Модель Манделла—Флемінга

враховує взаємодію трьох ринків: товарного, грошового і валютного.

Зазначена модель є модифікованим варіантом моделі IS—LM, пристосованим до відображення результатів впливу зовнішнього світу на внутрішню економіку. Вона розрахована на «малу економіку» й абсолютно мобільний капітал.

Почнемо з кривої IS, яка відображає рівновагу на товарному ринку, і пригадаємо, що її функція має такий вигляд:

(2.1) Згідно з наведеною функцією АЕ — це автономні видатки.
У закритій економіці їх величина визначається за формулою: . У відкритій економіці вони доповнюються автономним чистим експортом ( ).

У підсумку функція кривої IS у відкритій економіці набуває такого вигляду:

(2.2)

де Z — коефіцієнт еластичності чистого експорту за валютним курсом (номінальним). Тепер перейдемо до кривої LM: (2.3) У відкритій економіці і в умовах абсолютно мобільного капіталу внутрішня відсоткова ставка дорівнює світовій. Тому функція кривої LM у моделі Манделла—Флемінга спрощується: , (2.4) де — світова відсоткова ставка.

Якщо у функцію кривої IS підставити значення внутрішньої відсоткової ставки за формулою (6.4), то отримаємо функцію рівноважного доходу на трьох ринках: . (2.5)

Із формули (6.5) випливають два принципові висновки для макроекономічної політики: Перший — внутрішня відсоткова ставка жорстко залежить від світової. Тому її рівноважний рівень може змінюватися лише тією мірою, якою змінюється світова відсоткова ставка. Другий — в умовах стабільності світової відсоткової ставки не змінюється і внутрішня рівноважна відсоткова ставка,

В умовах фіксованого курсоутворення і стабільної світової відсоткової ставки формула спрощується:

Y = АЕ . (2.8)

з’являється додаткова крива — СМ, яка є абревіатурою англійського виразу «Capital mobil». Крива СМ відображає тотожність між внутрішньою і світовою відсотковими ставками. Це означає, що точка перетину кривих IS і LM, а значить, і точка економічної рівноваги може переміщуватися лише вздовж кривої СМ.

Згідно з моделлю Манделла—Флемінга макроекономічна політика впливає на реальний ВВП лише за умови, що вона викликає тенденцію до відхилення внутрішньої відсоткової ставки від світової. Унаслідок цього відхилення відбувається приплив або відплив капіталу. Приплив капіталу збільшує попит на вітчизняну валюту, а його відплив — пропозицію вітчизняної валюти, що спрямовує її курс до зростання або зниження. Але у підсумку поведінка валютного курсу і результати впливу макроекономічної політики на рівноважний ВВП залежать від режиму курсоутворення. Від цього залежить також переміщення кривих IS і LM уздовж кривої СМ.