Напрямок стовбура свердловини в першу чергу залежить від КНБК і характеристик розбурюваного пласта.

• анізотропія, шаруватість, сланцюватість, тріщинуватість гірських порід;

• похиле залягання пласта;

• часте чергування різних за твердістю і товщиною пластів;

• наявність зон із м'якими, незцементованими або сильно зруйнованими породами;

• наявність у розбурюваних пластах тектонічних порушень, каверн, порожнин;

• тверді включення в м’яких незцементованих породах.

Вплив анізотропії гірських порід на викривлення свердловин оцінюється буровим індек­сом анізотропії h, який, за A. Lubinski, характеризує відносну різницю між буримістю породи в двох напрямках — паралельному і перпендикулярному до площини шаруватості

, (7)

де , — відповідно механічна швидкість буріння перпендикулярно і паралельно до на­пластування.

За оцінками A. Lubinski, індекс анізотропії гірських порід може перебувати в межах від 0 до 0,75.

При бурінні в розрізах, представлених чергуванням порід різної твердості та похилих пластах (рис.4), долото руйнує породу нерівномірно. М'які прошарки розбурюються легше, як правило, з утворенням стовбура збільшеного діаметра, а при досягненні твердого прошарку (точка А), порода при розбурюванні чинить більший опір. Це приводить до виникнення моменту (М= r ·G ), який впливає на прогин ОБТ, а це в свою чергу сприятиме відхиленню долота від вертикалі в межах цього інтервалу (виникають умови, що сприяють викривленню свердловин).

Із практики відомо, що напрямок зміщення долота залежить від кута падіння

пласта.

Рисунок 9.4 − Вплив твердості і кутів падіння пластів на викривлення свердловин

Аналіз промислових даних показує, що на викривлення свердловин впливає як величина кута падіння пластів, так і ступінь анізотропії гірських порід.

Технологічні причинивикривлення свердловин зумовлені впливом способів і режимів буріння, які приводять до нерівномірної розробки стінок све­рдловини і до нерівномірного руйнування вибою, а саме:

• осьове навантаження на долото і частота його обертання;