Екологічні вимоги до міських вулиць і доріг

Міський транспорт по різному впливає на умови проживання людини. Якщо оцінювати цей вплив за 5-ти бальною шкалою, де вищій бал мають найбільш сприятливі показники, характеристику окремих видів транспорту можна побачити в табл. 12.2. Незважаючи на деяку умовність, така шкала дає певне уявлення про ступінь шкідливості впливу окремих видів транспорту. За цими показниками метрополітен є ідеальним елементом для транспортної системи міста.

Таблиця 12.2 - Показники впливу різних видів міського транспорту на навколишнє середовище

Дослідження двох останніх десятиліть довели шкідливість впливу постійного шумового впливу на здоров'я людини. Основним джерелом міського шуму є транспорт, який зосереджений на магістральних вулицях найбільших міст. Постійне перевищення шуму припустимого рівня викликає різні захворювання серцево-судинної системи, центральної і вегетативної нервової системи у жителів. Дані натурних обстежень показують, що рівень звуку важких вантажних автомобілів сягає 85...90 ДБА, автобусами і легковими автомобілями – 75...80…80 ДБА, що набагато перевищує допустимий рівень для житлових і громадських будинків.

Ще більше шкоди навколишньому середовищу завдає забруднення повітряного басейну міста відпрацьованими газами автомобільного транспорту. Безпечною концентрацією вуглецю в повітрі відповідно до санітарних норм, що діють в Україні, вважається 3 мг/м³, а кількість свинцю в повітрі - 0,7 мг/м³. Фактично через постійне зростання рівня автомобілізації звичайно в повітрі містить в межах 25…125мг/м³ оксиду вуглецю, іноді до 250…50мг/м³; вміст свинцю перевищує допустимі межі в 3...6 раз, складаючи в середньому 2...4 мг/м³. Для зниження рівня шуму в процесі містобудівного проектування розробляють систему заходів, що забезпечують поглинання і відхилення звукових хвиль на шляху їхнього руху до житлових і громадських будинків.

У звичайних умовах при ширині вулиць, як правило, не більше 60...80 м зниження шумового тиску за рахунок опору повітря і поглинання поверхнею землі відбувається слабко.

Вплив зелених насаджень на зниження рівня шуму може бути визначений за формулою

(12.4.)

де З – коефіцієнт, який враховує характер зелених насаджень (для зелених смуг з дерев - З=1,5; для зелених насаджень лісопаркового характеру - З=1,2);

а – ширина смуги зелених насаджень, м.

Значний ефект щодо зниження шумового впливу можна досягти за допомогою екрануючих пристроїв (бар'єрів, укосів, виїмок, підпірних стінок).

Залежно від висоти бар'єра-екрана над проїзною частиною, довжини звукової хвилі, відстані від бар'єра до об'єкта звуковий тиск знижується на 10 - 30 ДБА.

Складніше обстоїть справа зі зниженням рівня забруднення відпрацьованими газами від автомобільного транспорту повітряного басейну міста.

Боротьба із забрудненням здійснюється за такими напрямками:

а) удосконалення двигунів внутрішнього згоряння щодо зменшення шкідливих викидів у атмосферу;

б) перехід на «екологічно чисті» джерела енергії;

в) застосування дієвих містобудівних заходів при трасуванні магістральних вулиць;

г) використання відповідних способів організації і регулювання дорожнього руху;

д) розміщення смуг зелених насаджень для поглинання шуму і оксиду вуглецю.

Контрольні запитання

1. Яке призначення і розташування розподільчих смуг на міських вулицях і дорогах?

2. Назвіть типи поперечних профілів міських вулиць.

3. Назвіть основні елементи поздовжнього профілю.

4. Яка будова поздовжнього профілю вулиці?

5. Назвіть основні види забруднень навколишнього середовища і заходи щодо їхнього зниження.

Висновки

У цьому посібнику розкрито основні поняття та ознаки міста, описано основні положення організації його розпланування в цілому і основних його територіальних складових, висвітлено засоби організації транспортного та пішохідного руху, формування міського ландшафту.

Матеріал, викладений у посібнику, доводить, що на будь-якій стадії містобудівного проектування необхідно враховувати сучасні вимоги щодо організації руху транспорту і пішоходів. Дотримання цих умов при проектуванні нових і реконструкції існуючих населених пунктів дозволяє підвищити безпеку дорожнього руху, забезпечити належний рівень пропускної здатності вулично-дорожньої мережі, і відповідних швидкостей сполучення.

Серйозного значення набуває проблема збереження екологічної рівноваги в умовах сталого розвитку міст. Знання екологічних вимог при проектуванні виходить сьогодні на перше місце.

Вивчення, аналіз і узагальнення досвіду проектування і будівництва міст з урахуванням їх соціально-економічних, екологічних та територіально-планувальних проблем є невід'ємною частиною наукової і практичної діяльності в області містобудування.

Матеріал навчального посібника викладено відповідно до навчального плану та робочої програми курсу «Планування міст і транспорт», який викладається на кафедрі містобудування, ХНАМГ.

Список літератури:

1. Багацкий Г.Ф. Городские улицы и городское движение. - К.: Будiвельник, 1987.

2. Гезенцвей Л.Б., Гуревич Л.В. Городские улицы и дороги: Учебник для техникумов. - М.: Стройиздат, 1982. - 399 с.

3. ДБН 360-92* «Мiстобудування. Планування і забудова мiських i сiльских поселень» -К.:Укрархбудінформ, 1993. – 107 с.

4. Ланцберг Ю.С. Городские площади, улицы и дороги: Уч. пособие для вузов. - М.: Стройиздат, 1983. - 216 с.

5. Лобанов Е.М. Транспортная планировка городов: Учебник для студентов вузов. М.: Транспорт, 1990, - 240 с.

6. Сигаев А.В. Проектирование улично-дорожной сети. - М.: Стройиздат, 1978.

7. Сильянов В.В. Теория транспортных потоков в проектировании дорог и организации дорожного движения. - М.: Транспорт, 1977, - 303 с.

8. Сильянов В.В. Транспортно-эксплуатационные качества автомобильных дорог. - М.: Транспорт, 1984. - 287 с.

9. Урбаністика: Навч. посібник/ О.С. Безлюбченко,О.В. Завальний. – Харків: ХДАМГ, 2003.- 254 с.

10. Фишельсон М.С. Транспортная планировка городов. - М.: Высш. школа, 1985.- 239 с.

11. Хомяк Я.В. Проектирование оптимальных сетей автомобильных дорог. - М.: Транспорт, 1969. - 119 с.

12. Любарський Р.Є. Проектування міських транспортних систем. – К.: будівельник, 1984. - 93 с.