Способи прив’язки пакета прикладних програм
Прив’язка ППП – це його підготовка до роботи в умовах конкретного застосування, яка може здійснюватися за двома принципами: інтерпретації та генерації.
Принцип інтерпретації полягає в зміні параметричного потоку при тому, що програми і документація не міняються.
Використовуючи принцип генерації, створюють новий програмний продукт, який відповідає вимогам конкретного об’єкта управління. Інформаційний потік сприймається новим згенерованим пакетом.
Залежно від складності ППП і можливостей користувача прив’язку можно здійснити таким чином:
1) залученням до цієї роботи розробників ППП чи спеціалістів із супроводження;
2) навчанням своїх спеціалістів із супроводження в організації розробника ППП;
3) прив’язуванням ППП своїми силами на основі наявної документації.
Кваліфікація програмістів, які впроваджують і супроводять ППП, має бути набагато вищою, ніж при його експлуатації.
У ході прив’язки ППП потрібно навчити обслуговуючий персонал і користувачів та підготувати керівний склад.
У процесі прив’язки ППП потрібно ув’язати його з уже функціонуючим програмним забезпеченням. З цієї точки зору можуть бути різні групи програм:
1) які використовують загальні дані;
2) які використовують результати роботи ППП;
3) результати роботи яких використовуються ППП;
4) які не пов’язані з ППП.
Під час експлуатації ППП потрібно розв’язати дві задачі:
аналіз ППП у процесі експлуатації;
супроводження ППП.
При розв’язуванні першої задачі потрібно:
проводити аналіз з метою визначення продуктивності та оцінки відповідності цілям і вимогам користувача, які змінюються;
аналізувати гнучкість ППП при об’єднанні з іншими ППП і при поліпшеннях і модифікаціях у технічних засобах і загальному програмному забезпеченні;
усі дані з аналізу мають відмічатися і передаватися спеціалістам із супроводженням чи розробнику.
Потрібно створити спеціальну службу по супроводженню ППП.
Дата добавления: 2014-12-04; просмотров: 807;