Вогнегасильні речовини.

Вогнегасильні речовини (ВР) – це речовини, що мають фізико-хімічні властивості, які дозволяють створити умови для припинення горіння.

Згідно зі способами припинення горіння вогнегасильні речовини розподіляються на: охолоджувальні, розчинювальні, ізолюючі, інгібірувальні.

Але, чітко розділити вогнегасильні речовини за цими ознаками не видається можливим, тому що усі вони мають комбінований вплив за наявністю домінуючої властивості.

Нині широко використовуються такі вогнегасильні речовини: вода, вода з домішками, піна (хімічна або повітряно-механічна), вогнегасильні порошки, вуглекислий газ, галогеновані вуглеводні.

Вода – рідина за температури від 0 до 100°С. Основний спосіб впливу на горіння – охолодження. Має вторинний ефект – під час перетворення у пару ізолює вогнище пожежі й знижує вміст кисню у зоні горіння.

Способи подання – компактний або розпилений струмінь.

Вода з домішками. 3 метою покращення якості та підвищення ефективності гасіння у воду додають різноманітні речовини.

Для зниження поверхневого натягу вживають поверхнево-активні речовини (ПАР), (піноутворювачі, сульфаноли та ін.).

Для підвищення в'язкості застосовують згущувальні домішки, наприклад, натрій-карбоксиметилцелюлоза (КМЦ).

Ведуться роботи по створенню нових домішок, що підвищують вогнегасну здатність води.

Піна– дисперсна система, що складається з комірок – міхурців газу, розділених плівками рідини.

Основний спосіб впливу на горіння – ізоляція вогнища горіння. Додатковий – охолодження за рахунок наявної води.

За способом видобутку піни розподіляються на хімічні та повітряно-механічні.

Хімічна піна утворюється в результаті хімічної реакції між лужною та кислотною частинами заряду.

Повітряно-механічна піна утворюється в результаті механічного розпилення розчину піноутворювача та його змішування з повітрям у піногенераторах.

Піни розподіляються за кратністю (відношення об'єму піни до об'єму розчину, з якого вона вилучена) на піни низької кратності (до 10), середньої (10—200), високої (більше 200).

Вогнегасильні порошки – дрібноподріблені мінеральні солі з різноманітними домішками.

Основний спосіб впливу на горіння – інгібірування. Додаткові ефекти: розбавлення пари горючого палива, утворення умов вогнеперешкоди, охолодження.

Вогнегасильні порошки розподіляються на порошки загального та спеціального призначення.

Вогнегасні порошки загального призначення застосовуються для гасіння пожеж класів А, В, С та електрообладнання під напругою (за винятком ПСБ-3, який не призначений для гасіння пожежі класу А).

Вогнегасильні порошки спеціального призначення використовуються для гасіння пожеж горючих металів. Спосіб впливу – ізоляція зайнятої пожежею поверхні від оточуючого повітря.

Вуглекислий газ – безкольоровий газ без запаху й смаку при 0⁰С та 760 мм. рт. ст. Температура замерзання мінус 56,6⁰С. Критична температура мінус 31⁰С.

Основний спосіб впливу на горіння – розбавлення парогазоповітряної суміші горючої пари та газів з повітрям (киснем), додатковий – охолодження (твердий діоксид вуглецю).

Галогеновані вуглеводні – речовини, основними компонентами яких є бромистий етил, бромистий метил, дібромтетрафторетан та ін. Вони складаються з атомів вуглецю, водню та галоїдів фтору, хлору, брому та йоду. У практиці пожежегасіння використовуються головним чином бромфторхлорпохідні метану й етану, котрі мають промислові назви «фреони» або «хладони».

Основний спосіб впливу на горіння – інгібірування, додатковий – розбавлення.

Призначення основних вогнегасних речовин подано в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.