Українці під німецькою і угорською окупацією
Приблизно 550 тис. українців Холмщини та Лемківщини опинилися під німецькою окупацією. Це була дуже відстала в економічному, політичному, культурному відношенні частина українців. У 1939-1940рр. у ці райони переселилося 20-30-тис. політичних біженців з Галичини. Ця територія Гітлером була проголошена колонією і населення отримало мінімальні права і отримала назву Лемківського і Холмського регіонів Генерального губернаторства, влада була в генерал-губернатора Г.Франка і місцевого гестапо. Німці дозволили створення комітетів самодопомоги. У 1940 році вони створили в Кракові Український центральний Комітет, комітет допомагав хворим, літнім людям, безпритульним дітям, опікувався школами, кооперативами, молодіжними групами, видавав український часопис
З березня 1939р. Закарпаття перебувало під владою Угорщини, яка обіцяла надати автономію, натомість відбувалася масова мадяризація українського населення. Заборонялося все українське. Угорський уряд стверджував , що місцеве населення це окркмий русинський народ, який має органічні зв’язки з мадярами. Проповідували це Бродій та Фениик. Українці були 6 років під окупацією і зазнали економічного , політичного, культурного гноблення.
Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 )-(6год.)
Вивчення теми повинно привести до розуміння та знання:
· причин та характеру ІІ світової війни;
·
· змісту українського питання напередодні та на початку ІІ світової війни;
· подій Великої Вітчизняної війни, причин поразок Червоної Армії на першому етапі війни;
· характеру окупаційного режиму в Україні;
· основних течій Руху Опору на українських землях;
· наступальних операцій Червоної Армії на території України в 1943-1944 рр. та їх наслідків;
· процесу завершення возз’єднання українських земель;
· підсумків та уроків ІІ світової війни.
ІІ світова війна почалась нападом фашистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р.Серед багатьох чинників, що призвели до війни, вирішальне значення мали дві дипломатичні угоди, які справили на українців безпосередній вплив.
1) Підписавши 30 вересня 1938 р. Мюнхенський пакт, західні держави на чолі з Англією вдалися до спроби умиротворення Гітлера, дозволивши йому розчленувати Чехословаччину (й Закарпаття). Але замість задоволення домагань Гітлера цей вияв безхребетності західних держав лише розпалив у нацистів апетит до дальших територіальних загарбань. Гітлер готувався до повного загарбання Чехословаччини. У таємному пакті з Угорщиною він погодився на окупацію нею всього Закарпаття. Тому, коли в березні 1939 р. німецькі війська вдерлися на територію Чехословаччини, Угорщина не забарилася. 14 березня 1939 р. в Закарпаття увійшли угорські війська. Безнадійно поступаючись за чисельністю та озброєнням, Карпатська Січ чинила відважний, проте марний опір. 15 березня уряд Волошина символічно проголосив незалежну Республіку Карпато-України. А вже через кілька годин по тому він був змушений виїхати за кордон.
2) Ще безпосередніший зв'язок з вибухом війни мав підписаний 23 серпня 1939 р. нацистсько-радянський пакт (пакт Риббентропа-Молотова) — одна з найдивовижніших в історії угод. Гітлер, що не приховував ненависті до радянської системи та своїх територіальних претензій на Сході, хотів, перш ніж напасти на своїх противників на Заході, нейтралізувати СРСР. Сталін зі свого боку прагнув підписати з Гітлером угоду про ненапад та нейтралітет, сподіваючись тим самим спрямувати агресивність нацистів проти Франції та Англії і в такий спосіб виграти час для накопичення власних сил. Офіційно укладений між Німеччиною та СРСР договір був пактом про ненапад на 10 років. який, зокрема, передбачав обмін сировиною та зброєю. Більше того — до нього входив таємний протокол, у якому Гітлер і Сталін домовилися про розподіл Європи на відповідні сфери впливу та окупації. За ним до сфери впливу Радянського Союзу входили майже всі західноукраїнські землі, території Прибалтики та Фінляндії. Маючи гарантії нейтралітету Радянського Союзу, Гітлер напав на Польщу, поклавши початок другій світовій війні. Кваплячись оволодіти своєю частиною гинучої польської держави, 17 вересня 1939 р. радянські війська вступили у Східну Польщу і зайняли майже всі землі, населені українцями та білорусами. За чотири тижні польська держава перестала існувати.
Українське питання напередодні та на початку ІІ світової війни
Після приєднання західноукраїнських земель до УРСР їх спіткала доля Наддніпрянської України. «Соціалістичні перетворення», що так тяжко позначились на долі наддніпрянських українців, тепер почалися в західних областях.
22 червня 1941 р. нацистська Німеччина несподівано напала на СРСР. Із зіткненням між собою двох тоталітарних систем розпочалася війна титанічних масштабів і небаченої жорстокості. Уздовж фронту, що простягнувся більш як на 3 тис. км від Білого моря на півночі до Чорного моря на півдні, тримільйонні війська Німеччини та її союзників атакували радянські сили, які налічували понад 2 млн. чоловік. Глибока віра Сталіна в те, що Гітлер не порушить нацистсько-радянського пакту, призвела до того, що радянський уряд, знехтувавши численними застерігаючими сигналами про напад, був захоплений ним цілком зненацька. До того ж радянські генерали припустилися стратегічної помилки, розташувавши завелику кількість військ надто близько від кордону. Це дало змогу швидкохідним танковим колонам німців великими обхідними маневрами оточити й знищити їх. Червона армія зазнавала однієї страхітливої поразки за іншою. Падіння Радянського Союзу здавалося неминучим. На самого Сталіна напад Німеччини створив глибоке враження. Він закрився у себе на дачі і кілька днів ні з ким не спілкувався. Перший публічний виступ керівника СРСР відбувся тільки 7 листопада 1941 р., коли німці вже стояли під Москвою. Cталін звернувся до бійців московського народного ополчення, що вирушали на захист столиці.
◄Карта. Найбільша частина німецьких сил — група армій «Південь» під командуванням фельдмаршала Карла фон Рундштедта — мала захопити Україну. І саме на Україні німці здобули ряд вражаючих перших перемог, головна серед них — знищення у вересні 1941 р. величезних радянських сил у районі Києва й захоплення 650 тис. полонених. Унаслідок цього через чотири місяці від початку вторгнення німці окупували майже всю Україну. До грудня 1941 р. вони контролювали близько 80 млн. чоловік, або 42 % населення Радянського Союзу, й велику частину його економічного потенціалу, а також захопили 3,8 млн. радянських військовополонених (із них 1,3 млн. становили українці).
Дата добавления: 2014-12-30; просмотров: 1080;