ПДМ – пакер для двохступеневого та манжетного цементування
Пакери призначені для манжетного цементування при кріпленні додаткових стовбурів свердловин хвостовиками діаметром 114,3, 127 і 139,7 мм з підвіскою їх в обсадних колонах діаметром 168,3 мм
Хвостовик з технологічним оснащенням, пакером на його нижньому кінці і пристроєм для спуску і підвіски хвостовика на його верхньому кінці спускається в свердловину на колоні бурильних труб діаметром 89,3-114,3 мм.
Конструктивна надійність пакерів поєднується з технологічністю і ефективністю їх застосування з пристроями для спуску і підвіски хвостовиків, особливо, при кріпленні додаткових стовбурів свердловин. Пакери ПДМ-114, ПДМ-127 і ПДМ-140 розроблені і випускаються для хвостовиків діаметром 114,3, 127,0 і 139,7 мм.
| 1 - верхній перехідник ; 2 - корпус; 3 - верхнє сідло; 4 - фіксатор; 5 - верхня втулка; 6 - нижня втулка; 7 - циркуляційні отвори; 8 - стопорний гвинт; 9 - наполегливе кільце; 10 - зрізаючий гвинт; 11 - нижнє сідло; 12 - клапан впускання; 13, 14 - канали впускаючі; 15 - наполегливе кільце; 16 - корпус ущільнювача; 17 - рукавний ущільнювач; 18 - кільце; 19 - перехідник нижній; 20 - продавочна пробка; 21 - підвісна пробка; 22 - падаюча пробка; 23 - падаючий шток. |
Шифр пакера | Діаметр хвостовика, обладнаний пакером, мм | Зовнішній діаметр пакера, (не більше), мм | Внутрішній діаметр пакера без урахування розбурюваних деталей (не менше), мм | Довжина пакера в робочому положенні, мм |
ПДМ-114 | 114,3 | |||
ПДМ-127 | 127,0 | |||
ПДМ-140 | 139,7 |
Зворотне цементування відрізняється від прямого тим, що закачування цементного розчину ведеться через кільцевий простір між попередньою колоною і колоною, що цементується, а рідина, що витісняється, виходить на поверхню через внутрішню порожнину останньої. Додаткового обладнання для реалізації цього способу не потрібно, а достатньо стандартної системи обв'язки ПВО, змонтованої на буровій. Обсадну колону при застосуванні цього способу цементування спускають без зворотного клапана.
Після промивання свердловини способом зворотної циркуляції в заколонний простір закачують першу порцію буферної рідини, за нею — порцію промивальної рідини в об'ємі, що дорівнює внутрішньому об'єму обсадної колони, і другу порцію буферної рідини. Після цього закачують розрахунковий об'єм тампонажного розчину, а за ним — третю порцію буферної рідини і протискувальну рідину, якщо колона цементується не до устя.
До недоліків зворотного цементування слід віднести те, що цементування ведеться без пробок і перша порція цементного розчину змішується з залишками промивальної рідини, кірки і буферної рідини. Вона надходить у зону продуктивного пласта. Тому цю порцію цементного розчину потрібно протиснути в обсадну колону, внаслідок чого в ній утворюється цементний стакан великої висоти, який потрібно розбурювати. Крім того, для визначення моменту закінчення процесу цементування до першої (сигнальної) порції цементного розчину потрібно додавати активовані ізотопи з малим періодом напіврозпаду. Місцезнаходження цієї порції в свердловині встановлюють із допомогою індикатора гамма-випромінювання, який спускають в обсадну колону на кабелі через лубрикатор в гирловій головці (прилад РК). Менш точно, але простіше зафіксувати закінчування цементування можна з допомогою підфарбованої рідини, вихід якої збігався би з досягненням цементним розчином кінцевого положення в свердловині.
Лубрикатор (рос. лубрикатор, англ. lubricator, нім. Lubrikator m, Schmiervorrichtung f, Schmierpresse f) – у свердловинних технологіях - герметизуючий пристрій, що використовується при спуску (підйомі) глибинних приладів у свердловину з надмірним гирловим тиском (від 0,5 до 60 МПа). Лубрикатор – це циліндр діаметром 0,05 або 0,062 м, нижня частина якого сполучається з фонтанною арматурою свердловини; у верхній частині розташовується сальник, що забезпечує герметизацію при проходженні дроту або кабелю з глибинними приладами через лубрикатор. Розрізняють лубрикатори для спуску глибинних приладів з місцевою або дистанційною реєстрацією параметрів.
Цементування частин обсадних колон і хвостовиків. Нижні секції обсадних колон і хвостовики спускають на бурильних трубах з допомогою спеціальних роз'єднувачів.
Тому їх цементування ведеться з однією (верхньою) пробкою, як правило, одним заходом. Існують конструкції роз'єднувачів, які дозволяють здійснювати двоступеневе цементування хвостовиків і секцій колон.
Цементування колони необхідно здійснювати в підвішеному стані, що дозволяє клинова підвіска. Перевага клинової підвіски полягає, по-перше, в можливості проведення операції з підвішування обсадної колони до її цементування і, по-друге, в тому, що від'єднувати бурильні труби можна зразу ж по закінченню протискування цементного розчину.
Успішність спуску і цементування хвостовиків і секцій обсадних колон в значній мірі залежить від надійності конструкції і якості виготовлення спеціальних підвісних пристроїв, роз'єднувачів і стикувальних вузлів. Конструкції цих пристроїв постійно вдосконалюють.
Комплект технологічної оснастки для секційного кріплення обсадними колонами Ø 140 мм, 146 мм, 168 мм (ТО СКС-140, ТО СКС-146, ТО СКС-168)
Даний комплект технологічної оснастки призначений для секційного спуску та кріплення нафтових та газових свердловин експлуатаційними колонами діаметром 140-168 мм.
В комплект оснастки входять:
- обертова підвіска,
- пристрій для стикування секцій,
- цементувальна муфта (опція),
- пристрій для цементування (опція).
Процес спуску секцій обсадних колон і їх цементування проводиться по двох схемах:
Схема 1.Спуск нижньої секції обсадної колони, її цементування, спуск верхньої секції обсадної колони, промивка, її цементування і подальше з'єднання з нижньою секцією, натяг на розрахункову величину. Така схема секційного спуску та кріплення є класичною і використовується найбільш поширено, так як стикування секцій експлуатаційних колон проводиться, в основному, в обсадженому стволі. При цьому цементувальна муфта не використовується.
Схема 2.Спуск нижньої секції обсадної колони, її цементування, спуск верхньої секції в компоновці із цементувальною муфтою, з'єднання з нижньою, натяг на розрахункову величину, промивка, її цементування, закривання отворів цементувальної муфти. Така схема секційного спуску та кріплення застосовується у випадку з'єднання секцій у відкритому стволі, а також при наявності зон зминання або порушення проміжної колони в інтервалі спуску верхньої секції експлуатаційної колони і інших факторів, які можуть перешкоджати вільному повздовжньому руху колони.
Рисунок 4 – Обертова підвіска ОП-140,146,168.
1 - серцевина; 2 - корпус; 3 - замкова втулка; 4 - вінець; 5 - кільце; 6 - кільце; 7 -обойма; 8 - стакан; 9 - кільце штопорне; 10 - перехідник; 11 - штифт зрізний; 12 - перехідник замковий; 13 – підвісна секційна пробка;14 - верхня продавлювальна пробка.
Обертова підвіска призначена для спуску та цементування 1-ї секції обсадної колони. Дає можливість застосовувати двохсекційну пробку, що забезпечує контроль за цементуванням та задану висоту цементних стаканів. Відкривання промивальних вікон проводиться обертанням вправо. Також є дублюючий варіант для відкривання промивальних вікон. За вимогою Замовника підвіска може бути обладнана шпонками, які блокують передчасний відворот допускного інструменту, що дозволяє в особливо складних умовах виконувати допуск колони з проробкою.
Температурний інтервал застосування підвіски необмежений.
Таблиця 3.
№ | Найменування показників | ОП-140 | ОП-146 | ОП-168 |
Габаритні розміри, мм: - зовнішній діаметр - довжина - прохідний канал в корпусі перехідника - прохідний канал у підвісній секційній пробці | 190-195 2500-3000 118 | 192-198 2500-3000 124 | 195-206 2500-3000 144 | |
Допустимий тиск при цементуванні,МПа | ||||
Випробувальний тиск, МПа | ||||
Тиск зрізки штифтів підвісної пробки, МПа | 6-8 | 6-8 | 6-8 | |
Зусилля зрізування штифтів корпусу та обойми при частковому розвантаженні інструменту, т | 8-10 | 8-10 | 8-10 | |
Робоче осьове навантаження розтягу, т |
Дата добавления: 2014-12-29; просмотров: 1745;