Юридична дисципліна

Юридичні науки необхідно відрізняти від юридичних навчальних дисциплін.

Навчальна дисципліна (предмет) — це система знань, узятих з практичних наук, яка включає також вміння та навички з реалізації цих знань.

Співвідношення юридичної науки і юридичної дисципліни полягає в такому:

· Інформаційний зміст науки ширший від змісту відповідної дисципліни, оскільки остання охоплює лише частину знань науки.

· Зміст науки може існувати в різних точках зору вчених, зміст навчальної дисципліни — це перевірені канонічні знання.

· Наука не має адреси, вона охоплює сукупність знань, а навчальна дисципліна орієнтується на категорію тих, хто навчається, і застосовує знання науки з урахуванням майбутньої професійної діяльності.^[7]

Система дисциплін юриспруденції[

У системі юриспруденції можуть бути виділені такі групи юридичних дисциплін:

· синтезуючі дисципліни — філософія права, теорія держави і права, соціологія права, порівняльне правознавство, історія держави і права, історія вчень про державу і право;

· галузеві дисципліни національного права — конституційне право, цивільне право, кримінальне право, господарське право, міжнародне приватне право,цивільно-процесуальне право тощо;

· комплексні дисципліни — банківське право, податкове право, митне право, екологічне право тощо;

· прикладні дисципліни — криміналістика, юридична психологія, судова психіатрія, судова медицина;

· організаційні дисципліни — судоустрій, прокуратура, адвокатура, нотаріат;

· галузеві дисципліни міжнародного права — дипломатичне право, міжнародне гуманітарне право, міжнародне економічне право, міжнародне право прав людини, міжнародне інформаційне право, міжнародне кримінальне право, міжнародне космічне право, міжнародне екологічне право, міжнародне атомне право;

· регіональні дисципліни — право Європейського Союзу, право Ради Європи, право СОТ.