Діагностика прихватів

Діагностика прихватів розглядає такий перелік ознак і факторів:

• місце прихвату (розташування меж прихвату);

• властивості породи і пласта (літологія, тектоніка, проникність, пластовий тиск, температура, флюїдонасиченість);

• особливості стовбура свердловини (діаметри, наявність каверн, жолобів, перегинів);

• характер траєкторіїсвердловини (зенітний та азимутальний кути);

• технологічні властивості бурового розчину (густина, фільтрація, реологічні параметри, мастильна здатність та ін.), реагенти, якими оброблено буровий розчин;

• технологічна операція, що передувала прихват (нарощування, підйом, спуск, проми­вання і т.ін.);

• характер циркуляції бурового розчину після прихвату (витрата та перепад тиску під час промивання);

• ускладнення, що передували прихвату, та брак під час виконання допоміжних робіт (осипання, затягування, посадки, падіння сторонніх предметів у свердловину);

• додаткові ускладнення, що мали місце в процесі ліквідації прихвату (поглинання та ін.).

Використовуючи подану систематику ознак і класифікацію прихватів, можна з достат­ньою достовірністю діагностувати різновиди прихватів.