Причини поразки ЗУНР
| · ЗУНР опинилася в міжнародній ізоляції, без воєнної та дипломатичної підтримки європейських держав |
| · УНР, воюючи на декількох фронтах в 1918-1919 рр., не змогла захистити територію ЗУНР від окупації Польщею |
| · ЗУНР з економічних причин не створила достатню за чисельністю та військовим оснащенням армію |
Виведення: досвід ЗУНР підтвердив, що надбати та відстояти незалежне національне існування можливо лише завдяки напруженню сил всіх соціальних прошарків та політичних сил нації. ЗУНР прагнула відкрити широкі можливості для повноцінного національно-державного, економічного та культурного життя українців. Урядові програми були демократичними за характером, але короткочасними й залишилися нереалізованими.
В Австро-Угорщині українці проявили себе єдиним народом, який, однак, не зміг реалізувати принцип національного самовизначення й створити після Першої світової війни власну державу
№ 17
Проголошення Злуки УНР і ЗУНР, історичне значення цього Акту
__________________________________________________________________________
В листопаді 1918 р. уряд ЗУНР звернувся до уряду УНР із пропозицією возз'єднати ЗУНР та УНР в єдину державу
Уряд УНР та уряд ЗУНР підписали попередній договір про об'єднання («Злуку») 1 грудня 1918 р. у Фастові
Трудовий конгрес схвалив 22 січня 1919 р. Декларацію про об'єднання ЗУНР та УНР в єдину державу. В Києві відбулася урочиста церемонія, присвячена об'єднанню ЗУНР та УНР
Об'єднання ЗУНР та УНР відбулося в умовах війни із Польщею й громадянської війни в УНР
ЗУНР обіцяла надати УНР воєнну допомогу
Історичне значення проголошення Злуки УНР і ЗУНР
| · День Соборності України увійшов до історії як національне свято |
| · Соборність українських земель була здобута дуже високою ціною |
| · Злука мала політико-ідеологічний, а не державно-правовий характер |
| · Залишилася лише декларацією, тому що: |
| ü не були вироблені правові умови для її виконання |
| ü Злука не була ратифікована законними органами обох держав (пізніше передбачалося затвердження Злуки Українським Установчими Зборами) |
№ 18
Українське питання на Паризькій мирній конференції у 1919 р.
_____________________________________________________
В 1919-1920 рр. держави-переможниці в Першій світовій війні скликали в Парижі конференцію для підготовки та підписання мирних переговорів. Ця конференція вирішила й долю ЗУНР.
Паризька мирна конференція(19 січня 1919 р.)
В 1919-1920 роках держави-переможниці в Першій світовій війні скликали в Парижі конференцію для підготовки та підписання мирних переговорів, підведення підсумків Першої світової війни та післявоєнного устрою світу.
Делегація УНР опинилася в складній ситуації. Уклавши в 1918 р. Брест-Литовський мирний договір із Німеччиною, УНР вважалася союзником Німеччини, а такі країни на конференцію не запрошувалися, тому доля українців вирішувалася без їх участі.
| Сторони | Позиція |
| Українська делегація | · Добитися визнання незалежності УНР · Посісти гідне місце в системі післявоєнних міжнародних відносин · Отримати допомогу та підтримку від країн Антанти для боротьби із більшовиками |
| Країни Антанти | · Антанта цілком підтримувала російських монархістів та білогвардійців в їх боротьбі із більшовиками · Франція намагалася не допустити відродження потужності Німеччини й прагнула створити «санітарний кордон» для боротьби із більшовизмом, а уряд УНР розцінювався як просоціалістичний · Польща воліла відродження єдиної та неподільної Росії й «Великої Польщі» за рахунок українських земель · Франція та Великобританія ще в грудні 1917 р. визнали уряд УНР |
| Відносини із країнами Німецького блоку | · Стан війни між УНР і країнами Німецького блоку було припинено за умов Брест-Литовського мирного договору |
| Відносини із Радянською Росією | · Відбувся остаточний розрив із російським центром після проголошення незалежності України · Більшовицьке керівництво вирішило підпорядкувати собі Україну та встановити радвладу силою зброї |
| Підсумки конференції | · Переміг французький варіант вирішення українського питання: ü Для боротьби із більшовиками надавалася допомога білогвардійським військам Денікіна, Польщі, Румунії ü Визнається право Польщі на окупацію Східної Галичини ü Визнається право Чехословаччини - на Закарпаття ü Визнається право Румунії – на Північну Буковину та Бессарабію ü Більшовики захопили більшу частину України |
Таким чином, країни Антанти своїми діями фактично посягнули на суверенітет та соборність України. Паризька мирна конференція узаконила окупацію споконвічно українських земель Польщею, Румунією, Чехословаччиною.
Українське населення Польщі та Румунії (на відміну від Чехословаччини) винесло на собі весь тягар національного приниження й культурного обмеження.
Рішення Паризької конференції на довгі роки посилили напруженість в українсько-польських та українсько-румунських відносинах, які лише в наші часи намагаються нормалізувати керівники України, Польщі та Румунії.
№ 19
Історичне значення і уроки боротьби українського народу за незалежність в 1917-1920 рр.
В 1917-1920 рр. український народ вперше створив власну державу. Проте, відстояти його незалежність та суверенітет Україні не вдалося.
Внутрішньополітичні причини поразки Української революції
| · Різні погляди на майбутнє України у лідерів національного руху, що призводило до його розколу й ослаблення |
| · Відсутність підтримки центральної влади в широких верствах населення та відсутність ефективного адміністративного апарату |
Зовнішньополітичні причини поразки Української революції
| · Несприятливі зовнішні фактори: |
| ü Інтервенція білогвардійців |
| ü Протистояння з більшовиками |
| ü Війна з Польщею |
| ü Антанта, як і всі попередні, вороже відносилася до незалежної України й робила все, щоб ліквідовувати її державність |
Історичне значення героїчної боротьби українського народу за державну незалежність
| · Головний урок полягає в необхідності єдності всіх національно-патріотичних сил для досягнення спільної мети – незалежності України. Відсутність такої єдності була основною внутрішньою причиною поразки |
| Із цього витікає необхідність взаємних поступок, компромісів різних національно-патріотичних сил, без чого єдність їх дій неможлива
|
| · Досягнення незалежності неможливе без глибоких соціально-економічних реформ, які відкривають перспективи покращання життя основної маси населення |
| · Без добре організованої та підготовленої армії неможливо добитися поставлених цілей в національно-визвольному русі |
| · Досвід Української революції продемонстрував необхідність й важливість створення відданого ідеям незалежності управлінського апарату, який зміг би належним чином налагодити управління всіма найскладнішими процесами життєдіяльності суверенної держави |
| · Необхідно враховувати зовнішньополітичну ситуацію, добиватися підтримки незалежності України провідними зарубіжними країнами. Без широкої міжнародної підтримки існування суверенної України надзвичайно ускладнюється |
| · Необхідне проведення політики урегулювання відносно національних меншин |
| · В умовах соціальних потрясінь національна еліта повинна чітко усвідомлювати та виражати інтереси власного народу |
Революція ознаменувала перехід від національно-культурного пробудження народу на початку ХХ ст. до боротьби за незалежність.
Національно-демократична революція стала періодом масового героїзму та високих патріотичних почуттів.
Виведення:Боротьба за незалежність українського народу ускладнювалася кривавою громадянською війною. Для будівництва та існування незалежної національної держави правлячі кола повинні дотримуватися політики компромісів. Досвід парламентаризму часів УНР має враховуватися в сучасній Україні. Взаємовигідні мирні відносини України із сусідніми державами являються одними з умов її незалежного розвитку.
№ 20
Складіть розгорнутий план відповіді: «Культурне і духовне життя в Україні у 1917- 1920 рр.»
Культура України в 1917-1920 рр.
Дата добавления: 2014-12-21; просмотров: 6362;