КАРБАМАЗЕПІН

Клініка.Перші симптоми гострого отруєння з’являються через 1-3 години після застосування - нудота, блювота, нейром'язових розлади, втрата свідомості, глибока кома. Реєструються судоми , особливо у дітей молодшого віку, тремтіння і смикання м’язів, атетозоподібні рухи, гіперекстензія (можливість більшого, ніж у нормі, розгинання в суглобі), атаксія, запаморочення, ністагм, психомоторні порушення, гіпер-, а потім гіпорефлексія. Серцево-судинні порушення - тахікардія, артеріальна гіпотензія, порушення атріовентрикулярної провідності, у випадку важкого отруєння – шоковий стан. При важкому отруєнні реєструються порушення дихальної системи – переривчастість і пригнічення дихання.

Лікування. Терапевтичні заходи при отруєнні карбамазепіном неспецифічні.

1. Викликати блювоту.

2. Промивання шлунку через зонд великою кількістю води, водною суспензією активованого вугілля (2 стол. ложки на 1 л води).

3. Проносне - 30-35 г магнію сульфату в 0,25 л води вводять через зонд після промивання шлунку.

4. Форсований діурез (в/в 40-80 мг лазіксу на тлі уведення великої кількості рідини).

5. Протишокові заходи - норадреналін у вигляді в/в перфузії, допамін, добутамін, гідрокортизону гемісукцинат, преднізолон.

6. При порушенні дихання - бемегрид (10 мл 0,5% розчину в/в повільно, при судомах протипоказаний), кордіамін, сульфокамфокаїн.

7. При судомах - діазепам (2 мл 0,5% розчину в/м).

При порушеннях з боку серцево-судинної системи необхідні моніторинг ЕКГ, АТ, температури тіла, зіничного рефлексу. Якщо синусова тахікардія не минає після виведення хворого з шоку, призначають 2-5 мг піридостигміну в/м.