НОРМУВАННЯ ТА ВИМІРЮВАННЯ ШУМУ

Враховуючи значні технічні труднощі щодо зниження рівня шуму при вико­нанні виробничих процесів, доводиться орієнтуватися не на рівні шуму, що виклика­ють подразнення чи втомлення, а на такі допустимі рівні шуму, при яких виключаєть­ся імовірність набуття працівником професійних захворювань.

При нормуванні шуму до уваги беруться різні його види. Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 та ДСН 3.3.6.037-99 шуми класифікуються за характером спектра та часовими характеристиками. За першою ознакою шуми поділяються на широко-смужні, з неперервним спектром шириною більш ніж одна октава, та вузькосмужні або тональні, у спектрі яких є виражені дискретні тони. За часовими характеристи­ками шуми можуть бути постійними, якщо їх рівень шуму протягом робочої зміни (8 годин) змінюється не більш ніж на 5 дБА та непостійними. Останні поділяється на:

— мінливі, рівень шуму яких неперервно змінюється (коливається) в часі більш ніж на 5 дБА;

— переривчасті, рівень шуму яких змінюється ступінчасто на 5 дБА і більше, при цьому довжина інтервалів, підчас яких рівень залишається сталим, становить 1 с і більше;

— імпульсні, які складаються з одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких давжиною менше 1 с, при цьому рівні шуму відрізняються не менш ніж на 7 дБА.

Нормування шуму проводиться за двома методами: нормування за граничним спектром шуму та нормування рівня звуку в дБА. Перший метод нормування є основним для постійних шумів. Рівні звукового тиску (дБ) нормуються в октавних смугах частот. Октавна смуга частот (октава) — діапазон частот, у якому верхня гранична частота вдвічі більша за нижню граничну частоту . Октава характери­зується середньогеометричним значенням частоти . Частотний діапазон чутності органа слуху людини

розподілений на дев'ять октав із середньогеомет-ричними частотами 31,5; 63; 125; ...; 8000 Гц. Сукупність гранично допустимих рівнів звукового тиску в дев'яти октавних смугах частот і є граничним спектром (ГС) шуму. Зі зростанням частоти (більш неприємний шум) допустимі рівні зменшують­ся. Кожний із граничних спектрів має свій індекс, наприклад ГС-80, де 80 — допу­стимий рівень звукового тиску в октавній смузі з середньогеометричним значенням базової частоти 1000Гц.

Нормування шуму за рівнем звуку в дБА засновано на вимірювані за шкалою А шумоміра, що імітує чутливість органа слуху до шуму різної гучності. Рівень звуку в дБА використовується для орієнтовної оцінки постійного та непостійного шуму, оскільки в цьому випадку є невідомим спектр шуму.

Параметрами непостійного шуму, які нормуються є еквівалентний рівень шуму (рівень постійного шуму, дія якого відповідає дії фактичного шуму із змінними рівня-ми за той же час) у дБА_екв та максимальний рівень шуму — у дБА.

Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні шуму та екві­валентні рівні шуму на робочих місцях, у виробничих приміщеннях і на території підприємства регламентуються Державними санітарними нормами ДСН 3.3.6.037-99, витяг з яких наведено в табл. 2.10.

Таблиця 2.10