Робота 44

Виявлення амілази в насінні, що проростає

Проростання насіння – важливий етап онтогенезу насінних рослин, що включає кілька стадій – набрякання насінин за рахунок поглинання великої кількості води; мобілізацію запасних речовин за рахунок гетеротрофного живлення зародка; прокльовування зародкового корінця. У сухому насінні, яке перебуває в стані фізіологічного спокою, ензими здебільшого перебувають у неактивному стані. Під час набрякання насіння активність гідролаз, які необхідні для перетворення нерозчинних запасних речовин, різко зростає. Це відбувається досить швидко, з одного боку, за рахунок переходу ензимів у активний стан, з іншого – за рахунок їх новоутворення. Ензими легко переміщуються з клітин, в яких вони синтезувались, в інші клітини або в зовнішнє середовище.

У цій роботі спостерігають за активністю амілаз – ензимів, що забезпечують розщеплення крохмалю. У рослинних тканинах виявлено ізоформи двох амілаз: a-амілаза, яка спричиняє розпад молекули крохмалю на крупні частини (декстрини), і b-амілаза, яка відщеплює від крохмалю кінцеві залишки мальтози.

Сухе насіння пшениці, жита й ячменю містить тільки b-амілазу в зв’язаному, неактивному стані. При проростанні цей ензим переходить у вільний стан і, крім цього, відбувається de novo синтез a-амілази.

Мета роботи:на модельному дослідіпорівняти активність амілаз сухого і проростаючого насіння злаків.

Прилади та матеріали дослідження: вага; водяна баня; гострий ніж або скальпель; мірний циліндр на 100 мл; хімічний стакан на 100 мл; чашки Петрі; 1%-ний крохмаль, розчин Люголя; агар; сухе і набрякле насіння пшениці, вівса або кукурудзи.

Хід виконання роботи

1.На водяній бані розчиняють 1 г агару в 50 мл води, додають 5 мл 1% крохмалю і виливають розчин у 3 чашки Петрі так, щоб товщина шару крохмального агару в кожній чашці була не менше 0,5 см.

2.Після застигання агару на його поверхні поміщають розрізані насінини пшениці, вівса або кукурудзи зрізом вниз. В одній чашці – набубнявілі насінини , в другій – сухі насінини , в третій –сухі насінини, у яких місця зрізу змочені водою.

3.Через 1 годину видаляють насіння, а на поверхню гелю наливають слабкий розчин Люголя (10 мл води + 10 крапель розчину Люголя). Спостерігають за забарвленням крохмального гелю. Порівнюють результати забарвлення у трьох чашках. Дані заносять у таблицю.

4.Висновки.