– методичне забезпечення;

– структура і зміст висновків екологічної експертизи;

– спростування висновків екологічної експертизи;

– визнання недійсними висновків екологічної експертизи;

– відповідальність за порушення законодавства в галузі екологічної експертизи.

Спеціальна частина:

– екологічна експертиза в зарубіжних країнах;

– міжнародно-екологічна експертиза;

– міжнародні договори у галузі екологічної експертизи;

– міжнародне співробітництво у галузі екологічної експертизи.