ПРЕПАРАТИ ЗАЛІЗА

Клініка. Клінічна картина важкого гастроентериту, болі і печія по ходу стравоходу і в епігастрії, бурхлива перистальтика кишечнику, нудота, інтенсивна блювота. Блювотні маси бурого кольору. Понос. Стул рідкий, смердючий, чорного кольору. Тахікардія, пульс частішає, в важких випадках – падіння АТ, колапс. Розвивається олігурія або анурія. Ацидоз.

Лікування:

1. Антидот – десферал (дефероксамін) в/в, в/м або під шкіру. Середня добова доза – 20-40 мг/кг. В/в введення ефективніше в/м і п/ш (повільні інфузії під шкіру за допомогою спеціального інфузійного насосу на протязі 8-12 годин досить ефективні і зручні у амбулаторних хворих). В/в вводять повільно, швидке введення може викликати непритомний стан. Середня початкова доза - 0.5 г, в подальшому її підвищують доти, поки не буде досягнуто максимальне виведення заліза. Після встановлення необхідної дози, контроль швидкості виведення заліза здійснюється з інтервалом в декілька тижніі. Терапію вважають успішною, якщо концентрації феритину в сироватці крові близькі до нормальних значень (<300 мкг/л).

2. Промивання шлунку водяною суспензією активованого вугілля (2 столові ложки на 1 л) або 1-2 % розчином натрію гідрокарбонату.

3. Форсований діурез (1 л ізотонічного розчину натрію хлориду і 5% розчину глюкози в/в крапельно (до 8 л на добу). В трубку системи – 40-80 мг лазіксу).

4. Гідрокортизон (0,1-0,2 г на добу)

5. В/в 400 мл неогемодезу, 500 мл поліглюкіну.

6. Амбулаторно - перітонеальний діаліз або циклічний перітонеальний діаліз.