Фактори економічного зростання. Виробнича функція.

Під економічним зростанням розуміють збільшення реального доходу (випуску) в економіці (ВВП, НД), а також збільшення реального доходу (випуску) в розрахунку на душу населення країни.

Основні типи зростання: екстенсивний (збільшення обсягів випуску продукції за рахунок залучення додаткових ресурсів) та інтенсивний (збільшення обсягів випуску продукції за рахунок вдосконалення факторів виробництва).

До факторів економічного зростання відносять:

1) фактори попиту – рівень цін, споживчі інвестиції, інвестиційні державні витрати, обсяг чистого експорту;

2) фактори розподілу – повнота та раціональність залучення ресурсів у виробничий процес;

3) фактори пропозиції – забезпечують саму потенційну можливість зростання, їх групують відповідно до темпів економічного зростання:

- екстенсивні (зростання капіталу та збільшення працівників);

- інтенсивні (технологічний прогрес, вдосконалення управління виробництвом).

Для вимірювання та оцінки економічного зростання використовують показники абсолютного приросту, темпів приросту реального обсягу випуску в цілому та на душу населення. Останній показник є більш точним для оцінки економічного зростання, що важливе, перш за все, як основа зростання добробуту населення, засобу вирішення багатьох соціально-економічних проблем.

ΔYt= Yt - Yt-1

Δyt= ΔYt/Yt-1)×100.

Крім капіталу і праці, на економічне зростання впливає технічний прогрес. Для вимірювання його впливу на продукт Солоу запропонував застосовувати показник сукупної продуктивності факторів, який модифікує виробничу функцію таким чином: Y = AF(K, L), де А — сукупна продуктивність факторів.

З урахуванням усіх факторів темп приросту продукту визначається за формулою:

,

де ΔY/Y, ΔК/К, ΔL/L, ΔА/A — темп приросту відповідних показників, а — частка капіталу в продукті; (l-а) — частка праці в продукті.