Принцип комплексного використання засобів зв’язку

Принцип комплексного використання засобів зв’язку пропонує одночасне застосування на кожному напрямку засобів різних родів і видів зв’язку.

У залежності від важливості напрямку, наявності засобів і умов обстановки на ньому можуть розгортатися дві й більше ліній зв’язку засобами різної фізичної природи (проводові, радіорелейні, радіо та ін.), якими може забезпечуватся один або декілька зв’язків різного виду (ТФ, ТГ, ПД, ФКС).

Застосування засобів різних родів і видів зв’язку під час утворення систем зв’язку і АУВ визначається їх тактико-технічними характеристиками, умовами бойової обстановки й місцевості.

Аналіз тактико-технічних можливостей, переваг і недоліків різних засобів зв’язку показує, що в сучасній війні жодний засіб зв’язку не може повністю забезпечити потреби управління військами.

Для забезпечення потрібної якості зв’язку в складних умовах ведення сучасних бойових дій, необхідне комплексне використання в різному поєднанні засобів, родів і видів зв’язку. При цьому одні роди (види) зв’язку на напрямках можуть бути основними, що використовуються для забезпечення зв’язку в даний момент часу, інші - резервними (дублюючими). Основними є ті засоби, які в даній обстановці здатні найбільш повно забезпечити потреби управління військами.

Так, радіозасоби є основними, а в багатьох випадках і єдиними засобами зв’язку з рухомими об’єктами й з військами, що переміщаються (оточенні), а телефонний засекречений зв’язок - основним видом зв’язку з ними. За інших умов обстановки більш ефективними можуть бути інші засоби зв’язку. Наприклад, в умовах активної радіорозвідки й сильних перешкод противника проводові та рухамі засоби забезпечують більшу їх прихованість, а слуховий телеграф - стійкість напрямків зв’язку.

У всіх випадках рекомендується застосовувати ті засоби, які максимально забезпечують збереження в таємниці не тільки змісту інформації, але й самого факту її передачі.