Допомiжний апарат м’язiв

У функцiонуваннi м’язiв допомагає так званий допомiжний аппарат, до якого належать: фасцiї, пiхви сухожилкiв, волокнисті та кістково-волокнисті канали, синовiальнi сумки, блоки м’язiв та сесамоподiбнi кiсточки.

Фасцiя (fascia), являє собою сполучнотканинний покрив. Фасцiї м’язів вкривають окремi м’язи, групи м’язiв, вiдокремлюють один м’яз вiд iншого, одну групу м’язiв вiд iншої.

У разі запальних процесів тканин організму фасцiя запобiгає поширенню гною, однак в окремих випадках вона є провiдником гною. Фасція утворює пiхви навколо судинно-нервових пучкiв, є складовою частиною судинно-нервового пучка. У фасцiю в разi її потужного розвитку сухожилок м’яза може вплiтатися, прикрiплюючись до неї. Подекуди фасцiї утворюють капсули для органiв, наприклад, на шиї для щитоподiбної залози, гортанi, трахеї, глотки, стравоходу, мішки для під нижньощелепної та привушної залоз.

Під час скорочення м’язів, покритих фасцією, зменшується тертя м’язів.

Фасція розщеплюється на пластинки, що відокремлюють один шар м’язів від іншого. При цьому можуть утворюватися спільні фасції та фасціїї для окремих м’язiв.

Фасцiальнi пластинки та фасцiальнi перегородки, зокрема, тi, що прирощуються до кiсток, разом утворюють волокнистий скелет, який ще називають м’яким скелетом. Розвиток фасцiй залежить від розвитку м’язів. Фасцiї подекуди беруть участь в утвореннi стiнок каналiв: поперечна фасцiя - в утвореннi задньої стiнки пахвинного каналу, широка фасцiя стегна - в утвореннi передньої та задньої стiнок стегнового каналу.

Фасцiї називаються залежно вiд назв дiлянок, в яких фасцiї розташовуються, вони можуть мати назву органа, який покривають (наприклад, привушна фасцiя, щiчно-глоткова фасцiя).

У дiлянцi променево-зап’ясткового та надп’ятково-гомілкового суглобiв фасцiї потовщуються, в них переважають колові волокна, якi прирощуються до кiсток передплiччя, гомiлки та стопи. Це так званi тримачi м’язів (retinacula musculorum). Вiд них до кiсток (вiдповiдно, лiктьової та променевої чи великогомiлкової, малогомiлкової, стопи) вiдходять перегородки, що зрощуються з окiстям. Таким чином пiд тримачами м’язів утворюються волокниті пiхви (vaginae fibrosae), в яких проходять сухожилки м’язiв, покритi синовіальні пiхвами (vaginae synoviales), утворені синовiальною оболонкою.

Синовіальна піхва має два листки - нутрощевий (lamina visceralis), що зрощується з сухожилком, та пристінковий (lamina parietalis), що зрощується з волокнистою піхвою. На кiнцях сухожилкової пiхви пристінковий листок переходить у нутрощевий. Таким чином, утворюється щiлиноподiбна порожнина сухожилкової пiхви, заповнена незначною кількістю синовіальної рідини, що зволожує оберненi одна до одної поверхні пристінкового та нуторщевого листків синовіальної піхви. Це забезпечує зменшення тертя сухожилка, що створює оптимальнi умови для функцiонування м’яза. Пристінковий листок переходить у нутрощевий листок синовіальної пiхви на всьому протязi пiхви, тоді його називають брижею сухожилка (mesotendinеum), aбo ж тiльки в окремих дiлянках пiхви, утворюючи вуздечки сухожилка (vincula tendinum). В брижi сухожилка проходять судини та нерви, вони розмiщуються мiж двома синовiальними листками брижi (мал. 85).

Мал. 85. Схема будова піхви сухожилка:

1. сухожилок.

2. нутрощева пластинка піхви сухожилка;

3. пристінкова пластинка піхви сухожилка;

4. брижа сухожилка;

5. волокнистий шар.

Синовіальна сумка (bursa) – це сполучнотканинний мiшечок, заповнений тягучою рiдиною, подiбною до синовiальної. Синовiальнi сумки розмiщуються пiд сухожилками, пiд м’язами, прилягають до кiстки або iнших сухожилків. Вони сприяють зменшенню тертя під час скорочення м’яза. Якщо сумка розташовується поблизу суглоба, вона може сполучатись iз суглобовою порожниною. У таких випадках її називають синовiальною сумкою (bursa synovialis). Синовіальна сумка заповнена синовiальною рiдиною.

М’язовий блок (trochlea muscularis) – це кiстковий виступ, що має вкритий хрящем жолобок для сухожилка м’яза. Блок є опорою для сухожилка, вiн сприяє збiльшенню кута мiж сухожилком та кiсткою, до якої прикрiплюється сухожилок, при цьому збiльшується важiль прикладання сили.

Сесамоподiбнi кiсточки (ossa sesamoidea). Розмiщуються в товщi сухожилка близько до мiсця його прикрiплення. Сесамоподiбними кiсточками є наколiнок, горохоподiбна кiстка. Сесамоподiбнi кiсточки розташовуються бiля основи проксимальних фаланг пальцiв (зокрема, великого) кистi та стопи. Функцiя сесамоподiбних кiсточок така сама, як м’язових блокiв.

Правила П.Ф. Лесгафта - засновника функцiональної анатомiї:

1) в цiлому м’язи здiйснюють рухи в тих ланках тiла людини, до яких вони прикрiплюються,

2) м’язи забезпечують рухи в тих суглобах, через якi вони проходять,

3) м’язи здiйснюють рухи в тому напрямку або в той бік, на якому вони розташованi: якщо м’язи розташованi на переднiй поверхнi, то здiйснюють рухи вперед, тобто згинають частини тiла; якщо м’язи розташованi на заднiй поверхнi, то розгинають; на присереднiй – приводять; на бічнiй – вiдводять,

4) м’язи виконують рухи навколо тих осей, якi перпендикулярно перетинають,

5) м’язи переважно починаються вiд кiсток i фасцiй широкою площиною, а прикрiплюються звуженими кiнцями; П.Ф. Лесгафт назвав це “проксимальною концентрацiєю двигунiв”. Ось чому кінцiвки мають конусоподiбну форму (П.Ф. Лесгафт. Основы теоретической анатомии. - С.Пб., 1905. - Ч. 1).