Обговорення головних теоретичних положень. З'ясування теоретичного підґрунтя теми може бути здійснене у різних формах: як тестова перевірка знань (9)
З'ясування теоретичного підґрунтя теми може бути здійснене у різних формах: як тестова перевірка знань (9), як дискусія із залученням студентів до виконання ролей керівника дискусією тощо. При будь-яких формах усвідомлення суті й специфіки педагогічне спілкування важливо здійснювати, виходячи із розуміння курсу школи на гуманізацію, не лише як дотримання норм і правил поведінки у стосунках «учитель — учень», а й як створення умов, у яких дитина, взаємодіючи з учителем, ровесниками, світом, набуває досвіду навчальної трудової діяльності, гідної культурної людини. Умови, які створює педагог-гума-ніст, викликають у дитини добровільне прагнення (свідоме чи несвідоме) взаємодіяти з учителем, виховуватися, бути вихованим.
Потрібно осмислити проблему, щоб навчитися закладати фундамент гуманних стосунків у школі, організовувати педагогічну взаємодію на засадах толерантності, полісуб'єктності, ненасилля.
Наведена нижче схема-конспект може слугувати опертям не лише у домашній підготовці студентів, айв організації співбесіди на занятті.
Педагогічне спілкування (ПС) — комунікативна взаємодія педагога з учнями, батьками, колегами, спрямована на створення сприятливого психологічного клімату, психологічну оптимізацію діяльності й стосунків (6). На практиці воно виступає не завжди як професіональне.
Звідси ознаки професіоналізму спілкування педагога
— воно багатогранне,
— поліфункцюнальне,
— особистісно зорієнтоване
Однобічність (а не багатогранність) у спілкуванні обмежує можливості використання його впливу на дитину, його функції
Перцептивна — пізнати партнера й самоствердитися
Враховуючи те, що в педагогічному спілкуванні вчитель завжди дотримується вектора мети (воно здійснюється для того, щоб організувати взаємодію дитини зі світом як неухильний рух особистості до гідного життя і здійснюється таким чином, щоб цей рух був гідним життя), Н Щуркова наголошує на таких трьох специфічних педагогічних функціях (б, с 52 — 53)
функція відкриття дитини до спілкування, яка полягає в тому, щоб переконати дитину в позитивному ставленні вчителя до неї і цим збудити бажання спілкуватися, зняти страх, психологічні затиски,
функція співучасті — передавати й приймати внутрішній світ учителя й учня, транслювати своє «Я» іншому «Я»,
функція піднесення вихованця й збереження вчителем власної гідності — здійснення впливу, який допомагає сходженню до духовних новоутворень (публічне оголошення чеснот дитини, авансування, звернення до неї по допомогу)
Зазначені специфічні функції педагогічного спілкування дають педагогові змогу організувати його як особистісно зорієнтоване
Як розрізняються особистісно зорієнтоване і формальне спілкування?
особистісно зорієнтоване — виконання нормативне заданих
Особистісно зорієнтоване спілкування — суб'єкт-суб'єктне рівно-партнерське. Формально зорієнтоване — суб'єкт-об'єктне, суборди-новане, ієрархічне.
Формально зорієнтоване (формально рольове) спілкування спрямоване на упорядкування навчання. Головне у ньому — раціональне начало. В особистісно зорієнтованому спілкуванні раціональне й емоційне начала поєднуються.
Для організації особистісно зорієнтовного спілкування важливо:
— ініціювати суб'єктність учня: активізувати його діяльність для
самоусвідомлення, усвідомлення своєї здатності бути стратегом власно
го життя;
— дати учневі можливість зробити вільний вибір способів дії;
— формування в учнів не лише знання, а й ставлення до знань.
Забезпечити багатогранність, поліфункціональність, особистісну орієн
тацію у спілкуванні може діалогічна структура.
Як уже зазначалось, у психології розрізняють дві форми спілкування.
Монологічне — спілкування поляризоване за активністю.
У діалогічному спілкуванні відбувається конструктивне співробітництво, всі залучені до взаємодії. Діалогічне педагогічне спілкування ґрунтується на обміні смислами у спілкуванні, вибудовується на засадах діалогу педагогічного — дії у педагогічному процесі, яка дає кожному партнерові у спілкуванні можливість самоутвердитися.
Діалогічне педагогічне спілкування — тип професійного спілкування, що забезпечує суб'єкт-суб'єктний характер взаємодії педагога та учнів і відповідає критеріям діалогу.
Критерії і показники діалогу:
визнання рівності особистісних позицій у спілкуванні (спільне розв'язання проблем, надання учням матеріалу для самостійної оцінки);
домінанта на співрозмовникові і взаємовплив поглядів (урахування позиції співрозмовника, увага до його ставлення, готовність змінити власну думку);
персоніфікація повідомлення (мінімізація знеособлених висловлювань, звернення до особистого досвіду, досвіду учнів, інших осіб);
модальність висловлювання (обмін смислами, а не лише змістом; висловлювання словесне, інтонаційне та мімічне);
установка на відповідь (звернення вербальні і невербальні, запитання, пропозиції);
поліфонічність взаємодії (врахування кожної думки, можливість висловлюватися кожному);
двоплановість позиції (природність спілкування, дотримання надзавдання).
У педагогічній взаємодії розрізняють стилі ставлення, керівництва та спілкування. |
Розгляньмо, як має бути побудоване педагогічне спілкування.
Стиль спілкування — усталена система способів і прийомів у взаємодії.
Взаємозв'язок стилів ставлення, керівництва, спілкування
Для оволодіння продуктивним стилем спілкування (захоплення спільною творчою діяльністю) потрібно мати такі якості:
—спрямованість на дитину;
—захопленість справою;
—професійне володіння організаторською технікою;
—делікатність, на якій ґрунтується педагогічний такт.
Порівняльна характеристика стилів керівництва вчителя
Порівняльна характеристика стилів спілкування вчителя (за В. Кан-Каликом)
Дата добавления: 2014-12-27; просмотров: 901;