АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ І ГІГІЄНА ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

1 Сведения о жизни благоверного князя Александра Ярославича находятся в древних житиях его и в летописях. В Древней Руси составлено было пять житий благоверного князя, из которых первое, краткое, написано было современником Александра Ярославича, а последнее, самое подробное, уже в XVII в., на основании древнейших житий, последовательно пополнявших одно другое.

2 Теперь это маленький городок Владимирской губернии (на р. Трубеже, при впадении ее в Переяславское озеро), но в то время он был главным городом удельного княжества Переяславль-Залесского.

3 Благоверная княгиня Феодосия, дочь знаменитого русского князя Мстислава Мстиславича Удалого, скончалась в 1244 г.

4 Император Веспасиан царствовал с 70 по 79 г.

5 Новгород р. Волховом разделяется на две части: Софийскую, где находится главная святыня – храм Софии, Премудрости Божией, и Торговую, где был так называемый Ярославов двор.

6 Калка – река на юге России, впадает в Азовское море.

7 Сить – приток р. Молоти, протекает в Тверской и Ярославской губерниях.

8 После завоевания Руси татары заняли степи по рр. Волге и Дону и здесь образовали свое татарское царство, известное под именем нижнем течении р. Волги.

9 Т. е. раскольников Так называли православных латиняне за то, что русские не признавали власти папы и нововведенных Римскою церковью догматов.

10 Супруга благов. князя Александра Ярославича Александра Брячиславовна получила в благословение чудотворную икону Божией Матери. Эта икона, написанная, по преданию, св. евангелистом Лукою, была прислана в дар греческим императором Мануилом благов. полоцкой княжне преподобной Евфросинии (скончав. 23 мая 1173 г.). В память своего венчания и Торопце Александра Брячиславовна оставила здесь эту святыню, которая и поныне хранится в Торопецкой соборной церкви в известна под именем Корсунской И. Б. Матери. Деревянная церковь Св. Троицы, в которой венчался благов. князь Александр, не сохранилась до настоящего времени. На месте ее находится теперь древняя каменная церковь во имя Св. Троицы.

11 Ижора – приток р. Невы.

12 В Ливонии (теперешний Прибалтийский край) немцы появились во второй половине XII в. В 1201 г. они построили здесь город Ригу – столицу Ливонии, а в следующем году был основан особый духовно-рыцарский (полумонашеский, полувоенный) Орден, поставивший себе целью не только завоевывать Ливонский край, но и силою оружия обращать местное население в католичество. В 1237 г. Орден Меченосцев соединился с другим таким же Орденом – Тевтонским, который перед этим утвердил свое господство по нижнему течению р. Вислы.

13 Новгородские земли разделены были на пять частей, или пятин. Водскую пятину составляли земли, расположенные около Ладожского озера.

14 Чудское озеро находится недалеко от Пскова. Другое название его – Пейпус. Проливом, который называется Теплым озером, оно соединяется с Псковским озером. Длина Чудского озера – 90 верст, ширина – 47 в.; длина Псковского озера – 50 в., ширина – 20 в.

15 Урочище это расположено при повороте из Чудского озера в Псковское. Свое название оно 38 В древности так называлось Балтийское море.

16 В это время северо-восточная Русь почти не могла оказать поддержки и помощи в борьбе Александра Ярославича с такими сильными врагами, как шведы, немцы и литовцы.

17 Ярослав Всеволодович был оговорен перед ханом какими-то недоброжелателями князя. Татары его отравили.

18 О трудности этого путешествия можно судить по описаниям среднеазиатских пустынь у современных путешественников. «Мрачное, тяжелое впечатление наводят на душу путника необозримые пространства степей, лишенные всякой растительности. Животные бегут из этих страшных пустынь. Даже ящерицы и насекомые встречаются редко. Под ногами то и дело попадаются кости погибших лошадей, мулов и верблюдов. Почва раскаляется от невыносимой жары, солнце немилосердно жжет от восхода до заката. Ветерок не колышет воздуха, не дает хотя бы минутной прохлады. Лишь изредка промчится горячий вихрь, который гонит перед собой крутящиеся столбы соляной пыли. Во время бури эта соляная пыль засыпает путников и слепит им глаза».

19 Впоследствии благ. кн. Александр примирил кн. Андрея с ханом. Андрей возвратился на родину и получил в управление Суздаль.

20 Емь – финское племя.

21 В это время готовился поход вглубь Азии, в котором должны были принять участие все подчиненные хану народы.

22 Городец на Волге – село Нижегородской губернии.

23 Родоначальником князей московских был младший сын св. Александра Невского Даниил Александрович.

24 Великий князь московский Димитрий Иванович Донской княжил с 1363 по 1389 г. Знаменитая Донская битва с татарами, за которую великий князь и получил название Донского, произошла в 1380 г. 8 сентября. императрице Екатерине II в 1783 г.

25 Андрей Юрьевич, великий князь Владимирский (1169-1174 гг.).

26 Всеволод III, вел. кн. Владимирский (1176-1212 гг.)

27 Георгий или Юрий Всеволодович, дядя бл. кн. Александра, вел. кн. Владимирский (1219-1238 гг.).

28 Ярослав Всеволодович, отец благ. кн. Александра, вел. князь Владимирский с 1238 по 1246 г.

29 Св. Петр, царевич Ордынский, племянник хана Берке, тронутый речами Ростовского епископа Кирилла, бывшего в Орде, тайно от родных уехал в Ростов и крестился. Он скончался в 1290 г., приняв перед кончиною иноческое пострижение. Память его празднуется 29 июня.

30 Св. Петр, царевич Ордынский, племяник хана Берке, тронутый речами Ростовского епископа Кирилла, бывшего в Орде, тайно от родных уехал в Ростов и крестился. Он скончался в 1290 г., приняв иноческое пострижение. Память его празднуется 29 июня (ст. ст.)

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ І ГІГІЄНА ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Допущено Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти СРСР як навчальний посібник для учнів педагогічних училищ

Київ. Головно видавництво видавничого об’єднання «Вища школа» 1982

ВСТУП

Анатомія людини — це наука про будову і форму людського тіла. Завдання анатомії — дати послідовний опис форми й струк­тури органів і систем органів.

Фізіологія — наука про динаміку життєвих процесів, що відбу­ваються в організмі, про функції його органів. Вона вивчає про­цеси життєдіяльності організму і його клітин, тканин і органів. Вікова фізіологія — наука про функції дитячого організму.

Гігієна дітей і підлітків — наука про охорону і зміцнення здо­ров’я молодого організму. Гігієна вивчає вплив різних факторів Зовнішнього середовища на організм дитини, а також визначає сприятливі умови для його росту й розвитку. Природничонауковою зоновою гігієни дітей і підлітків є вікова фізіологія та вікова ана­томія.

Величезну роль у розвитку анатомії, фізіології, шкільної гігіє­ни, психології і педагогіки відіграли погляди, висловлювання і Цраці вітчизняних просвітителів — О. М. Радищева, О. І. Герцена, В. Г. Бєлінського, М. Г. Чернишевського, М. О. Добролюбова, К- Д. Ушинського та ін. К. Д. Ушинський у працях «Педагогічна антропологія», «Праця в її психічному і виховному значенні» під­креслює, яке велике значення має знання вчителем особливостей дитячого організму, що розвивається.

Багато зробив для посилення уваги до здоров’я підростаючого покоління перший нарком охорони здоров’я М. О. Семашко. Він, зокрема, наголошував на тому, що вікову анатомію, вікову фізіо­логію, педагогіку й психологію слід розглядати у нерозривному зв’язку з шкільною гігієною.

Комуністична партія і Радянський уряд постійно дбають про дітей. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції органі­зовуються перші науково-дослідні інститути і лабораторії, які займаються питаннями охорони здоров’я дітей і підлітків (03ДП). Для повноцінного відпочинку дітей відкриваються піонерські та­бори, санаторії, парки, майданчики, дитячі курорти. Велика увага приділяється фізичному вихованню. У постанові Центрального Ко­мітету КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про дальше піднесення масовості фізичної культури і спорту» (вересень 1981 р.) поряд з іншими заходами, спрямованими на розвиток фізичної культури в країні, передбачено, зокрема, поліпшити фізкультурні заняття з

дітьми дошкільного віку, організувати підготовку і перепідготовку викладачів, лікарів, вихователів дитячих садків з теорії і практики фізичного виховання.

Охорона здоров’я дітей, забезпечення оптимальних умов для їхнього росту і розвитку можливі при умові, що вчителі матимуть відповідні знання з анатомії, фізіології й шкільної гігієни. Крім того, вчитель має володіти необхідними знаннями з педагогіки й психології. Тільки виходячи з сукупності даних всіх цих наук мож­на правильно розв’язувати питання охорони й зміцнення здоров’я школяра, гармонійного розвитку його духовних і фізичних мож­ливостей.

Знання дитячої психології допомагає вчителеві краще розуміти дитину, враховувати її психічний стан, цілеспрямовано впли­вати на негативні моменти в її поведінці. Педагогічна психологія вивчає психіку учнів у процесі навчально-виховної роботи. При­родно, що науковою основою педагогічної психології є фізіологія вищої нервової діяльності. Лиш підсумувавши дані цих наук, мож­на судити про вікові анатомо-фізіологічні й психологічні особли­вості дітей та підлітків, що дає змогу вчителеві успішно здійсню­вати моральне, естетичне, трудове, розумове й фізичне виховання підростаючого покоління.