Розподіл функцій обробки інформації між людиною і ЕОМ

Це питання тісно пов’язано з розв’язанням проблеми спілкування людини і ЕОМ, під яким можемо розуміти вільний обмін даними і знаннями прийнятою розмовною чи спеціалізованою мовою.

Це можливо тоді, коли в ЕОМ не лише буде вкладено алгоритм володіння розмовною мовою, а й можливість дивитися на світ очима людини, аби вона могла досягти рівня її інтелекту.

На цьому етапі можемо лише говорити про розподіл функцій збирання та обробки інформації між людиною і ЕОМ, під яким розуміємо засіб визначення задач і класів задач, що їх доцільно чи необхідно покласти на людину або на колектив людей, обчислювальну систему чи людино-машинну систему.

Ураховуючи досвід застосування систем, можна розглядати три класи задач.

До першого класу належать задачі, які принципово не можуть бути розв’язані людиною без використання ЕОМ через велику кількість обчислювальної роботи, необхідність обробки великих масивів інформації чи малий час, який виділяється на їх розв’язання. До них відносять задачі оптимізації та оперативного управління виробництвом і т.п.

До другого класу належать задачі, які не можуть бути розв’язані зараз на ЕОМ. Здебільшого це евристичні задачі, задачі, для розв’язання яких не створено формалізовані алгоритми, але людина їх розв’язує неформальним способом. Ці задачі розв’язують в умовах невизначеності вихідних даних, наприклад у разі прийняття рішення.

До третього класу відносять задачі, відносно яких неможливо зробити категоричного висновку щодо доцільності їх розв’язання людиною чи машиною. Це задачі ефективності, розрахункові, обліку, планування та ін. Рішення про те, використовувати людину чи ЕОМ, у цих випадках приймається окремо в кожній конкретній ситуації, виходячи, як правило, з економічної доцільності.

Необхідно визначити найбільш доцільний варіант поєднання чи взаємодії людини та обчислювальних систем.

Так, при розв’язанні задач першого і третього класів необхідно обгрунтовано продумати спілкування людини і ЕОМ, з’ясувати ступінь використання ЕОМ. При цьому можуть застосовуватися різні критерії: вартість розв’язування задач з урахуванням проблем введення – виведення та кратність розв’язування, якість розв’язування в двох випадках (швидкість, точність, форма подання результату), умови збирання та формування інформації.

Для того щоб правильно організувати розподіл функцій і налагодити спілкування людини з машиною, необхідно оцінити та проаналізувати основні позитивні й негативні якості людини і ЕОМ, які розглядаються як перетворювачі інформації.

Людина:

позитивне: великий обсяг, висока економічність і малі габарити мозку; паралельна обробка інформації; досконалі засоби введення – виведення інформації; здатність самонавчатися; необмежений обсяг зовнішньої пам’яті; найширше коло задач, які вона може розв’язувати; практично повна відсутність відчутних відмов окремих елементів мозку; здатність реалізувати евристичні алгоритми;

негативне: невисока швидкість роботи елементів мозку; втомлюваність людини; мала швидкість введення інформації для довготермінового зберігання в мозку; здатність відхилятися і забувати інформацію.

ЕОМ:

позитивне: велика швидкість; необмежена точність; велика швидкість введення інформації в пам’ять; дуже великий обсяг зовнішньої пам’яті; відсутність утоми; здатність працювати в умовах, непридатних для життєдіяльності людини; здатність об’єднуватися в мережі;

негативне: порівняно невеликий обсяг оперативної пам’яті; убога мережа взаємодії елементів пам’яті та практична відсутність асоціативної пам’яті; відсутність фільтрації на вході; безглуздий результат в разі відмови; порівняно вузький клас розв’язуваних задач; в основному послідовний вид обробки інформації.

Аналіз порівняльних переваг і недоліків людини і ЕОМ щодо обробки інформації показує, що багато основних недоліків людини є перевагами ЕОМ, і навпаки. Тому симбіоз людини і ЕОМ найбільш ефективний у цій якості й найкращим чином може реалізувати розв’язання всього комплексу задач.