Партійні системи.
Термін "партійна система" використовується як для характеристики взаємовідносин між політичними партіями і державою, так і для відносин політичних партій між собою.
Поняття "багатопартійна система" близьке до поняття "багатопартійність", але не тотожне. Якщо останнє вказує на кількість партій, функціонуючих у державі, то "багатопартійна система" означає, що реальну можливість боротися за владу мають більш як дві партії, оскільки "двопартійна система" — це також багатопартійність. За наявності багатопартійної системи, як правило, формується коаліційний уряд.
Двопартійна система — це не показник кількості партій, що діють на політичній арені конкретної країни. Їх завжди більше двох. Поняття "двопартійна система" лише підкреслює, що в умовах багатопартійності тільки дві політичні партії володіють реальною можливістю вести боротьбу за владу і як наслідок, — можуть сформувати уряд. Одна з цих партій стає правлячою, а друга — опозиційною. Як правило, — це дві давно сформовані партії, які почергово змінюють одна одну при владі. Інші політичні партії не можуть стати владними, по-перше, через свою нечисленність і, по-друге, через діючу мажоритарну виборчу систему. Мажоритарна виборча система не дозволяє перемогти на виборах нечисленним партіям. Вона вигідна лише великим, численним партіям. Так, у Великій Британії діють такі політичні партії: Консервативна, Лейбористська, Ліберальна, Соціал-демократична, Демократична партія лівих сил, "Зелені". Національний фронт та ін. Але прийти до влади можуть тільки представники Консервативної чи Лейбористської партії.
Однопартійні системи характерні для країн з авторитарним політичним режимом. Нині вони існують на Кубі, в КНДР, Лаосі та ін. В умовах однопартійної системи спостерігається зрощування партії з державним апаратом в єдиний бюрократичний механізм. Внаслідок цього саме поняття "партія" як частина суспільства втрачає сенс.
Заборонена діяльність політичних партій у Саудівській Аравії, Кувейті, Омані, ОАЕ.
Дата добавления: 2014-12-27; просмотров: 782;