Загальна характеристика вантажно-розвантажувальних робіт.

Вантажно-розвантажувальними роботами називаються операції щодо завантаження рухомого складу (вагонів, автомобілів, суден), його розвантаження, перевантаження з одного рухомого складу на іншій, укладення і переміщення вантажів на складах.

В залежності від місця робіт, виду рухомого складу і напряму переміщення вантажу вантажно-розвантажувальні роботи поділяються на вагонні, автотранспортні і складські.

Вантажно-розвантажувальні роботи виконують, як правило, механізованим способом за допомогою кранів, навантажувачів і інших машин, а при незначних обсягах - за допомогою засобів малої механізації (домкратів, талів, ручних візків з підіймальними вилами тощо). При елементній механізаціїмашини виконують найбільш трудомісткі і тяжкі роботи, а допоміжні операції залишаються ручними. Наприклад, укладення пакетів на піддони та їх зняття здійснюється вручну, а переміщення і перевантаження-навантажувачами. Часто такі роботи називають просто механізованими. При комплексній механізації машини виконують не тільки трудомісткі і тяжкі роботи, але й деякі допоміжні операції, а вручну – тільки такі, які не потребують значних фізичних зусиль. При автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт виробничий процес здійснюється без участі людини, її роль зводиться до налагодження, пуску машин та контролю за їх роботою. Якщо автоматизовані лише окремі процеси контролю, керування і дії машин, то автоматизація називається частковою.

Механізований спосіб вантажно-розвантажувальних робіт застосовується для вантажів вагою понад 15–20 кг, а також при підійманні вантажів на висоту більше 3 м та їх переміщенні на відстань більше 25 м. Важковагові вантажі (понад 500 кг) дозволяється навантажувати і розвантажувати тільки вантажопідіймальними кранами.

Вантажно-розвантажувальні роботи вважаються роботами з підвищеною небезпекою. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт головною умовою має бути дотримання правил техніки безпеки, як безпосередньо працівником, так і поряд з ним працюючим. Усі нещасні випадки трапляються внаслідок того, що або сам потерпілий порушив правила безпеки, або їх порушив поряд чи разом працюючий. Одна з небезпек – знаходження під вантажем. Під вантажем може опинитися стропальник, якщо буде знаходитися в небезпечній зоні або розвертати вантаж не багром, а руками, вантажник, якщо буде вибирати вантаж не ступенево, а весь донизу, може попасти під вантаж також стороння особа, якщо буде знаходитися на місці роботи тощо. Небезпечними місцями також являються:

знаходження стропальника в піввагоні під час підіймання вантажу;

відкривання люків і дверей вагонів (необхідно знаходитися на відстані від відкритого люка або за полотнищем двері, при цьому забороняється триматися за брусся, через те що через поштовх може бути травмовані пальці рук. Двері вагона необхідно відкривати на себе, а закривати поштовхами від себе);

будь-яка електроустановка з несправним чи відсутнім заземленням тощо.

Безпека виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинна забезпечуватися:

вибором способів виконання робіт, підіймально-транспортного обладнання і технологічного оснащення;

підготовкою і організацією місць проведення робіт;

застосуванням засобів захисту працюючих;

проведенням медичних оглядів осіб, які допущені до роботи, та їх навчанням.