Методи меліорації солонців і солонцюватих ґрунтів

В Україні солонці та солонцюваті ґрунти поширені в районах північного і центрального Лівобережного Лісостепу, на Донбасі, в східній частині Харківської області, Присивашші, Причорномор'ї та на Керченському півострові. Солонцевим ґрунтам притаманна висока лужність, яка у більшості випадків обумовлена наявністю в них карбонатів лужних і лужноземельних металів. Висока лужність, як і підвищена кислотність, відноситься до негативних властивостей ґрунту. Розрізняють активну і потенційну лужність.

Активна лужність обумовлена наявністю в ґрунтовому розчині гідролітично лужних солей_у при дисоціації яких утворюється в значних кількостях гідроксильний іон. При характеристиці активної лужності ґрунтових розчинів розрізняють загальну лужність, лужність від нормальних карбонатів та лужність від гідрокарбонатів.

Бікарбонатна лужність – характеризується вмістом у водній витяжці бікарбонатного іону (НСО ).

Карбонатна лужність - вміст у водній витяжці карбонатного іону (СО ).

Загальна лужність – сумарний вміст у водній витяжці іонів СО і НСО .

Роздільне визначення загальної, бікарбонатної і карбонатної лужності має важливе практичне значення, оскільки лужність від нормальних карбонатів (СО ) чинить інтенсивний вплив на властивості ґрунтів і більш токсична для рослин.

До числа найбільш сильних основ у ґрунтах слід віднести сульфід-іони фосфат-іони і карбонат-іони, оскільки вони утворюють у ґрунті гідролітичнолужні солі (наприклад Na₂CО₃, MgCО₃ тощо). Певну роль у створенні лужності відіграють також силікати і борати.

Про те, в якій мірі різні аніони впливають на рН водних розчинів, можна судити, порівнюючи їх натрієві солі. За однакової і рівної 0,1 м концентрації натрієві солі обумовлюють наступні значення рН: NaHCO₃ – 8,2; CH₃COONa – 8,7; Na₂SO₄ - 9,8; Na₂CO₃ - 11,4; Na₃P0₄ - 12,5; Na₂S - 13,0.

За рівнем активної лужності ґрунти поділяють на три групи (табл. 3.76)

Таблиця 3.76 – Рівні лужності грунтів

рНН О	Рівень лужності ґрунтів	Ґрунти
7,2-7,5	Слаболужні	Чорнозем південний, каштановий солонцюватий
7,6-8,5	Лужні	Солонець і солончакуваті ґрунти
>8,5	Дуже лужні	Солонець содовий, солончак

Потенційна лужність проявляється в грунтах, які містять увібраний натрій. При взаємодії ґрунту з вуглекислотою увібраний натрій ГВК замінюється на водень і в ґрунтовому розчині з’являється сода, яка створює лужне середовище:

[ГBK^2-]2Na⁺ + Н₂СО₃ → [ГВК^2-]2Н⁺ + Na₂CО₃.

Крім того відомо, що лише за рахунок СаСО₃ величина рН ґрунтової суспензії може досягати 9,8-10, якщо суспензія ізольована від доступу СО₂. Коли СО₂ вільно надходить з атмосфери, величина рН становить 8,2-8,3. В присутності магнезиту MgCО₃ значення рН можуть досягати 10-11.

Сильнолужна реакція несприятлива для більшості рослин. Висока лужність обумовлює низьку родючість ґрунтів, несприятливі фізичні, хімічні та біологічні їх властивості. При рН_{н о} понад 8,5 ґрунти у зволоженому стані набрякають, набувають значної в'язкості, здатні до прилипання, стають водонепроникні, у сухому – надто тверді, зцементовані, безструктурні, зазнають тріщинуватості. На таких ґрунтах в посушливі періоди року рослини страж­дають від нестачі вологи, а у вологі – від нестачі повітря.