Методологічні проблеми сучасної економічної науки і практики

Проблеми методологічного порядку зумовлює прискорення процесу розвитку суспільного виробництва, застосування нових технологій виробництва, форм і методів управління ним, концентрація уваги на людському факторі виробництва та управління, необхідність посилення зв'язку науки з виробництвом тощо. М.п. полягають у необхідності аналізу принципів, засобів, методів наукової діяльності, які забезпечують пізнання та узагальнення економічних процесів і явищ, виявлення причин, тенденцій, закономірностей їх виникнення, існування та розвитку.

М.п. економічної науки можна виокремити, виходячи з тих функцій, які виконує методологія, як наука про методи пізнання. При цьому слід мати на увазі, що хоча існують різні визначення методології (вузькі й широкі), всі вони не заперечують виконання нею трьох функцій: отримання нового знання; структурування цього знання у вигляді нових понять, категорій, законів, гіпотез, ідей, теорій; організацію використання нових знань у суспільній практиці -освітній, виховній, виробничій та іншій діяльності. можна виокремити наступні методологічні проблеми:

ті, що пов'язані з реалізацією функції отримання, створення нового знання про економічні процеси та явища;

ті, що пов'язані із структуруванням цього знання у вигляді нових понять, категорій, законів, гіпотез, ідей, теорій; ті, що пов'язані з організацією використання нових знань в суспільній практиці.

Що стосується проблем, пов'язаних з використанням нових знань в суспільній практиці, то вони проявляються головним чином у непридатності багатьох спеціальних методологій для пізнання тих чи інших конкретних явищ з галузевих та функціональних економік. Непридатність зумовлена тим, що методології для пізнання явищ з галузевих і функціональних економік здебільшого відірвані не тільки від філософських і загальнонаукових принципів та законів розвитку суспільного виробництва, а й від методологічних висновків політичної економії. Іншими словами, методологічні узагальнення для використання в конкретних галузях базуються в певній мірі на стихійно-емпіричному пізнанні, на знаннях, що їх дала практика Якщо практика багата, велика, то, зрозуміло, вона може дати більш-менш ефективні узагальнення (наприклад, практика ведення ринкового господарства), а якщо досвіду практичної діяльності не достатньо, то й методологічні узагальнення, установки будуть малоефективні.